Містика для чайників. Продовження.

Posted by on September 17, 2013

Медитація

Історія містики сходить до глибокої старовини. Одна з умов її появи – відносно розвинене абстрактне, логічне мислення. Вважається, що містика у своїх джерелах пов’язана з магією – діями і обрядами, які наш далекий предок скоював, щоб вплинути надприродним шляхом на об’єкти та явища навколишнього світу. Але, мабуть, цей зв’язок набагато більш складний і заплутаний, ніж здається на перший погляд. Первіснообщинні обряди важко відмежувати від матеріальної практики, інстинктивних або рефлекторних дій.

Свідомість первісної людини було міфологічною, якби зануреною у природну стихію. Практичний і магічний досвід не розчленовувався, це було суто незбиране «прагматичне мислення». Цикли природи регулювали життя, диктували форму активності людини. Як зробити, щоб зима закінчилась і природа, прокинулась до нового життя! Як і чим забезпечити вдале полювання, хороший урожай! Ніщо, ніяке знання не переконувало у щорічному поверненні весни – тільки постійно повторюваний досвід і свідоцтва колишніх поколінь. Знадобилося сотні тисяч років, щоб міфологічне мислення навчилося давати природним явищам скільки-небудь логічне пояснення. Ймовірно, ще більше часу потрібно було, щоб людина усвідомила саму себе і змогла поставити знамениті «дитячі» питання філософії «Де початок світу?», «У чому сенс існування?», «Що таке вічність?», « Хто я і навіщо!».

Спочатку відповіді на ці питання вона давала за допомогою фантастичних ірраціональних образів. Це була звичайно, більш висока ступінь в розвитку мислення. Надалі відомості людини про себе, точніше про своє психічне життя накопичувалися в самих різних областях знань, а також у практиці. Певний матеріал для цього, мабуть, могла дати і містична практика.

Психічні явища – безпосередні: суб’єктивні переживання. У їх пізнанні особливу роль грають самоспостереження і самозвіт через внутрішню мову. Така інтимно-особистісна цінність зумовила їх несумісністю з іншими явищами буття. Ця своєрідність психічних явищ знайшла обрамлення і в релігійних вченнях про людину «внутрішню» і людину «зовнішню», про самостійність, окремо душі, духу, душевного і духовного. Хоча, звичайно, завжди були і спроби пояснити психічне загальними для всього всесвіту законами.

Прийоми релігійної містичної практики досягнення “особливих” станів свідомості можуть бути самими різними – від багаторазового повторення мантр або молитов до певних поз і регуляцій дихання – від скажених ритмів танців дервішів або сектантів «трясунів» до «тихого розчулення» християнських аскетів. Але при всіх відмінностях тут є і деякі загальні риси – тяжіння до ірраціонального, інтуїтивного, парадоксальності в передачі пережитого досвіду. Чи не ця парадоксальність досвіду породжує парадоксальну мову його опису! Чи не тому містики воліють виражати свій досвід на мові символів! Вони стверджують, що цей досвід не піддається опису на мові раціональній. А візьмемо поезію. Хіба її мова раціональна! «Йду красивий, двадцятидворічний…» Ми й самі бачимо, що йде і що дійсно красивий. Але для того щоб інші зрозуміли, що там у нього на душі, в серці, довелося цілу поему написати. Тоді і ми зраділи: і ми теж йдемо, і теж красиві, двадцятидворічні… і те ж саме відчуваємо.

Чим глибше занурюєшся у дослідження природи містики, тим більше питань. Одне з них: чи не є містика безплідною сестрою творчої діяльності? Чи не є захоплення різними містичними вченнями соціально небезпечним, бо справа стосується таких тонких структур людської істоти, як мозок і психіка? Чи не надасть містика впливу на особистість більш страшну, ніж алкоголь і наркотики? Або ж є в ній якесь потенційне живе зерно, яке може ще прорости і збагатити особистість?

На ці питання має відповісти наука, зокрема психологія. Вона повинна дати вірну оцінку методам самонавіювання, розкрити їх механізм, повніше оцінити техніку медитації. Дослідження людської психіки, різних її феноменів, у тому числі і так званих екстрасенсорних здібностей необхідно. Необхідна і постійна, без сенсацій і ажіотажу інформація про ці дослідження. Ну а поки древнє «Пізнай самого себе» залишатиметься актуальним, поки існує і, отже, прагне до вдосконалення людина.

Автор: В. Пазілова.

P. S. Духи вещают: Сознание первобытного человека было мифологизированным, наполненным всевозможными предрассудками и суевериями, но не лишенным, однако и практического смысла. Отголоски этой древней мистики можно найти и в наше время, например, при строительстве саун и бань (больше о самом строительстве можно узнать здесь http://saunashop.com.ua/category/stroitelstvo-saun/ ), которое наполнено разными на первый взгляд странными ритуалами, но, тем не менее, имеющими глубокий сакральный смысл если изучить старинную славянскую мифология в отношении бань. Ведь мытье в древности считалось не просто гигиенической процедурой, а неким волшебным процессом, очищением не только тела, но и души.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers