Індія: цикли народження й повторного народження

Posted by on November 18, 2015

Реінкарнація

Це сталося в Індії з одним псом. Роззявивши пащу, він стояв біля воріт до храму, готовий накинутись на перехожого та покусати його, аж тут до нього підбігає інший пес і запитує, чому це він так гнівається. «А тому, що перед тим, як я вдруге народився собакою, я був жерцем у цьому храмі. Мій начальник, високопоставлена духовна особа, підбив мене разом із ним викрасти коштовності в богині. Ось чому я вдруге народився в собачій подобі. Словом, я чекаю, коли з’явиться мій колишній начальник, щоб накинутись на нього». «Не псуй собі крові, — каже другий пес, — то я був твоїм начальником у моєму попередньому житті». Ця притча, як і багато інших, є ілюстрацією концепції, спільної для всіх індійських філософських шкіл: життя — це лише низка народжень і повторних народжень.

По смерті кожен з нас знову народжується в іншій подобі. Всі люди вже не раз жили іншим життям і будуть ще жити в багатьох інших подобах. Саме поведінка кожної людини в теперішньому житті визначає подобу, якої набуде те майбутнє життя (людина, тварина, комаха тощо), залежно від вчення про карму (дію) й повторне народження. Як твердиться у святому письмі «Бріхадараняка», одному з найвидатніших текстів «Упанішад», «від твоїх вчинків та поведінки залежить доля твого наступного життя. Той, хто робить добро, йде до добра, той, хто робить зло, йде до зла. Доброчесним стає той, хто виявляє доброчесність, а лихим — хто дозволяє собі робити лихі справи».

Але чим стає душа небіжчика по смерті та перед повторним народження? Тут погляди розходяться, хоча всі школи вірять в існування потойбіччя, яке приймає праведників і доброчесних у винагороду за їхні чесноти, поки не відбувається їхнє подальше повторне народження.

Є різні ступені добра, як і зла, тож потойбіччя поділене на сім сфер або рівнів, названих лока; підземний світ, де живуть лихі люди, також поділений на кілька сфер. Кожна сфера відповідає певному ступеневі добра чи зла. Так, перший рівень потойбіччя призначений для людей, які зробили добрі вчинки, вели побожне життя, дотримувались обрядів і складали жертви, проте не контролювали їхнього змісту й духу. Щоб потрапити до вищої сфери, слід було навчитися приборкувати свої емоції та думки, а також підкоряти собі своє внутрішнє життя.

В ієрархії істот лише люди спроможні звільнитися від циклу повторних народжень. Така доля (мокша) судилася щасливим обранцям (жнані або йоги), яким вдалося визволитися з неволі світу, тобто від панування двоїстості, таких суперечностей, як страждання і щастя тощо. Згідно з «Бгагавадгітою» «Безтурботна людина, яку поглинув Атман (вічність самого себе), є володарем своє волі. Вона не відає про страждання спеки й холоду, болю й втіхи, честі й ганьби». Лише той, хто зумів подолати обидві протилежності, досягає несказанного лотоса біля ніг Всевишнього.

Проте навіть душа, що досягла сьомого рівня потойбічного світу, ще не звільниться від циклу повторних народжень, поки не позбудеться щонайменшого сліду бажань, включно з бажанням звільнитися від цього циклу.

Як пише мудрець із Південної Індії Тірюмоолар: «Скасуй кожне бажання. Скасуй аж до бажання досягти несказанного лотоса біля ніг Всевишнього. Чим більше бажання, тим більше страждання».

Дехто думає, що життя виходить з тіла у формі зоряного тіла (сюкшма саріра) і що саме воно йде до вищого світу або до нижчого світу, яке чекає небіжчика залежно від добра чи зла, яке він зробив у своєму житті. Інші гадають, що остання думка вмирущого визначає його майбутнє повторне народження. Ось чому індійська філософія наполягає на потребі засинати з чистими думками, повторюючи ім’я Всевишнього. Коли помираєш уві сні, то таким чином є надія, що душа, облагороджена цією останньою думкою, вдруге народиться на вищому рівні духовного життя.

Автор: А. С. Гнанасамбам.

P. S. А еще в Китае в силу конфуцианской морали особенно почтительно отношение к старшим людям. Нам бы тоже не мешало бы этому у них поучиться, ведь грустно, когда дети отдают своих стареньких родителей в дом престарелых. И пусть это даже отличный пансионат для пожилых «Кордия», все равно даже самый лучший пансионат не заменит старикам живого общения со своими детьми и внуками.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers