Сьогодні, 1-го вересня знаменний день для всіх школярів та студентів, які вкотре підуть гризти отой граніт науки, здобувати знання, які, як відомо, світло. А невігластво – темрява. Але то таке, сьогодні хотілось написати не про ці банальні речі, а про таку штуку як «учнівство». Багато людей розуміють це слово у вузькому сенсі, тобто як процес здобуття знання школярами та студентами, які після закінчення своїх університетів поринають у доросле життя. Але чи закінчується учнівство із закінченням університетів? Тут вже нехай кожний сам дає відповідь на це питання своїм власним життям. Звісно існує думка: «вік живи, вік вчись», що вчитись треба завжди і хтось справді йде цією непростою, але цікавою дорогою, перетворюючись на «вічного студента», хтось ні, але поза всім цим є ще й така річ як «духовне учнівство».

Ось в ньому справа точно не обмежується 10-ма (чи скільки там зараз?) роками школи та 5-ма роками університету. Духовне учнівство триває щонайменше ціле життя, а то й не одне (якщо вірити в теорію реінкарнації). Непростими є й відносини між вчителем (в духовній традиції часто названого отим словом – «гуру») та учнем (неофітом). Про все це ми ближніми днями постараємось розповісти вам на сторінках нашого сайту, у невеличкому циклі статей присвячених духовному учнівству. Тож заходьте на вогник.