Обітні хрести

Posted by on July 1, 2014

Обітний хрест

Людина залишає на землі сліди своєї життєдіяльності. Це або залишки жител і предметів побуту, або особливі пам’ятники тієї чи іншої події, горю чи радості. Один з перших пам’ятників – камені-валуни, «Божі ніжки», як їх називають у народі. Їх можна зустріти на російській Півночі. На каменях – зображення, схожі на пташину лапу, слід звіра, людську стопу, хрест … Такі камені, стоять на берегах річок, в полях, на болотах Тверської, Псковської, Новгородської, Ярославської областей.

Є і більші пам’ятники минулого – кургани, пов’язані з культом мертвих у давніх слов’ян. Поодинці або групами кургани підносяться і часом прямо посеред села (наприклад, в селі Сережін Андреапольського району), а іноді в полі, частіше ж у лісі, але майже завжди поблизу річок і озер. Вони ставилися на торгових шляхах.

Обітні хрести

Форми цих пам’ятників різноманітні: в стародавньому місті Ізборську, у самої кромки рову Труворово городища і навколо нього, лежать велетенські кам’яні плити. Орієнтовані вони по осі схід – захід. Такі ж плити лежать і поблизу в’їзду в городище. Форма плит різна. Особливо виділяються величезний кам’яний хрест на околиці Ізборського кладовища.

Труворів хрест

Хоча місцеві жителі вважають це поховання могилою Трувора (легендарного варяга, який жив, княжив і помер в Ізборську) розкопки 1878 року нічого чудового не виявили. Легенді вірила Катерина II, яка в 1780-х роках виготовила цілу серію російських історичних медалей. Серед них – медаль на честь Трувора. На лицьовій стороні – умовний портрет, а на зворотному – Труворів курган в Ізборську. Тут же два написи: зверху – «До Днеста пьмятен», а внизу – «Трувор помер в Ізборську в 864 році».

В історичній літературі Труворів хрест датується XIV-XV століттями. Про цей час говорить і форма хреста, близька до форми закладених хрестів, які вмуровані в стіни псковських храмів тих років. На хресті видно сліди давньоруських написів, які розташовуються з чотирьох сторін добре помітного невеликого хреста, висіченого в самому центрі средохрестя.

Такі хрести (хоча зазвичай менших розмірів) добре відомі на Русі: поблизу міста Нарви, в Гдові, під Ізборською фортецею, в Малахові. Всі вони поставлені на честь тих чи інших подій. Труворів хрест – ще й своєрідний знак головного входу в городище, покликаний, по всій ймовірності, оберігати городище від непрошених гостей, від бід і негараздів.

Обітні хрести

Інші хрести ставилися на початку і в кінці торгового шляху. Місця ці ретельно охоронялися. На згадку про вдалий або невдалий прохід торгового каравану ставили так звані обітні хрести (споруджуються «по обітниці» – за обіцянкою). Вони виникли на Русі набагато раніше, ніж ікони.

Наші предки не тільки охороняли, але й намагалися поліпшити, очистити водні шляхи. Коли шлях був розчищений, ставили спеціальну мітку – все той же хрест з дерева або каменю. Один з них – рідкісний пам’ятник старовини – знаменитий Стерженський хрест вагою близько 500 кілограмів (зберігається в Тверському краєзнавчому музеї). Хрест відноситься до тієї епохи, коли ці землі входили до складу Новгородського князівства. Про те, як цінували водні шляхи новгородці, свідчить напис на хресті: «ЛЕТА 6691 (1183 г.) МЕСЯЦА ИЮЛЯ 14 ДЕНЬ ПОЧАХЪ РЫТИ РЕКУ СО ЯЗЪ ИВАНКО ПОЛОВИЦЪ И КРЕСТЪ СЪ ПОСТАВИХЪ». Напис оповідає про поглиблення русла річки Іванком Половцем. Цей напис – перша згадка про іригаційні роботи в новгородських землях.

Споруджували хрести і з дерева. Багатьма деталями, особливо покрівлею з кінцями червоного тесу, маленьким охлупнем, причелинами та рушниками, вони нагадують житлові споруди і завдяки цьому включаються в сільський ансамбль. На деяких з них можна побачити нехитрий рослинний орнамент або різьблене розп’яття.

Обітний хрест

Над обітниим хрестами нерідко зводилися каплиці, хоча за історичною значимістю та художньою цінністю хрести інший раз перевершували церковні будівлі. Букви написів на хресті фарбували в зелений, червоний, синій, чорний кольори – не тільки для краси, а й для більшої чіткості напису. Часом це були справжні криптограми: ДДДД – «дерево добро досада дияволові»; ББББ – «бич Божий б’є бісі» і т д.

Цікавий пам’ятник давньоруського прикладного мистецтва – хрест 1544 року, вивезений експедицією 1961 року з села Возміще біля міста Волоколамська. Це запрестольний хрест з церкви Різдва Богородиці, Він зроблений з липи, по формі – восьмикутний, з прямо покладеними перекладинами. З лицьового та зворотного боків на хресті врізані кіоти і місце для розп’яття, які колись були заповнені кістяними пластинами із зображеннями свят і святих. В одному круглому кіоті така пластина збереглася. Напис на ній говорить: «ЛЕТА 77050 ВТОРАГО (1544 г.) ЗДЕЛАН БЫСТЬ СИИ КРЕСТ ПРИ БЛАГОВЕРНОМ ВЕЛИКОМ КНЯЗЕ ИВАНЕ ВАСИЛЬЕВИЧЕ ВСЕА РУСИ И ПРИ АРХИЕПИСКОПЕ ВЕЛИКАГО НОВАГРАДА И ПСКОВА ВЛАДЫЦЕ СЕОДОСИЕ». Подібні хрести з пам’ятними вставками були широко поширені в російських церквах XV-XVI століть. Вони, ймовірно, походять від вуличних обітних хрестів, над якими зводилися каплиці. Запрестольні хрести іноді, служили для зберігання мощей та інших реліквій. Мабуть, найвідоміший пам’ятник такого роду – хрест Єфросинії Полоцької 1161 року, зроблений на її замовлення майстром Лазарем Богша. На жаль, цей хрест зник під час другої світової війни.

Стерженський хрест

Так, втрачено багато чого з культурної спадщини, і необхідно дуже уважно і дбайливо ставитися до збережених до нас пам’ятків історії та мистецтва Русі. Їх ще можна побачити не на фотографії, а в оригіналі. І серед них обітні хрести – прообрази сучасних монументів і пам’ятників.

Автор: Ю. Боданов.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers