Про чесність

Posted by on

Пінокіо

Якось зграя розбійників напала на одного мандруючого суфія, який присвятив своє життя духовному самовдосконаленню. Обшукавши бідаку та не знайшовши жодних цінних речей розбійники стали шепотом радитись, що з ним робити далі. Раптом мандрівник став кричати: «Ні, ні, дайте мені будь-ласка час!». Ватажок розбійників сказав:
- Не треба так лякатись, все скінчиться дуже швидко. Так як ти можеш наш впізнати, ми тебе вб’ємо. Але смерть легка справа, чік і ти вже на небесах, ми бачили смерть безліч раз.
- Я не турбуюсь про смерть, – відповів мандрівник, – ви шепотіли і я подумав, що ви намагаєтесь зажадати від мене бути чесним. Ось це справді важко.
На розбійників ці слова справили таке сильне враження, що вони вирішили стати учнями цього мандрівного суфія. Так виникла суфійська община, названа «злодійською».

Така ось суфійська притча про чесність, хоча може і не притча, а події, описані в ній були в реальності. Але так чи інакше, а завжди бути чесним дійсно не легко. Навіть бути чесним із самим собою. Особливо із самим собою. Бо дуже часто ми обманюємо самих себе – коли виправдовуємо якісь свої недоліки, помилки, слабкощі, негативні риси характеру (лінь, заздрість, страх, тощо). Так влаштоване наше Его, гординя, почуття власної важливості, що не дає нам побачити самих себе немов у дзеркалі – такими як є, без жодних прикрас. А замість того ми потрапляємо у царство кривих дзеркал, де чесність є єдиним правильним дзеркалом, яке покаже нам нас без викривлень – справжніх. Головне тільки його знайти.

Це про внутрішню чесність, але є ще чесність зовнішня – це чесність по відношенню до інших людей. Так от чесність внутрішня є фундаментом чесності зовнішньої, бо без чесності із самим собою не можлива і чесність з іншими людьми. Така людина буде фальшивою апріорі (по замовчуванню), навіть говорячи правдиві речі і правдиві слова, вона не буде щирою. І таки так, насправді дуже мало справжніх людей, щирих людей, бо бути чесним складніше, ніж це може здаватись на перший погляд. Якщо ви думаєте, що це легко, то просто не знаєте самих себе.

І знову повертаючись до внутрішньої чесності, як знайти її, це дзеркало, яке покаже нам нас самих, зокрема зі всіма вадами і недоліками теж? Тут лишень можна знову вкотре згадати золоті слова Сократа (хоча вони були сказані й до нього) – ПІЗНАЙ САМОГО СЕБЕ.

Але щось серйозну тему підняв сьогодні, у день сміху 1-го квітня, тож так і бути, сьогодні нема чого бути чесним, брешіть на здоров’я (але тільки сьогодні :) .

P. S. Духи вещают: А еще тема честности порой как нельзя актуальна, когда имеет место знакомство в интернете. Там ведь часто как мужчина так и женщина имеет свойство украшать себя любимого и во время уже реальной встречи часто ожидания не соответствуют действительности.

2 Responses to Про чесність

  1. Panta rei

    Чесність, як одна із людських чеснот, викликає доволі амбівалентне відношення до себе і являється нічим іншим, як релятивним баченням, хоч нам і пропонують логічне пояснення даного терміну. Така моральная якість не може бути абсолютною – втім як і інші – в міру свого особистого трактування. Для когось чесність – це констатування неспростовних речей, бо ж безпосередньо стосується їхньої правдивості; для когось – відвертість, як поділ емпіричного. Чесність з самим собою – цілком можливе явище, бо ж як мінімум може мати свій прояв на підсвідомому рівні, чесність з іншими – парціальна, так як, знову ж таки, оброблюється шляхом перцепції.

  2. Pavlo

    Panta rei – цікава думка, правда не зрозумів деякі слова (як от скажімо “парціальна”, “шляхом перцепції”, “амбівалентне відношення”). Але все рівно дякую за Ваш чесний коментар :)

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers