Перші питання дитини

Posted by on

дитина

«Мамо, чому ти мене надурила?» — а в словах цих повно докору, жалю, і першого проблиску недовіри чотирьохлітньої дитини. І це питання є першою сходинкою тієї глибокої прірви, що зветься «батьки і діти».

Добре розвинена дитина вже на четвертому році життя починає думати, дивуватися і питатись. А відповіді матері чи батька втягає в себе з цілою силою свого свіжого мозку і кладе в основу свого майбутнього світогляду, — навіть своєї вдачі. Так багато говориться про велику вагу фізичного здоров’я в дитячому віці. Всі лікарі твердять, що здоров’я немовляти — це передумова здоров’я майбутнього чоловіка, і багато старань в цьому напрямі, аби забезпечити фізичне здоров’я немовляти з самого малку.

А душевний розвиток дитини — це все ще занедбана ділянка, основана на пересуді про шкідливість надто швидкого розвитку дитини. Помітна велика дбайливість про те, щоб дитина, умово не перевтомилася, але ніхто не думає про цю важку працю дитячого мозку, ту його трагічну безпомічність, коли дитина сама із різних протилежних відповідей батьків, рідних, родичів старається дійти до правди. Не знаю, чому загально панує погляд, що правда, подана дитині навіть у формі доступній для її душевного розвитку, може їй зашкодити, а всякі непродумані викрутаси, готові традиційні байки дадуть дитині душевне здоров’я. А це якраз навпаки. Дитина, заспокоєна у своїй цікавості, згідно з усіма вимогами науки, дістала тривкий камінчик у будівлі і свого майбутнього світогляду.

Поміж тим недбалими і неправдивими відповідями кладуть батьки під цю будівлю не тривкий камінь, а солому, яка скоро розсиплеться, ще й занечистить свіжий ґрунт душі дитини. Побудований на таких неправдивих основах світогляд мусить нищити сама дитина своїми ще слабими силами, мусить викидати з себе накидане в душу сміття — а така праця дуже тяжка, дуже болюча і дуже шкідлива для розвитку дитини.

Одній дівчинці на 6-тому році життя вмерла мама. Дитина вірила, що мама спить, бо так їй всі пояснювали, але не могла ніяк погодитися, з думкою, що маму закопають у землю. І ця страшна, незрозуміла думка, що маму у сні закопали в землю, так перетомила дитину, що вона сама небезпечно занедужала. А коли видужала, їй казали, що мама на небі, глядить крізь зірочки і бачить все, що діється з її дитиною. Дитина вірила — і цілими вечорами вдивлялася в зорі і плакала в безсиллі, що мами ніяк побачити не може; розказувала їй своє дитяче горе, а коли мама на всі її страждання не давала ніякої потіхи, вона ридала і почала зневірюватись. Не в доброті мами — але в правдивості того, що їй розповідали старші.

Вона перестала вірити старшим і сама старалася розв’язати питання життя і смерті — а до того ще й питання — чому її так обдурюють. Ці питання так її турбували, що вона покинула всі свої забавки, ходила все задумана, чим будь хвилювалась, а лікар побачив це за наслідки недуги, казав добре відживляти дитину і не переобтяжувати книжкою. А дівчинка любила книжки та образки — і заборона ця була для неї найболючішим ударом.

Таких непорозумінь безліч. Ці перші конфлікти дитячої віри з дійсним життям, це приманливі сюжети літературної творчості. Вони живуть в душах творців — як болючий спогад особистого життя, як нездорове явище, що зустрічаємо на кожному кроці. А дитина стоїть з широко відкритими, здивованими очима на дорозі життя і в її 4-літній голівці народжуються питання, які лягли в основу філософії людства: звідкіля я взялася і куди прямую. І на ці питання мусять дати відповідь батьки — ще поки дитина не піде до школи. Але ці питання мають бути вирішені згідно з правдою, наукою. На запит дитини, звідки я взялася — повинні ми відповісти з такою ясністю і чистотою, яка блистить в питливих дитячих оченятах.

Чи до відповіді на це питання конче треба згадувати бузьків, ворон, капусту і інших примітивних викрутів, як це практикувалось ще зовсім недавно, особливо у сільській місцевості. Загально думають, що це розв’язує справу. А це тільки її замотує. Бо мати удостоїть цією чинністю бузька, тато ворону, служниця скаже, що «Бог дав», а ще дехто скаже «знайшли у капусті» – і так завдаємо дитині стільки матеріалу до міркування, уявлень, здогадів.

А на питання 4-літньої дитини можна так гарно і так правдиво відповісти. Дитина бачила вже як травичка сходить з землі, як листочок новий з галузки добувається, як курятко з яйця вилупляться. …А ти, дитинко з мами вродилася. Мама, виносила тебе, маленьку, в собі під своїм серцем, бо там найкраще місце для таких дрібненьких діток. Вони там безпечно лежать і ростуть, а коли вже чують силу, тоді добуваються з мами на світ. Маму це болить, тому мусить лежати в ліжку, але мама про все забуває — коли подивиться на свою нову дитинку, на свою квіточку білу, на листочок свіженький. І так, як земличка квіточці, а галузка листочкові дає поживу — свої соки, так мама годує дитину своїм молоком, доки дитина не навчиться сама їсти.

Дитина тоді з любов’ю дивиться на маму, співчуває з її болем і ніжно пригортається з довір’ям до тої, що дала їй життя і викормила своєю груддю. Така хвилина єднання дитини з матір’ю, це щаслива хвилина для матері і для дитини.

Більше питань дитина в цьому віці і при таких відповідях не задає, її цікавість заспокоєна і її мозок більше не напружується. А коли за яких три, чотири роки вона задасть друге питання — «звідки я у мами взялася — буде вона вже різними явищами природи підготовлена до правдивої відповіді. Буде бачити запилювання квіток, парування метеликів, домашніх птиць, може і звірят — тоді один натяк може їй роз’яснити цілу таємницю, і дитина зрозуміє це інтуїцією, без зайвих слів і описів. А всі пояснення в цій справі мають бути дуже поважні, без фальшивого сорому, бо це ж основа самого життя, і тільки чомусь забруднена самими людьми.

Дитина свідома свого походження буде і в період свого статевого дозрівання ставитися дуже поважно до своїх нових переживань. Вона буде знати, що до великої задачі — продовження життя, треба бути підготованим не тільки фізично, але і духовно. Тоді не треба буде тремтіти за статеву чистоту своїх дітей, бо вони самі будуть її берегти.

Автор: Марія Фуртак.

P. S. Духи вещают: А еще в будущем будет очень здорово отправить вашего любопытного ребенка, скажем, пройти курсы английского на Мальте, где, несомненно, широко раскроется его кругозор и найдутся ответы на многие детские вопросы.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers