Легенда в камені

Posted by on January 22, 2017

Лоро Джонггранг

Вирвавшись з суєти вуличного руху Джакарти, виїжджаємо на шосе, що веде до Богору — першого великого населеного пункту на нашому шляху. По обидва боки дороги тягнуться рисові поля, обрамлені гаями кокосових пальм, бананів і папайї. То і діло проїжджаємо придорожні базарчики, де виставлені в достатку різноманітні тропічні фрукти-ананаси, банани, манго, рамбутани… Пейзаж стає яскравіше і різноманітніше, коли минаємо Богор. Рівнина змінюється пагорбами — починаються передгір’я. На їх схилах — тераси рисових полів і чайних плантацій. Долини з черепичними дахами селищ в темно-зеленій оправі кокосових пальм і квадрати рисових полів тонуть в голубуватому вологому мареві. По мірі підйому в гору погляду відкриваються величні вершини вулканів, оповиті білими хмарами; їх схили вкриті тропічними заростями. Через кілька годин, минаючи Бандунг — друге за величиною місто Західної Яви, спрямовуємося до мети нашого маршруту.

Тепер машина вільно мчить по безлюдній дорозі: зустрічного транспорту мало, зрідка трапляються яванські одноосні кінні екіпажі «бенді» та велорикші. Пейзаж, звичайний для цієї частини острова: рисові поля з яскравою зеленню молодих сходів, синіють далеко ланцюги вулканів (у світі немає місця, де б їх було стільки, як на Яві), численні села, оточені деревами тропічної зелені.

Ночуємо в невеликому придорожньому готелі і на наступний ранок продовжуємо шлях. Через кілька годин на горизонті з’являється вічно димлячий Мерапі — найвища вершина Центральної Яви. Це означає, що ми наближаємося до древньої колиски індонезійської культури — плато Діенг.

плато Діенг

Небагато, мабуть, знайдеться на землі місць, настільки цікавих не тільки для прочан, але й для істориків, археологів і просто туристів, як Центральна Ява, де більше тисячі років тому невідомі майстри звели десятки воістину чудових культових споруд. Це відомий всьому світу гігантський буддійський храм Боробудур, який часто називають «восьмим чудом світу»; храми Мендут, Павон, Сівби, Калассан; це, нарешті, дивовижний за своїм архітектурним рішенням храмовий комплекс Лоро Джонггранг. До нього ми і тримаємо шлях.

Якщо храм Боробудур, прихований заростями тропічних дерев, бачиш, лише наблизившись до нього впритул, незважаючи на його величезні розміри, то Лоро Джонггранг («Струнка діва») прекрасно видно вже здалеку. Стародавні майстри вміло вписали його в навколишній пейзаж. Храмовий комплекс, що стоїть на тлі нескінченних рисових полів і далекого ланцюга вулканів, справляє незабутнє враження. Майданчик, на якому стоїть Лоро Джонггранг, і навколишній ландшафт зливаються в єдину композицію. При цьому починаєш ясно відчувати повну гармонію природи і творіння людського генія.

Лоро Джонггранг

У VIII—IX століттях, в період розквіту на Яві феодальної держави Шривиджайя, пануючою релігією був буддизм. На плато Діенг тоді було споруджено багато храмів, в тому числі і вже згадуваний Боробудур — вінець архітектурного та образотворчого мистецтва того часу. Однак наприкінці IX століття на зміну занепалої буддійської держави Шривиджайя прийшло індуїстське князівство Матарам. Почалося інтенсивне будівництво індуїстських храмів, головним чином в долині Прамбанан. Самий цікавий і значний з них — Лоро Джонггранг, який іноді не зовсім точно називають Прамбанан (в цій долині є й інші храми). З заснуванням Лоро Джонггранга пов’язана одна сумна легенда.

…У давні часи в долині Прамбанан правив лютий і жорстокий раджа Бака. Однак недовго йому судилося гнобити свій народ. Незабаром його переміг в смертельній сутичці сусідній раджа Пенгинг. Йому допоміг у цьому всесильний Бондовосо, якого в народі звали Бандунг Бондовосо, так як він володів чарівним мечем — «бандунгом», яким і був убитий злий тиран.

За допомогу в поєдинку раджа Пенгинг зробив Бондовосо власником палацу Прамбанан, в якому жила красуня Лоро Джонггранг — дочка вбитого Баки. Бондовосо задумав взяти дівчину в дружини. Не бажаючи виходити заміж за вбивцю батька, Лоро Джонггранг звернулася за допомогою до його колишнього візира. Той порадив дівчині не відмовлятися від руки всесильного Бондовосо, а погодитися стати його дружиною за умови, якщо за одну ніч він побудує тисячу храмів.

Дізнавшись про таке бажання, Бандунг Бондовосо закликав на допомогу двох мудреців і раджу Пенгинга з його військом. Відразу ж після заходу сонця закипіла робота, і вже до четвертої години ранку майже всі храми були готові, залишилося побудувати ще п’ять. Лоро Джонггранг, бачачи, що їй, хоче вона того чи ні, доведеться стати дружиною Бондовосо, знову звернулася до візира. Той, не гаючи часу, побіг у село, біля якого будували храми, розбудив усіх дівчат і змусив їх товкти рис, посипаючи його запашними квітами.

Коли люди Бондовосо почули звуки, що доносяться з села, вони вирішили, що настає ранок. А для мудреців запах квітів був сигналом закінчити роботу. Вранці, коли Бондовосо почав рахувати храми, то одного не дорахувався: завдання не було виконано. Тим часом його люди донесли йому про підступництво й обман нареченої. У пориві гніву він наказав мудрецям перетворити дівчину на кам’яну статую. З тих пір і стоїть кам’яна дівчина в самому великому і красивому храмі, що носить її ім’я…

Далі буде.

Автор: В. Тарасов.

P. S. А еще помимо прекрасных буддийских храмов, один из которых описывается в нашей статье, Индонезия также славится отличной вегетарианской кухней, что не удивительно ведь здесь вегетарианство, не без влияния буддийской культуры, существует уже много веков. К слову многие вкусные вегетарианские блюда и ингредиенты к ним вы можете приобрести и в нашей стране, например, есть такой магазин Nektarnik – все для вегетарианцев, где собственно все можно и купить.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers