Середньовічна графіка Альбрехта Дюрера

Posted by on April 27, 2011

Альбрехт Дюрер

Одним з найцікавіших художників часів епохи ренесансу в Німеччині є Альбрехт Дюрер (1471-1528р.) Альбрехт Дюрер прославився та здобув широку популярність не лише завдяки класичному живопису фарбами, а і через свою віртуозну майстерність малювання гравюр. Фактично Дюрер є одним з засновників такого напрямку у мистецтві живопису як гравюри1. Поняття друкованої графіки теж нерозривно пов’язане з іменем цього видатного середньовічного художника.

Народився Дюрер у німецькому місті Нюрнбергзі в сім’ї золотого діл майстра. Його батько був переселенцем з Угорщини. В сім’ї окрім Альбрехта було ще 7 дітей. Батько хотів, щоб син успадкував його професію та теж став майстром золотих діл. Однак в Альбрехта ще з самих маленьких років прокинувся талант художника та нестримний потяг до малювання.

В 1486 році він стає учнем німецького художника Міхаєля Вольгемута. Потім з 1490-го року мандрує по Німеччині, відвідуючи майстерні різних художників, навчається, набирається досвіду та вдосконалює свою художню майстерність.

В 1495 році Дюрер повертається до Нюрнберггу, де відкриває свою власну художню майстерню. Його справи йдуть дуже добре, він заробляє не погані гроші, малюючи портрети багатих міщан, але найбільший дохід та славу йому приносить друкована графіка. Тираж гравюр видрукуваних на дереві значно перевищує тираж всіх інших художників. Дешеві листки його гравюр розходяться по всій Німетчині.

Однак значно цікавішими були його гравюри зроблені не на дереві, а на міді. В 1497-му році Дюрер створив цикл гравюр на міді, які є ілюстрацією до останньої книги Біблії – “Об’явлення святого Івана Богослова” . Ось так виглядали його середньовічні гравюри:

Мучеництво святого Іоанна

Ця гравюра називається “Мучеництво святого Іоанна”. За легендою, коли святий Іоанн Богослов проповідував Християнство в малій Азії, він був схоплений людьми римського імператора Доміціана (який дуже не любив християн) та був доставлений до Риму. Доміціан вирішив покарати християнського святого та наказав кинути його в котел з кип’ячим маслом. Однак святий Іоанн погрузився в молитву Богу і котел не завдав йому жодної шкоди. Вражений Доміціан більше не став назначати святому нових покарань, а заслав його на острів Патмос.

Ось ще кілька цікавих гравюр Дюрера:

Вершники Апокаліпсису

Ця гравюра називається “Вершники Апокаліпсису” Тут зображені 4 вершники, що згадуються в Об’явлені Івана Богослова: мор, війна, голод і смерть.
Лицар, диявол та смерть
Це дуже цікава гравюра, вона називається “Лицар, диявол та смерть” Високий, худий лицар на коні чимось нагадує Донкіхота. Лицаря наздоганяє Смерть, вершник на кістлявій клячі. Смерть показує лицарю на пісочний годинник – час життя вичерпано. Ззаду за лицарем плететься диявол з свинячою головою. Мабуть так і чекає, щоб забрати душу нещасного лицаря з собою у пекло. Однак на дальньому фоні гравюри видніється замок, саме туди і прямує наш герой. Замок символізує “Царство Небесне”, до якого так неухильно йде лицар.

Меланхолія

Це одна з найзагадковіших гравюр художника. Називається “Меланхолія”. Знаємо що “Меланхолія” є любимою гравюрою самого художника Альбрехта Дюрера. Меланхолія ще з часів античної психології – один з чотирьох темпераментів людини. Поширеною є думка, що меланхоліки (люди з меланхолічним темпераментом) найгірше пристосовані до життя. Вони плаксиві невдахи, їм частіше, ніж людям з іншими темпераментами, загрожує жебрацтво, хвороби, божевілля, депресія. Однак також їм сприяє Сатурн – грецький бог, який старший за усіх інших богів. І саме тому меланхолікам доступна велика радість відкриття, пізнання нового. Серед меланхоліків було багато видатних талановитих людей. Сам Дюрер рахував себе меланхоліком, тож цю гравюру в деякій мірі можна назвати його автопортретом. А крилата жінка, що сидить підпираючи голову руками – то муза його творчості і таланту.

Окрім гравюр в художника є дуже цікаві звичайні картини. Серед його картин дуже багато портретів. Цікаво те, що Дюрер став одним з перших художників, які не стидались малювати самого себе.

Дюрер автопортрет

Це один з його автопортретів.
Також серед багато чисельних портретів, які малював Дюрер є портрети дуже відомих людей, таких як король Польщі Сигізмунд, імператор Римської імперії Максиміліан, імператор Карл Великий.

Максиміліан

Це портрет імператора Максиміана.

Венеціанка

А це портрет шляхетної дівчини з міста Венеція.
Ось ще пару цікавих картин художника.

Адам та Єва

На цій картині зображені перші люди: Адам та Єва.

Повертаючись до біографії Альбрехта Дюрера варто зазначити, що через деякий час після того як він відкрив свою художню майстерню в Нюрнбергзі, Дюрер мандрує до Італії і якийсь час живе у гарному місті Венеція. Там він ще більше вдосконалює свою художню майстерність, навчаючись в метрів італійського живопису. За період свого перебування у Венеції він створив свою найпрекраснішу картину, “Свято вервечок”.

Свято вервечок

Ось власне і вона. Сюжет цієї картини пов’язаний з містичною духовною практикою, яку проповідували монахи-домініканці. Її суть полягала в тому, щоб читати молитви за допомогою вервечки. Католицькі монахи-домініканці інтуїтивно відкрили те, що давно було відомо їхнім колегам – буддійським монахам, які вже довгий час користувались вервечками під час своїх занять медитацією. Монахи-домініканці проповідували, щоб під час занять молитвою, віруючі замість вервечки уявляли не просто бусинки, а вінки з червоних та білих троянд. (білі троянди символізують непорочність діви Марії, а червоні – кров Христа) По центрі картини зображена діва Марія з маленьким Ісусом на руках, трошки поодаль від неї стоїть монах в чернечому одязі (це Домінік Гусман, засновник ордену монахів-домініканців) Марія, Домінік, та ангелята з крильцями роздають всім людям вінки з троянд.

Картина “Свято вервечок” настільки вразила венеціанців, що сам правитель Венеції зустрівся з художником, та просив його на завжди лишитись у Венеції обіцяючи Дюреру високу зарплату на службі Венеціанському двору. Однак художник все рівно повертається на батьківщину, до Німеччини, в рідне місто Нюрнбергг. На старості років Дюрер був вибраний членом (депутатом) у місцеву Раду. Останні роки свого життя художник присвячує тому, щоб передати секрети своєї майстерності молодим живописцям. В 1528 р., на 58-му році життя художник покинув наш світ. Після себе він лишив великий мистецький спадок: біля 60-ти картин та кілька сотень гравюр.

І під кінець уривок з фільму “Привиди Гої” про те як колись робились гравюри.

P. S. Духи вещают: Подумалось, а ведь к знаменитой гравюре Альбрхта Дюрера «Всадники апокалипсиса» можно было бы добавить пятого всадника – промышленность. Да, с одной стороны промышленность вроде как необходима и нужна современным людям, но с другой она же угрожает всему человечеству ужасными экологическими бедствиями, необратимым загрязнением окружающей среды и прочими катаклизмами, если только мы не остановим этого пятого всадника апокалипсиса, рожденного нашей человеческой жадностью и ненасытностью.

  1. Гравюра – вид графічного мистецтва, коли малюнок художника наноситься на мідну або дерев’яну дошку, а потім за допомогою спеціальних механізмів, друкується на папері. Фактично цей механізм друкування гравюр в середньовічні часи був своєрідним принтером та ксероксом. А замість фото шопу була кісточка та фарби. Процес друкування гравюр наглядно зображений у фільмі “Привиди Гої”

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers