Про характер. Частина третя.

Posted by on December 10, 2013
Журнал Пробудження

Эпиктет

ХАРАКТЕР – ЦЕ НАЙБІЛЬШИЙ МАТОК

Характер — це маєток чоловіка. Він найблагородніший з усіх маєтків. Хто його має, той має право до того, щоб йому всі люди були прихильні і його поважали. Хто його має, той осягне свою нагороду, хоч би він був і не багатий на земні добра: його будуть шанувати, про нього піде добра слава. Справедливо мають у житті найбільше значення ці добрі якості: пильність, чесність, доброта; справедливо зазнають справді добрі найбільшої пошани.

Питанням, чи характер важливіший, чи знання, займалися і займаються найкращі голови всіх культурних народів. Англійці й американці все вище ставили характер, ніж знання. Наприклад, президент об’єднаних Держав Теодор Рузвельт так сказав: „Характер для народу і для людини більш важливий, ніж інтелект (розум)”. Під англійським і американським впливом — й німці стали вважати характер за головну силу людини; цю думку вперше зустрічаємо в німецького педагога Ферстера. Цю думку присвоїли собі вже й педагоги інших народів.

Наприклад, чеський інспектор середніх шкіл Зденєк Франта так пише „На основі досвіду думаю, що ще більше ніж на знання треба цінувати те, що учневі дає для його життя особа вчителя. Не маловажне знання, але належу до тих, що ставлять серце вище як голову, характер ї почуття вище як розум, добре діло вище як швидку думку, виявлення любові вище як велику кількість привальних відповідей. Найважливіше завдання вчителя бачу в тому, щоб він своїми вчинками й всім своїм життям впливав на моральні сили, що дрімають у молодій душі, щоб він своїм характером розвивав характер своїх учнів. Вчити може лише той, хто сам щось вміє; так само добре виховувати може лише той, хто сам під оглядом характеру має вартість. Хто характеру не має, той не дасть його іншим”.

Кожне прагнення чоловіка повинно бути чесне.

Просте, чесне прагнення веде людину до великого в житті, коли людина при тому прагненні й сама себе як слід цінить і коли завсіди бере собі за мету свого прагнення те, що загально вважається добрим і що вона сама відчуває як добре. Чесність, що проявляється в прагненнях, підтримує людину, додає їй сили й спроможності опертися невдачам та спонукує її до великих діл (нехай, навіть великих у малому). „Ніхто не зобов’язаний бути багатим, ні шляхетним, ні лишень мудрим, — говорив Веніамін Редіярд у 1628 р. в англійському парламенті, — але кожний зобов’язаний бути чесним”.

Одначе всяке прагнення людини мусить бути не лише поважно обдумане, воно мусить також спиратися на здорових основах, на правді, справедливості й чесності. Чоловік без моральних засад подібний до корабля без керма й компаса яким жене вітер, куди лиш йому хочеться. Для того корабля не існує тоді ні законів, ні правил, ні порядку, ні керування. „Моральні засади”, каже Давид Юм, „є суспільні й загальні. Моральні засади — це неначе відпорна сила супроти спільних ворогів людства: злочинів і безладдя”.

Раз відвідав Епіктета (давньогрецького філософа) один відомий оратор, який прибув у процесових справах до Риму і хотів довідатись від Епіктета дещо про його філософію (Тоді філософ був рабом у Римі). Епіктет, який чомусь не хотів вірити в чесність наміру оратора, прийняв його холодно. „Ти хочеш лише мій стиль перебрати — сказав він, — а не пізнати мої засади”. „Може бути, — відповів оратор, — коли б я став зважати на такі дурниці, як засади, то я був би таким бідолахою, як ти, і не було б у мене ні срібної посудини, ні воза, ні землі”. „Мені того не треба”, — відповів Епіктет. — „А ти все таки більше вбогий, ніж я. Що мене обходить чужа ласка? А тебе обходить! Я багатший, ніж ти. Я не журюся тим, що про мене думає цісар. Я нікому не підлизуюсь. Ось що я маю замість твоєї золотої й срібної посудини. Ти маєш скарби срібла, зате пусті твої думки, пусті засади й бажання. Моя душа — це моє царство: вона дає мені багате й приємне заняття. Ти ж живеш у лінивстві й ніколи не маєш спочинку. Все, що ти маєш, видається тобі малим; те, що я маю, видається мені великим. Твої бажання ненаситні, мої заспокоєні”.

Автор: Семюель Смайлс, перекладено на українську та відредаговано паном Тимощуком.

P. S. Духи вещают: А еще порой характер имеют и показывают не только люди, но и вещи, как например, один знакомый дизельный генератор в Днепропетровске. Все кто с ним работал в свое время имели к нему особый подход, словно это и не бездушный генератор вовсе, а самое что ни есть живое существо.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers