Мистецтво лубків

Мистецтво лубків

східний базар

Шумить, зазиває, метушиться східний базар, приголомшуючи людину, що вперше потрапила сюди буйством фарб, суєтою, криками тварин, густими, терпкими запахами, гомоном людських голосів. «Заходьте! Подивіться! Тільки у нас!». І справді, навколо така пишність – блискуча вітрина, зверху до низу наповнена золотими і срібними ювелірними прикрасами, похмурий зал, обвішаний чудовими килимами; гори сяючою мідного посуду … Але є на кожному східному базарі тихе місце – сюди нікого не зазивають. Продавці, сповнені гідності, спокійно споглядають натовп, який йде повз них або, віддалившись в глиб крамниці, ведуть неквапливу бесіду з покупцем.

На дамаському базарі аль-Хамадія така лавка розташувалася зовсім поряд з входом в одну з найдавніших і найпрекрасніших у мусульманському світі мечеть Омейядів. Де, як не тут, на шляху людей, які вже стряхнули з себе базарну суєту, та налаштувались на урочистий лад, торгувати цим незвичайним товаром. Шелестять на вітрі сотні паперових і шовкових квадратів і прямокутників різного розміру. На них – химерна арабська в’язь, що біжить по різнобарвному полю, зображення струнких мінаретів, куполів, обрамлених яскравими орнаментами, витончені медальйони з текстами з Корану, а іноді і з одним словом, але виписаним так, що око не відвести. Гармонія, домірність, витонченість …

Лубок

Все це – прикраси для дому благочестивого мусульманина лубок, хромолітографія, гравюра на тканині. Найцікавіша область мусульманського мистецтва, на жаль, майже не вивчена, в усякому разі, в нашій країні. Невелика колекція його зразків є в Музеї історії релігії (в радянській час «музеї атеїзму») в Петербурзі: лубки, видані в Росії в кінці XIX початку XX ст. для мусульман Поволжя і Середньої Азії, сучасні лубки і хромолітографія, подаровані музею сходознавцями та іншими фахівцями, які працюють в країнах Сходу.

Серед строкатого різноманіття мусульманських лубків особливою любов’ю мусульман користуються ті, на яких відтворені тексти з Корану. І найчастіше це Басмала – «Бісмі-Ллах р-Рахману-р-Рахім» – «В ім’я Аллаха, милостивого, милосердного». У свідомості мусульман ця фраза асоціюється з поняттям всеосяжного визначення сенсу буття. Будь-яку справу або важливу промову мусульмани починають з басмали. У мечетях і на мітингах, наукових зібраннях і урочистостях на радіо, телебаченні звучить вона на початку будь-якої промови, будь-якої передачі. Її ж виписують на лубках, іноді просто, без викрутасів, а частіше перетворюють на справжній витвір мистецтва, одне споглядання якого ніби залучає людину до сокровенних таємниць Божественного.

Сюжет лубка, виконаного пакистанським художником, сходить до першого аяту сури «Аль-Ісра» («Переніс вночі»): «Хвала тому, хто переніс вночі свого раба з мечеті недоторканної в мечеть віддалену …» А справа була так … Одного разу Аллах послав до Мухаммеда ангела Джебраіла, і вони перенеслися в мить ока на фантастичній істоті аль-Бурак (блискавичний) з Мекки в Єрусалим, а потім Мухаммед, зробивши молитву разом з пророками своїми попередниками, піднявся на небо, бачив рай і пекло і навіть стояв перед престолом Аллаха. Вже в середні віки цей сюжет – «Нічна подорож і вознесіння» (Аль-ісра ва-ль-мі-радж) став улюбленим і найбільш популярним у мальовничій мініатюрі.

Лубок

Але то в живописі, укладеному всередині рідкісних рукописів, – він доступний лише небагатьом. Інша справа – лубок або хромолітографія, яку вішають на стіну. Тут зображення пророка неприпустимо. Але можна і без пророка … На тлі нічного зоряного неба, ледь торкаючись копитами дзеркальної гладі вод, в яких відображаються мінарети, куполи мечетей і палаців, пальми, несеться аль-Бурак в розкішній попоні. На грудях – в три ряди намиста, чорні кучері спускаються з голови, увінчаної короною. А обличчя – лик красуні з тонким носом, бровами врозліт і губами в легкій напівусмішці…

Лубок

І нарешті, третій лубок. Він створений в шиїтському середовищі. Шиїти досить терпимо ставляться до зображення живих істот (що взагалі заборонено в ісламі), нерідко відтворюють на лубках своїх імамів, показують різні епізоди їхнього життя і мученицької смерті. Особливо шанований шиїтами третій імам Хусейн (онук самого Мухаммеда), який загинув у 680 році під Кербелою, де його загін був оточений і винищений військом халіфа Язіда. На лубку видно стрункі ряди наметів табору Хусейна, що розкинулися Кербелою; в центрі його кінь Зуль-Джан в розшитій золотом попоні. Ноги, голова, шия тварини пробиті стрілами, з ран струмує кров. Напис на сідлі свідчить, що це кінь «мученика за віру» імама Хусейна.

Фрази, аяти і сури Корану, шахада, басмала, перетворені рукою каліграфа і художника у твори мистецтва, зображення з сюжетами з історії ісламу не стають об’єктами поклоніння. І все ж, думається, що цей вид мистецтва – народний за своєю суттю сходить до спрадавна властивій людині потреби зобразити те, що дороге, святе, висловити своє захоплення і наділити це зображення магічними сакральними властивостями. І продавцям цих своєрідних творів немає потреби включатися в загальний зазиваючий гомін базару. Їх благородний товар не залежується, його купують і справжні цінителі, і далекі від мистецтва мусульмани.

Автор: Тетяна Стецкевіч.

P. S. Духи вещают: А еще мусульманское искусство лубков имеет много общего и с множеством других творческих направлений. Например, такими как декупаж – искусство делать вещи уникальными, или батик – ручная роспись по ткани.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

UA TOP Bloggers