У сучасному світі лише небагатьом людям вдається уникнути впливу сильних психічних напружень. Кожен з нас відчував на собі дію внутрішньої напруги різного ступеня; якщо ж людина чуйно ставиться до навколишнього, вона знає, звичайно, і про існування численних зовнішніх напруг. Все це може мати значний вплив на стан психіки людей.

Ми знаємо, що сильна напруга, що триває досить довгий час, може придушити і зломити людину. Для кожного з нас існує своя «критична точка». Напруги, яким ми піддаємося, мабуть, мають тенденцію посилюватися. Цим можна пояснити певне зростання випадків порушення психічної рівноваги і явних психічних захворювань. Як же виправити таке становище?

Психолог або психіатр не може вирішити політичних чи соціальних проблем, хоча він і знає, що такі проблеми серйозно позначаються на здоров’ї людей. Він стикається з цим щоразу, коли йому доводиться ставити діагноз новому пацієнту, коли він вивчає ті чинники, які призвели до розладу психіки в результаті впливу зовнішнього середовища. На основі того, що він дізнається, фахівець може порадити даному пацієнтові, як усунути, зменшити напругу, якій він піддається, або як пристосуватися до сформованих умов.

Психічне захворювання – реакція багатьох людей на проблеми, вирішення яких виявляється для них непосильним. Тому психіатр зобов’язаний вивчити особистість свого пацієнта у всіх деталях. Йому необхідно отримати повне уявлення про сили, які створюють напругу, що викликала захворювання.

Існує два види такої напруги. По-перше, напруження, яке виникає в самій людині і яке носить чисто індивідуальний характер. Таке внутрішнє напруження викликане проблемами і конфліктами, що стосуються тільки даної людини. Вони часто виникають на підставі дитячих переживань і в різному ступені зберігаються і в зрілому віці, змушуючи нас відчувати хвилювання за певних обставин або при контакті з певним типом людей. Такі напруги проявляються зазвичай у вигляді «занепокоєння».

Внутрішня напруга проявляється у різних людей по-різному. Одні намагаються не помічати її, інші шукають причину в оточуючих, у третіх вона виражається у фізичних симптомах. Всі ми користуємося цими чи іншими психологічними прийомами, для того щоб зберегти нашу душевну рівновагу. Позитивна дія полягає у встановленні – іноді за допомогою лікаря – лінії поведінки, дотримуючись якої можна зменшити психічне напруження.

Крім внутрішньої напруги, існує напруга зовнішня. Цей вид напруги ми часто в тій чи іншій мірі відчуваємо разом з іншими людьми. Це – результат впливу нашого оточення, переживань і подій, що стосуються нашої сім’ї, наших друзів і нас самих; подій, від яких можуть залежати долі нашої роботи, нашої громади, нашої країни (нещодавні події в Україні під час Майдану є яскравим прикладом такої напруги). Дуже часто пов’язані з усім цим переживання викликають почуття невпевненості, побоювання або страх.

Зазвичай ми реагуємо на таку напругу наступним чином: ухиляємося від будь-яких дій, тобто звертаємося до втечи; підчас ми «зриваємо злість» на оточуючих людях і предметах, і це зазвичай погано закінчується для нас самих; нарешті, ми йдемо на компроміс. Здебільшого ми знаходимо шляхи для пом’якшення наших поглядів і поведінки, для пристосування до зовнішньої обстановки, домагаючись компромісу, однаково сприятливого і для нас, і для оточуючих.

Намічаючи шляхи лікування, психіатр повинен в першу чергу з’ясувати, як допомогти хворому краще зрозуміти себе і проблеми, що стоять перед ним. По-друге, він покликаний ознайомитися з обстановкою, що оточує хворого та її особливостями, визначити, які зміни в ній потрібно зробити для блага хворого. Завдання психіатра полягає в тому, щоб, діючи в обох напрямках, допомогти хворому протистояти непосильним для нього труднощам.

Людина, психіка якої виведена з рівноваги, не може ставитися до себе об’єктивно. Їй важко, а часом неможливо розгадати причини власних конфліктів або зрозуміти нерозумність або навіть безглуздість способів, за допомогою яких вона намагається розв’язати їх. Часто трапляється, що людина, прагнучи розібратися в собі, отримує потрібну допомогу від своєї сім’ї, друзів, з книг. Однак їй може знадобитися і допомога психіатра.

Потрібно володіти своїми емоціями. Багато конфліктів, особисті або громадські, виникають і розвиваються з однієї основи – ненависті в її численних проявах: егоїзм, ревнощі, упередження, ганебність, втрата розуму і, нарешті, найгірше – війна. Отже, для людини важливо знати, якою мірою вона може керувати своїми пристрастями і як вони проявляються в її поведінці та мисленні. Нерідко трапляється, що за «втратою контролю над собою» ховається ворожість по відношенню до близьких, до начальника, до сусідів. Дуже часто ми не усвідомлюємо недбалості і неуваги, несправедливості та егоїзму, які проявляються нами щодо тих, кого ми, за нашими запевненнями, любимо.

Неконтрольовані емоції сприяють виникненню напруги в нас самих і навколо нас. Тому ми повинні вміти правильно направляти свої реакції. Розсердившись, не слід бити тарілки – краще вийти на прогулянку; злякавшись, необхідно не звертатися у втечу, а обміркувати, як краще зустріти небезпеку; кохаючи кого-небудь, потрібно не «прив’язувати» людину до себе, а дати їй свободу вибору.

Чудову нагоду протистояти напрузі дають звичка жити в колективі і вміння займатися одному або спільно з іншими людьми корисною діяльністю, яка приносить задоволення.

Спорт, мистецтво, заняття ремеслом, ігри, музика, читання, участь у суспільно корисних заходах – ці та багато інших видів діяльності можуть сприяти гарному самопочуттю, створити умови для психічного відпочинку. Твердий світогляд або віра дають багатьом людям додаткові сили для того, щоб протистояти напрузі. Вони можуть також давати стимул для досягнення поставлених цілей.

Нарешті, віддані друзі і товариші по службі можуть бути оплотом проти почуття самотності, коли починає здаватися, що труднощі долають вас. У таких випадках людина повинна взяти на себе ініціативу і звернутися до тих, хто охоче допоможе їй. І, звичайно, важливо, щоб ці відносини були однакові з обох сторін і щоб ми самі були готові допомогти тим, кого любимо, з ким працюємо, коли вони потребуватимуть нас.

Яким чином можна зменшити напругу? Для цього існують наступні шляхи:
– Дослідити, виявляти можливі причини напруги і говорити про них з хворим. В основному саме це і прагнуть зробити психіатри, коли вони намагаються з’ясувати у пацієнта що лежить в основі його занепокоєння і страху. Часто кажуть, що правильно зрозуміти проблему – означає на 90 відсотків вирішити її. Це доведено відносно окремої особи або навіть цілої сім’ї; такий шлях застосуємо і для колективу, для жителів району, міста, держави.

– Не ухилятися від тієї відповідальності, яку несе кожен з нас. Під цим мається на увазі отримання освіти, придбання трудових навичок і досвіду, а також громадська діяльність, спрямована на вирішення проблем, що стоять перед тією суспільною групою, до якої ми належимо.

– Складати розумні плани на майбутнє, виходячи з економічних, суспільних, освітніх та професійних можливостей людини. Дуже важливо знайти таку роботу, яка відповідала б індивідуальним здібностям і схильностям, й оживити її захоплюючим заняттям на дозвіллі. Хороший відпочинок сприяє відновленню психічної рівноваги.

Всякий план захисту від напруги, ослаблення її вимагає активної діяльності. Кожен з нас може знайти собі таку справу, яка цілком захопить його. Те, чого найбільше потребує сучасний світ, – це люди, готові повністю присвятити себе сім’ї, суспільству, державі, всьому народу і всьому людству. Те, чого найбільше потребує людина, – це відчувати себе потрібним і корисним.

У кожній країні і в кожній галузі культури є багато можливостей допомогти людям – вдосконалення освіти, соціального забезпечення, охорони здоров’я, зміцнення моралі. А для цього необхідно, щоб люди досягли тієї моральної зрілості, при якій вони, віддаючи, відчували б більше задоволення, ніж отримуючи.

Автор: У. Меннінгер.

P. S. А вообще тревоги в нашей жизни бывают разными, кто-то например тревожится из-за того, что не набирает достаточного веса (в таком случае может помочь cytogainer), или наоборот из-за чрезмерного веса. Часто же многие наши тревоги не имеют под собой серьезной почвы и даже являются надуманными.