Таємничий острів Пасхи

Posted by on April 23, 2013

острів Пасхи

У різних місцях нашої землі є сліди старих, давно загиблих культур, сліди вимерлих народів, ім’я яких не збереглися навіть у жодній пісні чи переказі. Вони тим дивніші, чим дальша, відлюдніша закутина, де їх зустрічаємо. Про один такий загадковий слід хочемо вам розповісти. Далеко на півдні, у східній частині Тихого Океану, лежить малий, самітний острів завбільшки ледве 118 квадратових кілометрів. Віддалений він понад 400 морських миль (645 кілометрів) від найближчої землі, себто від республіки Чілі у південній Америці, а кругом нього широке, безкрає море. Це острів Пасхи, названий так тому, що відкрив його голландський мореплавець Яків Роггевен 290 років тому у сам великодній понеділок 1722 р. Перше, що він помітив на новому острові, звісно були витесані з каменя величезні людські статуї та інші давні сліди якоїсь таємничої загиблої культури.

За нім відвідав острів славетний англійський мандрівник Джеймс Кук (той самий, якого бідолагу з’їли аборигени Полінезії), але вже дещо пізніше зацікавилась ним наука. Аж у 1882 р. провів там довші пошуки німецький воєнний корабель „Гієна” і щойно йому завдячуємо першим докладним відомостям про більш ніж загадкові пам’ятки острова Пасхи.

острів Пасхи

Головну увагу приковують до себе згадані вже величезні людські статуї. В одному місці це є довговолосі голови з сивого каменя, поставлені на квадратових стовпах, із великими вальцями, червоними циліндрами, вони, мабуть, найстарші. В другій стороні острова видно самі величезні голови, що немов виростають просто із землі, вже без червоних циліндрів, звернені обличчям до моря. Обидві ці роди голів належать очевидно до двох різних періодів культури невідомого племені. Спершу було їх біля двох сотень, але сьогодні одна їх частина зберігається у різних музеях світу, інша порозбивана вандалами, а лише трохи стоїть ще на місці.

острів Пасхи

На острові найшлися також місця, де ці статуї виробляли. На одному боці старого вулкану витісували їх просто з цілої скелі, відтак відлупували та тягнули шнурами вниз, над беріг моря. Весь перебіг роботи можна простежити ще й сьогодні, бо колишнє населення острова з невідомих причин покинуло його та ще залишило по собі багато щойно початих чи недокінчених робіт — голів. Найшлися навіть камінні долота та різне обсидіанове знаряддя, яким працювали ці невідомі каменярі.

острів Пасхи

Крім цих камінних голів, що справляють досить несамовите вражіння, екіпаж „Гієни” знайшов ще звалища мурованих домів та багато гробів. На стінах лишилися малюнки. Та найціннішою знахідкою були дерев’яні таблички з якимось ієрогліфічним письмом, складеним із людських і звірячих постатей та інших незрозумілих знаків. Ці таблички були справжньою несподіванкою, бо далеко й широко довкола острова Пасхи не має ані в Австралії, ані в Полінезії жодних слідів письма, і то ще такого, яке вимагало добрих, фахових писарів. Нинішнє нечисленне населення острова Пасхи ще до середини 20-го століття було зовсім неграмотним!

Спершу вчені думали, що ця невідома культура дісталася на острів Пасхи із далекої Америки, але німець Вільгельм Гумбольдт (помер у 1835 р.) пізніше довів, що між мовами Полінезії та Америки не має жодного споріднення. А знову ж таки на самотньому острові не могла розвинутися сама з себе така висока культура, яка б витворила настільки гарне письмо, чимось схоже до єгипетських ієрогліфів. На це треба багато сприятливих обставин, які просто не могли бути на цьому маленькому острівці, отже, джерела незнаної культури треба шукати деінде.

письмена острова Пасхи

І тут насувається досить фантастичне, але зовсім не виключене припущення, а саме: острів Пасхи мусів бути колись частиною далеко більшого суходолу, може цілої частини світу, поверхня якої затопилась внаслідок підземних вулканічних сил чи ще яких катаклізмів. Тут можна згадати і легенду про Атлантиду.

Отже можливо, що й острів Пасхи це саме залишок колишньої Атлантиди, хто зна? Цікавим є відкриття німецько-угорського вченого Вільгельм де Гевеші, який трохи висвітлив цю загадку. Він відкрив та довів велику схожість „атлантичних” ієрогліфів острову Пасхи із найстаршими зразками доісторичного індійського письма в долині ріки Інду. Аж 130 знаків є в обох письменах зовсім однакових, не зважаючи на величезну віддаль у 25000 кілометрів між островом Пасхи та рікою Індом, а 260 знаків дуже схожих. Індійським ієрогліфам є вже добрих 5000 літ, але письмо острова Пасхи, на думку Гевешія, ще далеко старше, а отже взагалі чи не найстарше досі знане письмо на землі!

Тому не диво, що відкриття Гевешія було великою археологічною сенсацією в науковому світі. Воно вчить, нас, що на світі є ще багато недосліджених місць, незбагнених таємниць та великих несподіванок у дослідженнях над розвитком людської культури, початки якої археологія відсуває щораз чим більше назад. З тим і не одна річ в людських казках стає не гарною видумкою, а справжньою історією.

Автор: Я. П.

P. S. Духи вещают: А еще на острове Пасхи помимо таинственных каменных истукан, очень много рыбы. Точнее не на самом острове, а вокруг него, что, впрочем, не удивительно, ведь рыбалка была главным промыслом местных жителей на протяжении многих веков. Вы же отправляясь на остров Пасхи, не забудьте захватить с собой сапоги для зимней рыбалки, а то мало что Остров Пасхи находится на юге тихого океана, в определенное время там также бывает холодно, да и пар костей не ломит.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers