Продовжуємо нашу маленьку-велику мандрівку теренами загадкової та цікавої давньоєгипетської культури і сьогоднішньою темою стануть саркофаги, які поруч із муміями теж є невід’ємним атрибутом всього єгиптянського. Правда останніми часами із саркофагом в нас на Україні асоціюють зовсім і не давній Єгипет, а страшну трагедію, що трапилась на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Як знаємо навколо нещасливої атомної електростанції збудували (чи ще продовжують будувати) захисне покриття, яке теж чомусь назвали саркофагом. Мабуть то не просто так. Але чим були саркофаги у своєму первісному розумінні, та яке значення вони мали для давніх єгиптян, про це читайте далі.

Само слово «саркофаг» грецького, а не єгипетського походження, (мабуть єгипетської назви таки не збереглось, забули…) та означає «пожирач м’яса». Таку дивну назву вибрали, оскільки від тіла небіжчика покладеного у саркофаг через кілька років залишаються самі кістки. Також можлива й інша причина – за віруваннями давніх людей існував спеціальний «магічний» камінь, здатний з’їдати м’ясо, а гроби з такого каменю наділялися здатністю розкладати людську плоть.

У давньому Єгипті саркофаги були невід’ємною частиною урочистих поховань різних великих людей, всіляких фараонів та жерців, і знаходились у безпосередньому контакті з муміями. А при особливо багатих похованнях використовувався не один, а кілька саркофагів різної величини, які поміщались один в одного, по принципу матрьошки. Перший саркофаг, в який безпосередньо поміщали замуміфіковане тіло померлого міг бути зроблений із дерева (а в більш пізніші часи навіть з картону). А от зовнішній саркофаг, як правило, був з каменю, а в деяких випадках – металу, чи загадкового сплаву, який давні греки називали «Єлектрумом».

Багато давньоєгипетських поховань і зокрема саркофагів, нажаль, не збереглись до наших часів, а були розграблені, розтащені та розорені всілякими грабіжниками та мародерами на протязі багатьох віків «веселого» середньовіччя. А ті, яким таки вдалось вціліти, зараз представляють величезну історичну, наукову та культурну цінність для вчених істориків, єгиптологів чи навіть просто езотериків, які цікавляться давнім Єгиптом. Серед них відоме поховання єгипетського фараона Тутанхамона, чудесним чином, знайдене видатним англійським археологом Говардом Картером у 1922 році.

Гробниця фараона Тутанхамона.

Та його саркофаг, зроблений з чистого золота. Все таки фараону не личить бути похованому у якомусь кам’яному, дерев’яному чи металічному саркофазі.

Фактично це чи не єдине давньоєгипетське поховання, яке збереглось не займане до наших днів. Також у Каїрському музеї знаходиться саркофаг, в якому було поховано єгипетського жерця високого рангу, про що говорять контури саркофагу, які не те щоб точно повторюють розміри людини, а замість того дивним чином поєднують у собі священні форми Сокола-Гора (одного з єгипетських богів) та форми людського тіла. І, як правило, такі саркофаги ззовні та зсередини списані різними загадковими ієрогліфами, магічними знаками, таємничими формулами, суть яких залишається невідомою і по сьогодні. Однак чисельні єгиптологи та вчені археологи не припиняють своїх пошуків і спроб пояснити зокрема, в чому ж було таємне значення отих єгипетських саркофагів.

От скажімо така цікава теорія – згідно неї за уявленнями давніх єгиптян саркофаг відігравав роль корабля, на якому душа померлої людини відпливає у потойбічний світ (а що, гарно, поетично). Або ж за ще однією теорією саркофаг був покликаний допомогти душі чим скоріше відділитись від фізичного тіла (яке вже і так померло, але ще нібито продовжує тримати душу) та полетіти уверх, стежками потойбіччя на суд до Осіріса (як то описується в єгипетській книзі мертвих). Але як би там не було, то все лишень теорії, а точно що воно таке, ті саркофаги, і чому вони служили ми так і не дізнаємось. Ну хіба як хтось придумає справжню машину часу та можна буде відмотати стрілки годинника на 5000 років назад та взяти інтерв’ю в якогось єгипетського жерця чи може навіть у самого фараона Тутанхамона.

На завершення пропоную послухати гарну пісеньку «Тутанхамон» від російської рок-гурту «Наутіліус Помпіліус»