Продовжуємо інтерв’ю з Едмундом Щебальський про коучинг. Початок інтерв’ю, в якому йшла мова про еволюційний розвиток людини, можна почитати тут.

– Що таке коучинг?

Коучинг – технологія, яка нещодавно виникла і, по суті, це – індивідуальний тренінг. Для мене коучинг – пік еволюції, гребінь хвилі технології, вершина світу, який займається розвитком. У мене свій коучинг, називається він «Еволюційний коучинг». Пов’язаний з переходом на новий, якісний рівень відносин з оточенням. Я його породив і сертифікував, оскільки в коучингу немає ніякої легальної сертифікації і будь-який коучинг в першу чергу – авторський метод (і це дуже правильно, нехай живе філософія авторства, мистецтва, харизми – і нехай не можна буде сертифікувати Шопена і Сальвадора Далі).

– А хто був першим засновником коучингу?

Я вже не пам’ятаю їх прізвища, ти можеш знайти в інтернеті. По суті, коучинг створив один економіст, один спортсмен, один театральний режисер. Сенс в тому, що метод коучингу створили люди, які стали професіоналами в своїй галузі, і побачили ще й інші можливості. Наприклад, економіст побачив: якщо підключити до економіки спорт, то вийде цікаво і ресурсно. Для мене коучинг – вінець творіння ще й тому, що тут будь-яка людина, яка захоче, може стати майстром. В еволюційному коучингу найважливіша концепція: знайди те, що ти робиш добре, і спробуй на цьому методі побудувати власне мистецтво. Наприклад, вишиваєш хрестиком – може бути коучинг через вишивання хрестиком; якщо ти знаєш цю глибину, то ти його побудуєш.

– Я так розумію: коучинг застосовується в різних сферах життя.

Так, він застосовний до будь-якій сфері життя. Є лайф коучинг – все про життя як таке, про стосунки, про дітей, спілкування і т. д. Є професійний коучинг – про кар’єру, професійне зростання. Є груповий коучинг – про команду і те, як вона може ефективно працювати.

– Як можна за допомогою коучингу помити посуд?

Тобі подобається мити посуд?

– Ні, не подобається.

Можемо застосувати коучинг для того, щоб тобі сподобалося мити посуд. Коучинг заснований на питаннях, і я тебе запитаю: “А що тобі взагалі подобається робити?”

– Пити пиво.

Супер, і що ти робиш, коли п’єш пиво? Як ти це робиш?

– Сидячи десь на природі на сонечку, кругом співають пташки.

Зараз про що говориш?

– Про те, як я п’ю пиво.

Так, але почав про що говорити: про природу, і це про що для тебе?

– Про атмосферу

Дуже добре, тобі потрібна класна атмосфера, щось таке, від чого ти б отримував задоволення. Пиво – це модель, ми шукаємо, як ти отримуєш задоволення, і з’ясували, що тобі потрібна атмосфера. Тепер: що робить коучинг? Він знаходить твою технологію – як ти отримуєш задоволення. Потім дивимося, чи можеш ти цю технологію застосувати до іншого дії. Тобі важлива атмосфера; давай візьмемо процес миття посуду і уявімо, як тобі він може сподобатись, якщо ти підеш за цією схемою. І … як ти можеш з задоволенням мити посуд?

– На природі в гірській річці.

Ось ти і знайшов спосіб! Тобі подобається? Чудово!
Таким чином, коуч грає три ролі: перша-роль дослідника (ліхтарик) – знайти якісь частини, які в тобі вже є, але ти про них забув. Мі пошукаємо, ми подосліджуємо: наприклад, що таке для тебе бути чесним, від чого ти отримуєш задоволення, що тебе зупиняє, і як це відбувається, і в якій сфері тобі, можливо, варто ще повчитися. Друга роль, яку відіграє коуч (дзеркало) – він обов’язково знайде спосіб показати тобі твої стратегії, повернути тобі твою поведінку, реакції – адже сама система не може себе визначити і пізнати, потрібен хтось ще. Якщо б людина могла бачити себе з боку, то не було б коучингу. І третя роль коуча – така поливальниця, яка за квіточкою дбає. Тобто: мотивація. Підтримка в досягненні запланованого. Усвідомити себе в процесі свого переходу, отримати результат, і переконатися, що це зроблено добре, правильно. Звідси і 3 етапи еволюційного коучингу: перший етап – завжди робота з цінностями людини і дослідження його моделей. Другий етап – вибір технології. Третій – досягнення результату і супровід в отриманні плодів.

– Як працює хороший коуч?

Коуч нічого за клієнта не знає, у нього ніяких ідей з приводу цілей і способів. Чим він більше тупий і білий, як лист, тим вище цінується, і це, насправді, велике мистецтво. Чим менше коуч вимовляє розумних слів, тим краще. Хороший коучинг – це вигуки: «а-а?», «Ну-ну!», «І-і-і?». У мене навіть є заняття в школі коучів, яке так і називається: «І, е, а, у, о! – Основна мова коучингу ». У мене, як у коуча, немає жодної думки, що треба робити моєму клієнту. Професіоналізм коуча – бути точним дзеркалом для клієнта, досліджувати разом з ним самого себе, знайти його технології, і реалізувати бажане.

– З якими людьми найчастіше працює коучинг?

Коучинг працює з людьми успішними, ефективними, талановитими, розвиненими. Ніколи не працює з людьми проблемними. Якщо людина говорить: “У мене є проблема», я даю йому картку знайомого психотерапевта.

– Але якщо людина і без цього успішна, ефективна і талановита, то навіщо їй коучинг?

Якщо ти спілкуєшся з ефективними людьми, ти знаєш, що такі люди дуже цінують найголовніший ресурс – час життя. І без коучингу це – як йти пішки зі Львова до Києва, а з коучингом це – як на літаку, і можна встигнути набагато більше. Багато моїх клієнтів роблять такі високошвидкісні прориви в житті, і потім кажуть: “Я ж міг це сам зрозуміти! Я стільки років бився головою об стіну, а рішення елементарне! Чому я його не бачив!?” Тому що не було коучингу.

– А які переваги коучингу перед іншими методами?

Найголовніша перевага – прискорення життя. Також – баланс, рівновага, і зміна якості життя. Наприклад, ти хочеш стати мільйонером, і що для цього потрібно? Тут найголовніше – потрібно усвідомити себе мільйонером, і таке усвідомлення дуже індивідуально, і тут ефективний тільки коучинг.

– Що потрібно для того щоб стати коучем?

Для того щоб стати еволюційним коучем, потрібно, принаймні, мати досвід в таких речах, як спортивне тренерство; досвід педагога, вчителя; досвід режисера і актора, досвід у консалтингу. І в психології, щоб розуміти не що говорить клієнт, а про що він говорить. Еволюційний коуч – істота безмозгла і дуже нахабна, клієнта перебиває, і не слухає взагалі. Більш того, в школі КОАН ко-учням заборонено слухати клієнта: «Станеш слухати клієнта – пропав, як коуч!». Не важливо, що клієнт говорить; важливо, як звучить його голос, що відбувається з тілом, яке дихання і куди він рухається. У звичайній психології клієнт сідає, починає розповідати, а психолог все це слухає. Коуч таке словоблуддя на корені припинить – час занадто дорогий!

– Які інструменти окрім питань, застосовує у своїй роботі коуч?

Переривання, прохання, слухання (на глибинному рівні), виклик, провокація. Є багато інструментарію такого, який візуалізує якісь формати («Пісочний годинник», «Колесо життєвого балансу»). Я користуюся часто практиками візуалізації. Можу, наприклад, запропонувати походити по умовному колі, де буде весна, літо, осінь, зима … І тоді вибудовується глибоке розуміння процесу просування своїх цінностей у часі та просторі.

– На завершення: щоб Ви хотіли сказати або побажати читачам?

Хочу сказати. Одна з моїх місій на Землі – збудження творчого початку, генерація потреби до авторського самовираження. Бажаю, щоб люди почали відчувати себе авторами власного життя. Про це, до речі, і фестиваль ФАРТ. Хочу побажати вашому інтернет журналу хороших творчих рішень та еволюційного розвитку!

Дякую Едмунду Щебальському за інтерв’ю.