Тибетська «Гесеріада»

Posted by on August 15, 2016
Журнал Пробудження

тибетці

Від країни буришків на заході до Монголії на сході, всюди, де поширена тибетська культура, усний і письмовий переказ свято зберігає ім’я Гесера. Оповідання про його подвиги, що становить єдиний епічний цикл (sgrung), має безліч місцевих модифікацій.

Найчастіше ім’я Гесера асоціюється з ірано-согдійською формою титулу «кесар», характерною для Середземномор’я і Візантії. Однак не виключено, що у легендарного героя був і реальний прототип. Правда, тибетологи відносяться до цієї гіпотези скептично, незважаючи на те, що виявлені недавно монети, що датуються IX ст., свідчать про існування якогось Фрома Гесаро, мабуть, одного з володарів Гандхари. У китайських і тибетських документах зустрічається також ім’я Гругу Гесера, вихідця з тюркських племен Центральної Азії, і Гесера з Ліна. Можливо, Лін (Gling) в останньому випадку – назва провінції в західному Тибеті, але не виключено, що це і просто скорочення слова «Dzam bu-gling», що означає «Всесвіт».

Що ж стосується епічного Гесера, то він постає в самих різних іпостасях: він то полководець, то владика Всесвіту, який перемагає демонів всіх чотирьох сторін світу, то бог війни, то нарешті, навіть втілення Будди.

Численні епізоди епосу малюють небувалий образ героя, чудово народженого від гірського духу і земної матері, який не знав радості в дитинстві, але потім в нагороду за перемогу в кінному змаганні отримав трон Ліна і красуню дружину і підкорив в бою демона півночі людожера Любасана, володаря хорів Гурхара, Чин-Кри, повелителя країни Мон і Са-Тама, володаря країни Джан.

На головні сюжетні лінії нанизуються все нові і нові епізоди: тут і завоювання країни таджиків, і підкорення Кашміру і Китаю, і взяття чотирьох великих і восьми малих фортець, і зішестя в пекло.

Більшість цих історій увічнені в десятках тисяч рукописних переказів і ксилографій. Друкований варіант епосу вперше з’явився в Пекіні в 1716 р. і був монгольським перекладом тибетського оригіналу. І тільки в середині XIX ст. стараннями тибетських вчених, багато хто потрудився, щоб надати епосу більш досконалу форму, був виданий тибетський варіант.

Сьогодні інтерес жителів Тибету до свого національного героя помітно відродився, чому сприяють численні перевидання епосу в Індії, Бутані і КНР.

Однак поширення записів епосу аж ніяк не переривали усну традицію, збережену співаками-казкарями. За повір’ям, дух героя вселяється у виконавців, які стверджують, що, коли вони впадають в стан трансу, сам Гесер говорить їхніми вустами, тому вони знають весь епос, хоча і не заучували його напам’ять. Правда частіше їм доводиться брати уроки у читачів, а прості любителі вчать текст по книзі, читаючи її самі або слухаючи, як читають інші.

Аналізуючи зібрані за останні 40 років звукозаписи, можна помітити, що всі виконавці «Гесеріади», звідки б вони не були родом і якою б не була їхня підготовка, чергують швидко проговорювану прозаїчну розповідь зі строфічними піснями з 7-8-ми стопних віршів, в яких, підкоряючись непорушній традиції, персонажі розповідають про себе, свій внутрішній стан, розповідають той чи інший епізод, пересипаючи свою промову безліччю прислів’їв і приказок.

У наш час справжні казкарі стали рідкістю в Монголії і в Бутані, але їх залишилося ще досить багато в Ладакху.

Автор: Мірей Хелфферіх.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers