Журнал Пробудження

«То хто ж ця велика й могутня особа, що до неї товпляться християни з обох боків Піренеїв? Така сила-силенна мандрівників на західній дорозі, що ніде голці впасти. Нам відповіли, що ця особа — «святий Яків, апостол нашого Господа і Спасителя», тіло якого поховане в Галіції і якого вшановують як покровителя й заступника всі християнські країни — Франція, Англія, Італія, Німеччина і, насамперед, Іспанія». Отак захоплено розповідали посли еміра Альф бен Юсуфа (1106-1142) про свої відвідини Сантьяго де Компостела на північному…

Read More Read More

У центрі індонезійського острова Ява, посеред долини, оточеної грядами вулканів, височить «Гора чеснот на десяти щаблях бохісаттви». У результаті спрощення цієї розлогої назви на давній яванській мові і з’явилось нинішнє «Боробудур». Це буддійське святилище, побудоване, на думку ряду дослідників, на початку IX століття, було закинуте і забуте в XV столітті, коли панівною релігією в Індонезії став іслам.

Десять років тому в Рангуні мусонні дощі розмили грунт на пагорбі, де стоїть найбільша в світі 110-метрова ступа-храм Шведагон. Глибокий провал оголив печеру, але шлях до підземелля перегороджувала вода. Коли через рік розкопки поновилися, виявили склад зброї колишніх колонізаторів. Проте, в столиці Бірми знову заговорили про незчисленні скарби священного пагорба.

Нещодавно світ дізнався про нові найбагатші скарби буддійського живопису і скульптури Китаю, що знаходяться в печерних молитовнях Майцзишаня. Майцзишань – «Пшенична гора» (вона називається так тому, що за формою нагадує скирту хліба) – знаходиться в Північно-Західному Китаї, неподалік від міста «Небесних вод» – Тяньшуя, – на залізничній лінії Пекін – Сіань – Ланьчжоу, що перетинає басейн річки Хуанхе. Двісті років тому дерев’яні галереї, що оперізують західний схил гори Майцзишань, були знищені пожежею; відновили їх тільки недавно. І до цього часу…

Read More Read More

Фахівець з фарерської мови, письменник і художник Генріх Йосипович Анохін побував на Фарерських островах, які за довгі роки вивчення їх за книгами стали його заповітною мрією. Мрія збулася: він ходив по мокрому від частих дощів моху, чіпав шорсткі від часу і вологі від туманів руїни древніх храмів, відчував потужне і глибоке дихання двох океанів, що розкинулися перед ним… На цих островах мирно уживаються люди, які хоча у своїх духовних пошуках і йдуть різними шляхами, але при цьому терпимі, милосердні і…

Read More Read More

Підійшла дівчина вранці до криниці і побачила, що мотузку, на якій висить відро, обвила стеблинка березки. І вона не стала набирати воду, щоб не заподіяти шкоди рослині… У цьому сюжеті з японської казки відбилося традиційне благоговіння жителів Країни висхідного сонця перед всім живим. І складалося воно під помітним впливом давніх анімістичних уявлень, а потім буддійського вчення про єдність людини і природи. Особливу роль тут зіграла буддійська школа дзен («зосередження», «споглядання»), яка проникла в країну з Китаю в XII столітті.

Стоунхендж — найславетніша європейська пам’ятка доісторичних часів. Подібно єгипетським пірамідам та Великій Китайській стіні, це один з небагатьох археологічних меморіалів, відомих у цілому світі. Що ж являє собою Стоунхендж? Чому шануємо його?

У 1563 році Іван Грозний відвоював Полоцьк у Литви. Зима стояла примхлива, відлига точила лід на Двіні. Перейшовши річку цар виявився в північному передмісті, на березі полотен, у стародавнього Спасо-Евфросіньевского монастиря. З похідної скарбниці Іван Васильович дістав дорогоцінну реліквію – хрест Євфросинії Полоцької – і повернув його на споконвічне місце, в монастирський Спасо-Преображенський собор.