Антидарвін. Частина перша.

Антидарвін. Частина перша.

Антидарвін

Маленький ліричний вступ: перш ніж приступити до нашої статті, що заперечує всім відому теорію Дарвіна можна зазначити, що людство таке складне і багатогранне, точно аж ніяк не могло походити від мавпи. От скажіть, хіба яка мавпа могла б придумати таку складну фінансову річ як emergency payday loans for bad credit чи ще щось таке? Але щось ми захопились, тож власне переходимо до самої статті.

Людство сповнене гордині. Одним із проявів її в Новий час став бум всемогутності «науки» і «прогресу». Бум, який кинув більшу частину людства в грубий матеріалізм, в мерзоту богоборства. Який позбавив людину зв’язку з Творцем, позбавив Неба. Сучасна цивілізація побудована на суто меркантильних інтересах. Одним з базисних тверджень цього світогляду стала теорія Дарвіна про походження людини від мавпи. Ми то до неї звикли, а в минулому та позаминулому столітті вона викликала обурення аж ніяк не мракобісів. Щонайменше, вона була недоведеною, штучно роздутою і тиражованою в певних інтересах боротьби з національними державами, найголовнішим з атрибутів яких завжди була церква.

І ось сьогодні, в пору перегляду багато чого зі звичного, ми маємо можливість позбавлятись від застарілих «шкідливих звичок» – в тому-то й «плюс» будь-якого переломного часу. Заглянемо ж у святу святих сучасної антропології, яка, грунтуюється на теорії еволюції Дарвіна і на досить рідкісних археологічних знахідках, стверджує, що «людина розумна» існує всього лиш близько ста тисяч років. До цього, мовляв, існували лише мавпоподібні пітекантропи, австралопітеки, кроманьйонці … Заглянемо в те, що в строгій таємниці зберігається в запасниках музеїв та наукових установ з часів визнання вчення Дарвіна «всесильним, тому що вірним».

Але спочатку задумаємося над очевидною річчю. Маса людей пішла до церкви з покаянням в душі (хоча б навіть і з моди спочатку). Але це означає, що віруючі, нехай навіть новонавернені, визнають Бога Творцем Всесвіту, який створив людину за образом своїм. У найдавніших пам’ятках людської писемності («Шрімад Бхагават», «Махабхарата» та ін) стверджується, що людиноподібні істоти співіснували з людиною древніх високорозвинених цивілізацій, тобто ніякої еволюції від мавпи не було. Але пітекантропів і інших при більш моральній, ніж нинішня, цивілізації не прагнули вбити, відловити, «цивілізувати». Нам, тим хто забув, що тисячоліттями наука від релігії відділена не була, важко уявити собі, що можна користуватися видатними прикладними знаннями і «терпіти» мавпоподібних сучасників, які використовують кам’яні знаряддя праці.

Отже, що ж приховує «гуманізм», який прийшов на зміну богоцентричному поясненню світу? Він приховує матеріальні докази нематеріального походження і сутності життя.

А тепер наведемо факти, викладені в працях завідувача кафедри Духовного природознавства Відділу теоретичних проблем РАН В.В.Данілова. Але спершу нагадаємо, що в загальносвітовий матеріалістичній науці про походження і розвиток людини визнана така хронологія (до нашої ери):
Палеоліт (давній кам’яний вік) – 9 тисяч років.
Мезоліт (перехід від стародавнього до нового кам’яного віку) – 9-4 тисячі років.
Неоліт (новий кам’яний вік) – кінець 3-го тисячоліття.
Мідний вік, або перехід від неоліту до бронзи – 4-3 тисячі років.
Бронзовий вік – середина З-го-2-е тисячоліття.
Залізний вік – перші століття 1-го тисячоліття.

Вік усіх археологічних знахідок, про які піде мова, визначався незалежними один від одного фахівцями найвищого класу і найсучаснішими методами.

У 1840-х роках у Франції і в Данії всередині суцільних брил вулканічної породи були виявлені частини людських скелетів. Вік вулканічних порід і самих кісток був визначений як «рівний двом мільйонам років». Скелет, і зокрема лобова кістка, ідентичні скелету сучасної людини.

У 1853 році в штаті Массачусетс (США) при спорудженні будівлі треба було підірвати тверду скельну породу під фундамент. Скористалися динамітом. Усередині розколотої скелі була виявлена металева ваза, виготовити яку «дарвінівської люди» ніяк не могли. До того ж вік скелі і вази – шістсот (!) мільйонів років. За теорією тих, хто «науково» забезпечував богоборчий антропоцентризм, тоді ще не було ніякого життя на Землі.

У квітні 1897 року у шахті Лехігх, поблизу міста Вебстер Іова, у вугільному пласті на глибині 130 футів був знайдений акуратно вирізаний камінь з накресленими на ньому ромбами, в яких (в кожному) було дуже виразне зображення особи літньої людини. Як показала експертиза, в тому місці ні земля, ні вугільні пласти раніше не порушувалися. Вугілля з Лехігха відноситься до карбоніферійского періоду, тобто 320-360-мільйонорічної «давності».

У червні 1844 року в кар’єрі гори неподалік від Тьід (близько чверті милі нижче Рутерфордмілу) було знайдено золотий ланцюг … всередині цілісної скельної породи, на глибині близько восьми футів від поверхні скелі. Ланцюг – «ровесник» кам’яних портретів, – йому також від 320 мільйонів років.

У 1844 році в Шотландії в блоці пісковика з Кінгудійского (Міліфілд) кар’єра був знайдений залізний цвях. Фахівці дружно заявили, що ніяким способом увігнати цвях всередину каменя з метою фальсифікації технічно неможливо. У 1985 році доктор А. В. Медден з Британського геологічного дослідницького інституту визначив, що камінь і, відповідно, знайдений цвях, відноситься до епохи древнекрасного (девонського) періоду, тобто йому від 360 мільйонів років. Можна уявити, наскільки відфільтровані наші знання! А якщо ще врахувати, що археологами досліджена незначна частина землі, причому самі верхні шари … Та й сама археологія почалася всього лише років 100-150 тому … Але продовжимо …

На продовження статті про Антідарвіна вже приходите в наступній частини.

Автор: Ігор Дяків.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

UA TOP Bloggers