Як проходить сватання у казахів

Дізнавшись про намір сина одружитися, батько повідомляв про це всім родичам, друзям і знайомим. Узгоджується розмір калиму, і почесна делегація вирушає в будинок нареченої.

У давнину калим виплачували худобою, найчастіше кіньми. Сьогодні цей ритуал носить радше символічний характер. Залишилася традиція класти в маленькі скриньки 47 дрібних презентів як символ 47 голів худоби, які повинен був піднести наречений із середнім достатком.

Після частування дорогих гостей батько нареченої питав: «Чи сподобалося різати барана?». Позитивна відповідь означала згоду на одруження. Почесний сват (бас куда), приходячи в будинок нареченої, вішав на чільне місце батіг. Не отримавши згоди на весілля, батіг вручали господареві будинку. Після весілля бас куда ставав близьким другом сім’ї і повинен був опікуватися нареченою.

Ні наречений, ні наречена не повинні бути присутніми під час обговорення весілля, за них все вирішують батьки. Призначалося одруження зазвичай на 15-30 день після сватання.

Церемонія весілля

Весілля у казахів починається зі святкування в будинку нареченого. Гості дарують цінні для майбутньої сім’ї подарунки. В цей час в будинку нареченої накривається святковий стіл, і вся сім’я чекає дорогих гостей.

Сам обряд весілля в Казахстані, на відміну від інших мусульманських країн, не вимагає освячення муллою. Досить прочитання особливої молитви Аллаху на з’єднання нареченого і нареченої.

Протягом всієї весільної церемонії молодята не повинні розмовляти. Всі тости пара слухає стоячи, схиливши голови. З давніх часів батьки дарували новій сім’ї юрту, зараз ця традиція переросла в спільну купівлю квартири.

Беташар і саукеле

Вінчальний головний убір нареченої носить назву «саукеле», починають робити його задовго до весілля. Своєрідна шапка до 70 см завдовжки прикрашається хутром, оксамитом, шовком, розшивається перлами і дорогоцінними каменями. Обов’язково присутня вуаль.

Традиційний обряд казахського весілля – відкривання обличчя. Під час церемонії тамада або запрошений Акін співає пісню-напуття майбутній дружині, відкриваючи край непрозорого полотна кінчиком своєї домбри.