Мцхетський сфінкс

Posted by on June 9, 2015

собор Светицховелі

…Коли в соборі Светіцховелі у Мцхета закінчилося відспівування великої грузинської цариці Тамари, з храмових дверей винесли десять (за іншою версією, дев’ять) трун і рознесли в різні боки. Це був захід обережності: ворогів внутрішніх і зовнішніх у цариці було предостатньо, і щоб могила не була оскверненою, вирішили піти на такий крок – дезорієнтувати потенційних «гробокопачів»… І ось вже вісім століть шукають місце поховання цариці, однак результату поки немає.

У міру вивчення мною Светіцховелевського комплексу – собору з фортечною стіною (з вежами та іншими будівлями) – з’явилося відчуття, що переді мною своєрідне «мальоване Послання», що соборний комплекс у всій сукупності своїх архітектурних побудов є «ключем» до якоїсь глобальної таємниці. І я пішла за цим «клубком Аріадни»!..

Відомо, що собор Светіцховелі побудований на місці поховання «нешитого хітона» Ісуса Христа. Однак у міру «прочитування» мною «закодованого Послання» стало ясно, що воно має відношення не тільки до християнських святинь, але містить і цілком конкретні наукові дані, про які сучасні вчені часом тільки здогадуються. Комплекс у Светіцховелі виявився в повному розумінні слова космограммою, в якій закладені астрономічні дані всіх планет Сонячної системи і відображені не тільки відомості про її історію, але, може бути, і пророцтва про наше майбутнє…

Собор Светицховелі

ЗНИКЛІ ГРОБНИЦІ

Отже, в Мцхета обірвався земний шлях видатної жінки, яка жила в Грузії в XI-XII століттях нашої ери, представниці царського роду Багратіон – цариці Тамари. І цілком природно, що, намагаючись розгадати таємницю цариці і знаючи, яку роль у її житті грали релігія, богословські ідеї месіанства, наша пошукова група (а в ході моїх досліджень до мене постійно приєднувалися все нові і нові ентузіасти) зайнялася ретельним дослідженням комплексу храмів у Мцхета.

Насамперед ми поїхали в Табахмела, передмістя Тбілісі, щоб спробувати з’ясувати: чому в такі важливі моменти свого життя, як народження дітей і навіть власна смерть, цариця Тамара виявлялася саме в цьому приміському містечку, де знаходилася її літня резиденція. Ми міркували приблизно так: якщо цариця перебувала в літній резиденції (де і померла), логічно припустити, що сталося це влітку. Тіло покійної, звичайно ж, спочатку повинні були перевезти в Тбілісі, оповістити народ про велику втрату, а потім доставити у Мцхета для здійснення ритуалу, гідного сану цариці.

Родині і наближеним терміново треба було вирішувати – що робити? Так, є родова усипальня в Гелаті, але створена волею цариці сильна держава після смерті Тамари могла ослабнути, піддатися ворожій навалі, розграбуванню і руйнуванню. Тоді й могила цариці обов’язково буде зневажена. Це розуміла палацова знать і Церква.

Вісім століть потому ми спробували відтворити картину минулого, стати на позицію церковної ради, яка вирішувала питання захоронення царственої особи. Існує версія, що царицю Тамару поховали в Єрусалимі, але ми відкинули її. Тижнями везти труну з тілом цариці через території вороже налаштованих країн – більш ніж нерозумно: просто б не доїхали. І потім, міркували ми, згідно існуючим тоді канонам, цариця – символ держави і нації; вона повинна була бути похована на батьківщині, якій присягнула.

Як же бути, щоб і поховати гідно, по-царськи, і не згрішити перед Богом – і в той же час дезорієнтувати ворога? У тих умовах, в яких опинилася рада, рішення могло бути одним-єдиним. Поки відбувалося відспівування в кафедральному соборі Светіцховелі, під храмом йшла таємна робота: готували могилу-склеп для вічного спочинку вінценосної. Присвячені в таємницю були деякі.

З воріт собору винесли дев’ять (десять) трун і понесли їх у різні боки. Але всі труни були порожні!.. Згідно з нашою версією, був використаний таємний підземний коридор, повинно бути, що сполучав з влаштованим всередині самого собору колодязем. Потайна камера-склеп повинна розташовуватися так, як якби поховання було «легальним», тобто під куполом собору, в перших рядах царів картвельских – перед вівтарем. Глибина поховання ніколи і ніякими канонами не обмовляється. Таким чином, гідний закону і традицій обряд був гідно витриманий. Але чому ж у такому разі могила не була знайдена?

Собор Светіцховелі знаходиться в закруті двох річок – Арагві і Курі. Нижче по Курі, метрах в шестистах від закруту, вже в минулому столітті була побудована гребля, яка дала першу промислову електроенергію в Закавказзі. Гребля, висотою близько 12 метрів, підняла рівень дзеркала води, упокоривши у вигину норовливий характер двох річок. І рівень ґрунтових вод по всій прилеглій території став вище. Це ми визначили по колодязю в Светіцховелі, глибиною метрів 11-12. Зараз до води в колодязі – всього лише близько п’яти метрів. Отже, в найближчій окрузі все, що нижче цих п’яти метрів, опинилося в зоні ґрунтових вод.

А значить, і могила Тамари, якщо тільки вона не зруйнована і не розграбована ще раніше, знаходиться в зоні затоплення…

Серед ікон собору в Светіцховелі звертає на себе увагу одна, на якій відображені уклінна цариця Тамара у поховання дівиці Сидони, що лежить з хітоном Христа в руках, і що йде серед народу провісниця християнства в Грузії – свята рівноапостольна Ніна. Долі цих трьох жінок з’єднані воістину чудотворним предметом шанування – хітоном Христа. І ми ще раз задаємося питанням: чи випадкові закономірні випадковості?..

Цариця Тамара

Коли ми в черговий раз відвідали Светіцховелі і, вийшовши з напівтемного собору, підняли очі до бань, ми побачили під ними символічне зображення Сонця. Светіцховелі – і символ Сонця! Вічності! Мурашки пробігли по тілу від промайнулої здогади, ми купили проспекти пам’ятників околиць Мцхета, розгорнули і були приголомшені… І змушені були надовго завершити свої дослідження, що стосуються поховання цариці Тамари.

Ми стояли на порозі дивного відкриття, здатного перевернути всі наші звичні погляди. Що там знаменитий британський Стоунхендж, якщо перед нами Послання з глибини століть, що попереджає про Вселенську катастрофу…

ЗАКАРБОВАНА ЛЕГЕНДА

Переказ стверджує, що на місці нинішнього величного храму Светіцховелі спочатку (ще за вказівкою святої рівноапостольної Ніни) була побудована маленька дерев’яна церква, яку потім змінила кам’яна базиліка. Храм тоді був присвячений Дванадцяти апостолам. А свій сучасний вигляд і назву «Светіцховелі» («Животворящий Стовп») він отримав у XI столітті.

У центрі Мцхета, крім Светіцховелі, знаходиться великий собор Самтавро; в долині річки Курі, на порівняно невеликій території, розташовано також безліч маленьких церков і каплиць. І ось, коли ми обійшли їх всі відразу, у нас склалося враження, що в самому розташуванні всіх цих храмів є якась взаємозалежність, якийсь таємний сенс.

Навіть побіжний погляд на схему розташування храмів навколо Светіцховелі (див. Схему Мцхетського «хреста» внизу) показує, що вони утворюють православний хрест. Точніше, це характерний «хрест Ніни» – зі злегка скошеною поперечиною. Причому в східній частині хреста виявляється храм Джварі, чия назва перекладається саме як «Хрест». Але, уточнивши розташування храмів і їх взаємозв’язок, ми зрозуміли, що цю схему можна «прочитати» й інакше: як закодоване зображення Сонячної системи! Светіцховелі тут грає роль Сонця, а навколо нього у взаємному протистоянні («парад планет») розмістилися планети-храми.

Є в цій схемі одна надзвичайно цікава особливість: закодована інформація про Сонячну систему відображає той момент її давньої історії, коли в «параді планет» сталася трагедія – одна планета була зруйнована, загинула в результаті невідомої катастрофи. Такою планетою міг бути тільки Фаетон, про який збереглися лише мізерні відомості в античній міфології. Але от у панорамі «Мцхетського хреста», в цьому «мальованому Посланні» звістка про загиблу планету була передана нам, далеким нащадкам тих, хто знав про світ зірок більше, ніж ми.

Ви запитаєте, на чому ґрунтується ця моя зухвала заява? Та на тому, що під «Мцхетським хрестом» чітко позначені десять планет Сонячної системи. Але ж про існування десятої планети (Трансплутона або Прозерпіни) вчені лише припускають, «обчислюючи» її теоретично, за відхиленнями в русі інших планет. А храм святої Ніни, що стоїть високо на горі над річкою Курою (вона в нашій схемі означає Чумацький Шлях), уособлює якесь стороннє космічне тіло, яке і погубило Фаетон. Це зловісне тіло ми назвали Немезидою, на ім’я античної богині помсти. І адже про цю винуватицю загибелі Фаетона сучасні вчені поки висловлюють тільки гіпотези…

Далі буде

Автор: Т. Масенко.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers