Килим – простір для молитви

Posted by on October 15, 2015
Журнал Пробудження

мусульманка

Молитовний килимок жайнамаз (перс.), намазлик (тюрк.) – не наказаний правовірному ні Святим письмом ісламу, ні шаріатом – зведенням законів про спосіб життя в ісламі. Тим не менше, будучи лише бажаним, він став органічною частиною молитовного ритуалу і особливою областю мусульманського мистецтва. І в той же час це частина килимового мистецтва Сходу, що досягла надзвичайно високого рівня ще в глибоку давнину. По суті, будь-який килим годиться для молитви, але з давніх пір створюються спеціальні, зі специфічною композицією, призначені лише для молитви килими. Коли вони з’явилися, точно не встановлено. Найперше відоме зображення молитовного килима (в перській мініатюрі) відноситься до XIV століття, а самий старовинний зі збережених – це анатолійський килим XV століття для групового моління, він зберігається в Музеї ісламського мистецтва у Стамбулі.

Як тільки правовірний стає на такий килим, щоб зробити молитву, він потрапляє в сакральний простір, як якби він увійшов в мечеть, де моляться відгороджені від зовнішнього світу. У мечеті напрям молитви вказує міхраб – ніша арочних обрисів, розташована в тій стіні, яка звернена до священного міста ісламу – Мекки та його храму – Кааби. Тому цей знак літургійного центру мечеті – зображення міхрабної ніші – присутній на кожному молитовному килимі.

Арка – найдавніший архетипний образ, він присутній і в іудаїзмі, і в буддизмі, і в християнстві… Вона завжди символізувала зв’язок Божественного і земного, висловлювала ідею сили і влади. Для посвячених арка – завжди знак присутності Божества. Багатозначний цей образ увійшов і в культуру ісламу. Він став у ній символом влади і поклоніння Аллаху. Арка в молитовних килимах говорить правовірному про присутність Аллаха, про виникаючий під час молитви зв’язок з Богом.

Арка

У декоративно-художньому вирішенні молитовних килимів, створених у різних частинах ісламського світу, відбилася ступінь прилучення даного народу до ісламу, проникнення його ідей в народну свідомість.

У килимовому мистецтві Ірану та Туреччини, і особливо в молитовних килимах, естетика ісламу висловилася найбільш повно. Вишукані композиції молитовних килимів, народжені в придворних майстернях цих країн, стали еталоном для всього світу ісламу. Одна з них – найбільш улюблена – зображення райського саду.

килим

В іранських зразках ця композиція доведена до досконалості. Можливо, тому, що образ парадизу – квітучого раю, місця блаженства і заспокоєння духу – здавна був присутній в мистецтві Ірану і навіть реально втілювався в розкішних мисливських садах мідійської, ахеменидської та сасанидської знаті. Як нагадування про «райський сад благої відплати» на всьому просторі ісламського Сходу пахли сади і розкішні квітники. Древо життя – оазис – сад – початкові символи Світобудови – стали фундаментом образної та декоративної системи килимового мистецтва Ірану.

Тонка витончена орнаментика килима вимагає тривалого розгляду, поступового проникнення в композицію. Тоді вона розкривається у всій своїй багатоплановості, як би заново в одному цьому килимі проходячи шлях від натуралізму до абстракції, основою якої залишається реальність: дрібні натуралістичні квіткові форми складаються в спрямовану вгору композицію з пальметт, в стилізованих обрисах яких вгадуються реальні форми квітучих лілій. Дуже висока і широка міхрабна арка примхливо окреслена тонкою червоною лінією, великий білий картуш з чорною в’яззю арабських букв розташований в її вершині. Тут постає модель світу, в якій волею Творця первісним природному хаосом надано порядок, що відображає уявлення ісламу про прекрасне.

килим

У кашанських килимах, згідно смакам багатих городян, видозмінювалися вишукані та витончені композиції придворних килимів, набуваючи деяку спрощеність і дотикальну наочність трактування ідеї парадизу. Під аркою складних обрисів на світлому фоні розташовано високе розлоге дерево з пишними квітами на гілках; біля підніжжя дерева – високі вазони з яскравими букетами, із землі виростають квітучі кущі, такі ж квіти і пагони заповнюють над арочний простір і трьох полосну каймову раму. Достаток і різноманітність квіткових форм, насиченість килимового простору візерунком, яскравість і контрастність колористичної гами в поєднанні з блиском шовкової поверхні створюють відчуття благовонної атмосфери райського саду.

Міхрабная арка складних обрисів, що увінчують садову композицію, залишалася улюбленим типом композиції іранських молитовних килимів протягом XV-XIX століть.
Інший варіант композиції молитовних килимів – зображення архітектурного простору мечеті – сформувався і розвивався з XVI по XIX століття в килимовому мистецтві Туреччини. Придворне османське мистецтво склалося під сильним впливом ісламського мистецтва і релігії – природно, що воно сприйняло ісламську стилістику в повній мірі.

Далі буде.

Автор: К. Кінаева, Н. Некрасова.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers