Історія психології

Posted by on May 6, 2011

Сікстинська капела

Сьогодні знову включаємо машину часу та помандруємо у захоплюючу подорож коридорами минулого. У таку цікаву тему як історія психології. Психологія з грецької мови то наука про душу. Звісно, абсолютно помилковою є думка, що як наука, психологія бере свої початки від шановного пана Зігмунда Фрейда.(Чомусь в багатьох людей саме з іменем цього видатного психолога асоціюється психологія)

Звісно, що психологія була значно раніше за Фрейда, і взагалі раз психологія то наука про душу, а душа в нас була завжди, з того самого моменту, як за біблійною легендою Бог вдихнув душу в першого чоловіка Адама. І завжди були люди, які хотіли дослідити, що ж таке є ця загадкова людська душа. Ці люди були першими психологами, і тому психологія найдревніша із наук. Бо ці перші психологи жили ще в кам’яному віці, в перервах між полюванням на мамонтів та ведмедів, займались дослідженнями загадок людської душі. Тих, кому вдавалось доторкнутись та розгадати велику таємницю душі, користувались великою пошаною. В різних місцях цих дослідників називали по різному: шаманами, жерцями, волхвами, друїдами, брахманами.

Ліричний відступ: психологи давнини, всі ці жерці, шамани, друїди могли бачити і читати інших людей немов відкриту книгу. Тож їм не було жодної потреби звертатися по допомогу до такого популярного у сучасній психології інструменту самопізнання як тести, яких останніми часами з’явилось дуже багато (тут вам і тесты для девушек, тести для чоловіків, багатих, бідних, тести на любий смак і колір).

На протязі віків психологія була нерозривно пов’язана з релігією, що і недивно, адже душа людини згідно всіх світових релігій, створена по образу і подобі Божій. Відокремлення психології від релігії трапилось лише в часи античності у давній Греції. Саме там появились перші психологи, дослідники людської душі, які були лише філософами, а не жерцями. Там, у тишині величних грецьких храмах, відбулось становлення психології, як академічної світської науки. Дідусем психології вважають Аристотеля з його трактатом “Про душу”. Хоча значно більший внесок у її розвиток був зроблений іншими великими грецькими філософами Платоном, та його вчителем Сократом.

Чого тільки вартує геніальна фраза Сократа: “Пізнай себе”. В цих двох словах вся суть психології. А багато чисельні товсті праці психологів різних часів, від античної психології Аристотеля та Гіппократа до сучасної трансперсональної психології Станіслава Грофа, то все лише коментарі то цих двох слів.

Цікаво, що на сході, в країнах де панувало вчення Будди, та Буддизм, відокремлення психології від релігії так і не відбулось, а буддійські монахи та лами, по сумісництву були психологами. Те саме спостерігаємо у часи середньовічної Європи, коли психологічні вчення античних філософів були знівельовані жорстким катком догматичної християнської католицької доктрини. В часи середньовіччя взагалі думати та щось досліджувати (особливо людську душу) було вкрай небезпечно, хто таке робив, сильно ризикував потрапити до лап інквізиції, яко єретик. Монопольне право на психологію мали лише священики. А головним психологічним процесом на протязі багатьох віків була сповідь, коли людина сповідаючись у гріхах священику, ніби полегшувала свій душевний тягар.

Відродження психології як світської науки почалось у 18-19 століттях. Якщо дідусем науки психології рахують Аристотеля то її татком є німецький психолог Вільгельм Вундт. У 1879 році Вундт відкрив першу в світі психологічну лабораторію. Ця дата рахується датою зародження психології як сучасної науки. Але справжній прорив у сучасній психології стався на початку 20-го століття завдяки праці найвідомішого психолога всіх часів – Зігмунда Фрейда. Фрейд у своїх дослідженнях людської душі, відкрив таку цікаву і важливу штуку як підсвідомість, та став засновником одного з перших методів психотерапії – психоаналізу. У Фрейда було чимало учнів, і як часто буває, деякі з його учнів значно перевершили свого вчителя та створили свої напрямки у психології. Найвідомішими його учнями були Карл Густав Юнг та Альберт Адлер. Всі вони починали з щирого захоплення ідеями Фрейда, потім у своїх дослідженнях йшли далі, розвили та доповнили (а де в чому і заперечили) вчення Фрейда.

Як на мене, то найцікавішим психологом у сучасній психології є Карл Густав Юнг. Відкриття Фрейда про підсвідомість він значно доповнив. Як виявилось підсвідомість є індивідуальна, а є і колективна. Отут і починається саме цікаве, адже колективна підсвідомість або колективне безсвідоме, це універсальні знання людства, закладені в глибинах нашої душі. Ці знання (дехто їх ще називає “пам’ять предків”) є відображені у багато чисельних символах, міфах, казках, легендах різних народів. Як писав Пушкін: “Сказка ложь да в ней намек, добрым молодцам урок”.

Юнг дуже багато займався вивченням тих казок, міфів, легенд, шукаючи у них ключики, натяки для розуміння складної та загадкової природи людської душі. У наступній статті ми з вами помандруємо слідами Юнга, у грецьку міфологію, багату захоплюючими міфами. Серед тих міфів є один дуже цікавий. Він називається: “Міф про Психею” (Психея то душа) З назви одразу ясно, про що той міф.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers