«Калевала» і розквіт національного мистецтва

Posted by on July 29, 2016

калевала

«Калевала» народилася в ті часи, коли в Європі панувала атмосфера свого роду національного романтизму, підтримувана боротьбою народів за право на самовизначення. Коли перше видання епосу побачило світ, Фінляндія входила до складу Російської імперії на правах Великого князівства. Її офіційною мовою була шведська, що залишилася у спадок від більш ніж шестисотлітнього перебування під владою Швеції до приєднання до Росії у 1809 р. У жодній школі навчання на фінській мові не велося, та й взагалі мало хто з освічених людей розумів по-фінськи. І хоча саме на цій мові говорило більше 80% півторамільйонного населення Фінляндії, література на ній полягала головним чином з прозових релігійних текстів і гімнів.

Спочатку «Калевалу», незважаючи на всі захоплення, викликані її появою, читали мало. Перше видання епосу (1835), тираж якого становив 500 примірників, повністю розійшлося лише через 12 років. Протягом XIX ст. книга перевидавалася 8 разів, тоді як в минулому столітті вже вийшло понад 60 видань.

Поетична краса «Калевали», драматизм сюжету, нехай казкові, але глибоко народні по духу персонажі служать невичерпним джерелом натхнення для поетів і художників.

Особливо привертають їх такі теми, як створення світу, чудові справи старого мудрого Вяйнямейнена, створення і викрадення чарівного млина Сампо, що приносить щастя, пригоди, смерть і воскресіння легковажного Леммінкяйнена, трагічна доля Куллерво.

Першими до сюжетів «Калевали» звернулися шведські художники і скульптори романтичного напряму. Художник-романтик Екман створив ідеалізовані образи Вяйнямейнена та інших персонажів «Калевали», а скульптор Таканью, звертаючись до тем епосу, втілив їх з витонченим ліризмом неокласицизму. Позначався на фінському образотворчому мистецтві і вплив реалістичних шкіл Італії та Франції. Аж до 90-х років позаминулого століття національна культура шукала самобутні форми самовираження.

Цей пошук йшов не тільки в образотворчому мистецтві, а й у літературі і в музиці. Сюжети народних пісень зустрічаються ще у літераторів, які писали на шведській мові у XIX ст., але по-справжньому глибокий вплив «Калевали» на національну літературу став відчуватися пізніше. У 1869 р. відбулася прем’єра вистави, поставленій за п’єсою Топеліуса «Кіпрська принцеса», в якій автор поєднав пригоди героїв «Калевали» зі світом Стародавньої Греції. Одним з перших музичних творів на мотиви «Калевали» стала симфонічна увертюра Шанца.

Алексис Ківі, який писав на фінській мові, отримав премію за свою п’єсу «Куллерво», але оскільки консервативно налаштовані критики вимагали переробок, поставити її на сцені вдалося лише у 1885 р. Вплив «Калевали» на поезію Ківі очевидний, хоча в своїх прозових творах він виступав як реаліст. Мотиви народного епосу надихали Еркко та інших поетів. Однак зі зміною політичної та мовної ситуації інтерес до «Калевали» на час притупився.

Новий підйом культурного розвитку Фінляндії почався в 1885 році, коли відзначалася 50-а річниця першого видання «Калевали». У тому ж році вийшла робота Круна «Історія фінської літератури», в якій центральне місце було відведено знаменитому епосу.

Період між останнім десятиліттям XIX ст. і 1917 роком, коли Фінляндія отримала національну незалежність був відзначений найвищим розквітом популярності «Калевали» і пов’язаної з нею традиції, що вважалася джерелом розвитку національної культури, яка саме в ці роки отримала визнання і в Європі, і в Америці – головним чином завдяки художнику Аксель (1865-1933), композитору Яну Сибеліусу (1865-1957) і поету Ейно Лейно (1878-1926).

Свою творчість Галена-Каллела, який навчався у Франції, починав як реаліст. Але проживши довгий час у Карелії, яка зберігала традиції народних байкарів, він приступив до роботи над образами «Калевали» вже в зовсім іншій манері, що поєднувала декоративні і символічні елементи і монументальну ваговитість з реалістичним зображенням природи і персонажів епосу.

Всесвітня виставка 1900 року в Парижі продемонструвала не тільки досягнення фінської культури, а й прагнення фінів до незалежності. Павільйон Фінляндії прикрашали чотири фрески роботи Галлена-Каллели на сюжети «Калевали», які справляли сильне враження закладеною в них ідеєю і майстерністю виконання. У Фінляндії була створена своя самобутня культура, яку фіни були готові захищати від будь-яких посягань, як легендарний млин Сампо. Особливо яскраво ці почуття виразилися в симфонічній поемі Сибеліуса «Фінляндія», що також виконувалася під час всесвітньої виставки.

Сибеліус, незважаючи на отриману за кордоном освіту, з ранніх років перейнявся духом «Калевали». Він спеціально їздив до знаменитої казкарки Параскеви Нікітіної, щоб дізнатися, як співаються традиційні руни, кілька разів подорожував по Карелії. У 1892 р. відбулося перше виконання його симфонічної поеми «Куллерво», яка показала наскільки глибоко вдалося композитору перейнятися казковим духом народного епосу. Це підтвердили і його наступні твори, такі, як сюїти «Карелія» і «Леммініяйнен».

Поета Ейно Лейно, Карела за національністю, образи «Калевали» надихали ще в студентські роки. Розвиваючи в своїй творчості теми і стилістичні особливості епосу, він трактував їх в дусі неоромантизму, символізму та відродження культу героїв. Одна з його ранніх поем, «Балада про великий дуб», в алегоричній формі оповідає про те, як зростаюча самосвідомість фінського народу виводить його з пітьми забуття і ставить в один ряд з іншими народами. Особливо сильно позначився вплив «Калевали» на його поетичній збірці «Helkavarisa», опублікованій у 1903 р. В баладах Лейно, що досконало опанував метрику епосу, міфологічні образи відображають ідеї і завдання сучасного поетові суспільства. Його сповнені гіркоти і грізних передчуттів вірші просякнуті духом не тільки помсти, але і любові. У другому випуску «Helkavarisa» проблеми кордонів людського буття і свободи духу знаходять загально гуманістичне і навіть космічне звучання.

У 1917 р. розвал Російської імперії та жовтневий переворот принесли Фінляндії незалежність. Давня мрія стала дійсністю, почалося економічне і культурне становлення нової держави. І знову мистецтво звертається до тем і образів «Калевали»: тут і скульптури Аалтонена, і літографії Вісанта, і оркестрова сюїта «Калевала» Клам, і композиція «Гра Вяйнямейнена» Мадетоя. Справжнім тріумфом «Калевали» стало святкування в 1935 р. 100-річного ювілею першої публікації епосу.

Після фінської та другої світової війни Фінляндія почала перетворюватися в сучасну промислово розвинену державу. Але письменники і художники, як і раніше звертаються до «Калевали», намагаючись розкрити її теми виразними засобами нового мистецтва. З’явилися кубистичні зображення Айно кисті Аланко, абстрактне полотно «Мати Леммінкяйпена» Сьеванена, а хвилеподібна композиція, навіяна метрикою епосу, принесла скульптору Саккі перемогу на конкурсі, присвяченому «Калевалі».

У поезії вплив епосу позначився в першу чергу на пошуку нових форм вираження найбагатших можливостей фінської мови: теми «Калевали» переплелися з темами нового часу, в сучасних віршах чується епічний ритм. Він звучить і в суворих римах поеми Віта «Бетономішалка», і у вишуканій жіночній поезії Сельі. Россі написав розміром «Калевали» ніжну «Колискову», а Туртіайнен – цикл громадянської лірики «Сампо, що дає хліб насущний».

Автор: Хейкі Кіркін.

P. S. А ще Калевала входить у навчальну програму, причому не лишень фінляндських шкіл, наприклад її вивчають деякі американські best colleges – кращі школи з поглибленим вивченням літератури.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers