Форми і значення свят далеко не однакові в різних культурах і релігіях. Крім того, вони відчувають вплив таких чинників, як мода і рівень розвитку техніки, проте незалежно від своїх масштабів свято завжди пов’язане з трансцендентною творчою силою.
Чи має помірність своєрідний етичний статус? Чи вона — лише довільний «спосіб життя», можливо, по-своєму привабливий, але настільки ж, наскільки може бути привабливим і марнотратність? Чи можна вважати, що помірність міцніше закорінена в чесноті, ніж розкішний спосіб життя? Чи, може, вона корисна лише за надзвичайних обставин, коли бракує продуктів харчування, одягу або інших товарів і помірне споживання стає лише даниною здоровому глуздові? Може, вона чеснота у Третьому світі, але не в Першому? Може, вона доречна за певних обставин і зовсім…
Отже, кожна культура обдарована своєю особливою причетністю Єдиному і не може існувати без так чи інакше вираженої інтуїції Цілого. Людина в причетності цілого знаходить вічний сенс і свого єдиного життя. З живим почуттям єдиного пов’язана і моральність. Духовно і морально обдарована людина просто відчуває себе відповідальною за цілісність роду, племені, народу, біосфери. А менш обдаровані можуть прив’язуватися до обдарованих, вірити їм і прислухатися до слів, якими творці і продовжувачі духовної культури висловили свій досвід.
Пора всім нам зрозуміти те, що ера «людини розумної» закінчила своє існування на самому початку 21-го століття. У цьому есе ми не збираємося засуджувати наш «розвинений інтелект», за те, що цілих дві з половиною тисячі років (починаючи від Конфуція і Сократа), ми розвивали свій мозковий ресурс в напрямку самого примітивного розуму, з домінантою лівої півкулі. Залишимо «розумну цивілізацію» людей і почнемо поруч будувати цивілізацію людей нової ментальної раси, в напрямку розвитку, як креативного, так і феноменального розуму.
З філософської точки зору, життя людини розумної, налічує дві з половиною тисячі років, починаючи з Конфуція і Сократа. В еволюції людини розумної або Гомо сапієнса, є інша цифра – сто тисяч років. Сто тисяч років тому, на планеті Земля з’явився новий вид людиноподібних мавп. Щороку археологи знаходять нові артефакти (продукт людської діяльності) і цифра ця змінюється. Але ми не займаємося дослідженням походження людини. Нас більше цікавить її розумна діяльність.
Про людину минулого нам відомо багато. Людина сьогодення у нас перед очима. Давайте спробуємо подивитися на два кроки вперед і спробуємо побачити життя людини майбутнього. Є необхідність поговорити про таке складне і незрозуміле явище в житті людей, як «феноменальне мислення». Так як автор есе пише свої твори в жанрі «креативної публіцистики», то буде правильним почати серйозну розмову для людей високого розуму в плані нового суспільного мислення майбутнього.
Ми живемо у суспільстві споживання. Це факт. Споживач – король, цар, майже Бог, так кажуть нам постулати ринкової економіки (клієнт завжди правий). Ми споживаємо, без споживання ну ніяк не обійтись, та добре якби ми просто споживали, але ж ми ставимо своє споживання ледь не на місце Божества. Нам то і діло промивають мозки по зомбі телебаченню та іншим засобам масової брехні (включно з інтернетом), говорячи, як то круто – споживати. Так що за цінностями споживання ми забуваємо за багато інших,…
Як уживаються між собою, в єдиному просторі і часі, кохання, сім’я і шлюб? Чи тягнуть вони упряжку в одну сторону – у бік соціального блага – чи кожен з них рве посторонки в пошуках замкнутого кола миттєвих проблем і задоволень?.. Що стосується любові статевої, то вона начебто не проти полетіти в царство екстатичного божевілля. Навпаки, сім’я зменшує запал закоханих майже ритуальною обрядовістю домашнього вогнища. Шлюб… шлюб же приковує нас залізними ланцюгами зобов’язань до фундаментальної кладки державного поручительства непорушності кохання. Начебто…
Коли буде зрубано останнє дерево, коли буде отруєна остання річка, коли буде спіймана остання пташка, – тільки тоді ви зрозумієте, що гроші не можна їсти! (Індіанське прислів’я). Екологія людини – це вивчення взаємодій людини з навколишнім середовищем. Ключові аспекти екології людини – це демографія, використання ресурсів, вплив навколишнього середовища на здоров’я і суспільство, а також вплив діяльності людини на навколишнє середовище. Всі ці предмети тісно пов’язані між собою, оскільки зростаюче населення людей вимагає більше ресурсів, експлуатація і використання яких завдають…
Коли ми розговорилися, мій співрозмовник, молодий, енергійний виробничник, з тих, ким по праву пишається завод, раптом промовив до речі, що художня література, на його думку, річ зайва. Непотрібна, тому що є вона чи її немає, верстати будуть працювати, відкриття робитися, а люди жити. Сказав він спокійно, як про очевидний факт, не без передчуття бурхливої реакції, яку, треба думати, своїм твердженням викликав вже не раз. Бути може, він не відав, що його думка ненова, і трішки пишався самостійністю висновку, до якого…