Раджа Бірбал дотепник

Posted by on August 19, 2014

Бірбал

- Бірбале, – звернувся одного разу Акбар до чоловіка, якого англійський історик Вінсент Сміт назвав «придворним блазнем», – скажи, яка різниця між правдою і брехнею?
- Їх розділяє чотири дюйми, государ, – послідувала негайна відповідь.
- Як це так? – Запитав Акбар.
- Ваша величність, ми чуємо вухами і бачимо очима. Правда те, що ми бачимо, але не те, що чуємо. Відстань між оком і вухом – чотири дюйми. Значить, відстань між правдою і брехнею – чотири дюйми.
- Твоя правда! – Розсміявся Акбар.
Між тим Бірбалу був не просто придворним блазнем, хоча популярність, якою він користувався при дворі Акбара, безсумнівно слід приписати його дотепності і винахідливості при відповідях.

Хто ж був цей чоловік, якого ми знаємо під ім’ям Бірбала або раджі Бірбала? Насправді це був менестрель, небагатий брахман на ім’я Махеш Дас родом з Кальпи, Центральної Індії. І з’явився він при дворі Акбара у вирішальний момент життя молодого монарха. Знемагаючи під суворим наглядом свого опікуна Байрам-Хана, Акбар прагнув знайти людей, які допомогли б йому зробити життя менш замкнутим. Йому потрібна була людина, з якою можна поділитися мріями і устремліннями, що хвилювали його душу і схильний до містики розум. Тут-то і з’явився Махеш Дас, який став першим у вузькому колі людей, котрі користувалися довірою і розташуванням Акбара. Акбар був захоплений їм і в якомусь сенсі став його учнем.

Бірбал народився приблизно в 1528 році і був на чотирнадцять років старше Акбара. Спочатку він перебував на службі у раджі Бхагвана Даса, раджпутського друга Акбара, а потім Бхагван Дас відправив його до імператора. Це був багато обдарований чоловік: майстерний музикант, поет, цікавий оповідач, розумний співрозмовник. І незабаром він завоював собі місце при імператорському дворі, отримавши титул Кабі-Раї, що означає на хінді «поет-лауреат».

Сучасний мандрівник по Індії дізнається про Бірбала при відвідуванні пов’язаного з його ім’ям гарного будинку в Фатехпур-Сикрі – місті перемоги імператора Акбара. Будинок цей знаходиться поблизу імператорських стаєнь і манежу, і можна допустити, що свого часу Бірбал займав високий пост мажордома. На вісімнадцятому році правління Акбара Бірбалу був наданий джагір (маєток) Нагаркот в долині Кангра, але, мабуть, він так ніколи і не скористався ним. Потім він отримав титул раджі і став до кінця життя власником джагіра Каланджур в Бунделькханд.

Постійно перебуваючи при чудовому дворі Акбара, Бірбал був джерелом анекдотів, оповідей, притч, які складають плоть соціальної історії, допомагають проникнути у світ нашого героя, його пана і в їх час.

Одного разу Акбар, закликавши Бірбала, велів:
- Порахуй, скільки ворон в Делі, і доклади через місяць.
Бірбал, сім раз торкнувшись пальцями чола в низькому поклоні, відповідав:
- Все вже виконано, государ. У Делі шість тисяч п’ятсот п’ятьдесят дві ворони.
Акбар здивувався:
- А якщо їх на одну більше або менше, раджа Бірбал?
Негайно послідувала відповідь:
- Государ! Якщо при підрахунку ворон виявиться більше, то значить – до деяких з них з’явилися в гості родичі. А якщо їх виявиться менше, значить деякі делійські ворони самі відправилися відвідати друзів і родичів.

Так Бірбал обіграв «слабкість» індійців до гостей і візитів. Почувши про гострий розум Бірбала, перський шах попросив Акбара, щоб той дозволив раджі відвідати його двір. Акбар, вельми потішений славою Бірбала, відправив його з великими почестями до перського двору.

Ледве прибув Бірбал в чужоземну столицю, як шах запросив його до себе. Вступивши в зал для аудієнцій, раджа побачив перед собою кілька сидячих півколом персон в блискучих царствених і абсолютно однакових шатах. Будь-який з цих людей міг бути шахом. Бірбал уважно роззирнувся довкола, наблизився до справжнього шаха і зробив йому низький уклін.

Вражений шах, вислухавши кольористі вітання Бірбала, відповідав йому не менш барвисто. А потім запитав:
- Як ти впізнав мене, Бірбале?
- Государ, – відповідав раджа, – я помітив, що всі дивляться на тебе. Сам же ти не дивився ні на кого. І я одразу зрозумів, хто тут шах.

Тоді шах подарував Бірбалу титул «Океан розуму», і титул цей закріпився за раджею. Такий яскравий фаворит, як Бірбал, не міг не викликати заздрості й ворожнечі з боку деяких придворних. Ворогів у Бірбала було не менше, ніж друзів, і він прекрасно розумів, що потрібна вся його дотепність, щоб утриматися на своєму місці, зберегти дружбу і прихильність імператора. І мабуть, йому вдалося зійтися з вельми стриманим Акбаром набагато ближче, ніж з деякими раджпутськими друзям імператора.

Вишукану будівлю в Фатехпур-Сикрі, відому як будинок раджі Бірбала, відображає характер дружніх відносин, що склалися між імператором і його слугою. Близькість Бірбала до Акбара підтверджується багатьма епізодами з їхнього життя в Фатехпур-Сикрі, де Акбаром збудований Кхвабгах, або Будинок мрій.

Бадауні, мусульманський вчений і письменник, терпіти не міг Бірбала і бачив у ньому джерело поганого впливу на Акбара, але і він визнавав, що Бірбал на рідкість обдарована людина і дійсно допомагає Акбару відволіктися від нелегких турбот з управління державою. За словами Бадауні, Кхвабгах – «це спокій на берегах усамітнення, куди вхід заборонений усім, крім Акбара, який там відпочиває». Бірбал був, мабуть, єдиним з придворних, чий двоповерховий будинок стояв неподалік від імператорського. З чуток, його спроектував сам Акбар. У цьому будинку Акбар і Бірбал нерідко проводили ночі в довгих бесідах. Бірбал був добре освічений, терпимий і мудрий в державних справах. Розповідають, коли одного разу воротар доповів про прибуття імператора в пізню годину, після опівнічної молитви, раджа вискочив з ліжка і в чому був кинувся назустріч гостю. Акбар, стримавши посмішку, зауважив, що раджа одягнений вельми легко.

- З мене і цього досить, ваша величність, – відповідав Бірбал. – Мені майже нічого приховувати.

Акбар, кажуть, від душі посміявся над такою відповіддю. Увійшовши до будинку Бірбала, він до світанку розмовляв зі своїм другом і радником. На думку істориків, саме в результаті тієї нічної бесіди Акбаром було прийнято рішення запросити в Фатехпур-Сикрі місію португальців-християн з Гоа. Мабуть, Бірбал не раз допомагав Акбару приймати сміливі, несподівані рішення.

Ряд історій, де фігурує ім’я Бірбала, пов’язаний з порадами ібадат-хана, тобто в Залі суперечок, де по четвергах збиралися ввечері придворні і мусульманські мудреці на чолі з Акбаром для обговорення законів і вчення ісламу. Тут сяяли брати Файзі і Абуль-Фазл, хоча нерідко їм зраджувала витримка і тоді «піднімався великий шум і плутанина».

В тронному залі і залі для аудієнцій, де панувала повна рівність індусів і мусульман, питання релігії обговорювалися нерідко з незвичайною для тих часів свободою. І Бірбал забавляв двір своїм жартами, висміюючи вчених мужів, за що ті його щиро ненавиділи. І бувало мало не кидалися на нього з кулаками, незважаючи на присутність самого імператора.

Але є й інші, більш серйозні сторони характеру і особистості чоловіка, якого звали раджа Бірбал. Його вплив на Акбара пояснюється не тільки тим, що він допомагав імператору відволіктися від державних турбот. Їх дружба дозволила Акбару своєчасно побачити шкоду бар’єрів – політичних, соціальних і релігійних, – які віддаляли його від підданих індусів. В перші роки правління Акбар переконався в необхідності покінчити з опікою Байрам-Хана і взяти управління державою в свої вмілі руки. Можливо, тоді й позначився сильний вплив брахмана Махеша Даса. Бо Бірбал володів, крім таланту письменника, поета і співака, ще й гострим почуттям гумору, не позбавленого цинізму, від якого ніхто не знав порятунку. Для нього не було нічого святого, забороненого для сміху. І молодий імператор, до його честі, зумів розгледіти за зовнішньою жовчністю придворного справжній ідеалізм.

Він в цілому не помилився в Бірбалі, бо під личиною блазня ховалася душа щиро йому віддана. В Бірбалі молодий правитель знайшов споріднену душу, людину завжди готову його вислухати і з співчуттям поставитися до його помислів і планів на майбутнє. Їх дружба, відзначає Низам-уд-Дін, подолала різницю у віці, соціальному положенні і вірі.

Ім’я Бірбала неминуче пов’язують з культами, які переважали при дворі могольского імператора. Кажуть, сам він сповідував культ Сонця, і під його впливом, використаним на підтримку парсів, Акбар не забороняв відправлення обрядів сонцепоклонників. Бірбал брав найактивнішу участь в релігійних диспутах і був єдиним індусом, прийнятим в Дін-і-Іллаха, тобто в лоно божественної віри.

Після Бірбала не залишилося письмових пам’ятників, але збереглася багата усна традиція, яка приписує йому безліч віршованих рядків і дотепних афоризмів, які й понині широко побутують в народі. Збірники анекдотів, де головними героями є сам Бірбал і Акбар, і зараз можна купити на базарах Біхари.

Всьому коли-небудь приходить кінець. Зроблений Акбаром військовий похід в Сват закінчився повним розгромом імператорських військ афганцями. У числі загиблих були Бірбал і кілька воєначальників. Як свідчить Бадауні, більше восьми тисяч воїнів втратили життя в ту фатальну ніч, коли загинув і Бірбал. Ймовірно, він зітхнув з полегшенням, дізнавшись про загибель Бірбала, свого ворога при дворі, того, хто зманив імператора на шлях єресі і несправедливості. Він пише: «Бірбал, який не знав благочестивого страху за життя, був вбитий і поповнив собачу зграю в пеклі, зазнавши тим самим покарання за всі огидні гріхи, які вчинив у житті».

Коли Акбар дізнався про нещастя, горе його було безмежне. Думка про смерть Бірбала – веселого товариша, чиї дотепні жарти і занятні афоризми так довго розважали його, – завдавала йому страждання. Бірбал, для якого він з такою любов’ю вибудував чудовий будинок в Фатехпур-Сикрі, єдиний індус, посвячений в його «божественну віру», його духовний однодумець, вже ніколи не буде розважати його в години печалі і туги. Горе Акбара було настільки велике, що він протягом трьох днів і ночей відмовлявся від їжі і пиття. І лише його матері Маріам Макані вдалося розвіяти горе сина, повернути його до звичайного життя.

Акбар зробив все, щоб відшукати тіло Бірбала. З Афганістану прийшла звістка, ніби Бірбала десь бачили живого в шафранових шатах дервіша і що ганьба поразки не дозволяє йому повернутися до двору. Імператор хотів було сам, змінивши обличчя, відправитися на пошуки і перевірити правильність цієї звістки. Однак радники, в першу чергу Абдуль-Фазл і Файзі, відрадили Акбара від небезпечної затії. Потім з Лахора донесли, ніби якийсь цирульник, разюче схожий на Бірбала, стриже селян на західному березі Джелама. Від такої нерозпорядливості своїх чиновників Акбар прийшов в лють і терміново відправив наміснику наказ: «Я засмучений тим, що вами не затриманий чоловік, який, згідно з отриманим мною повідомленням, як близнюк схожий на Бірбала. Негайно відшукайте його і під сильною охороною надішліть в мій табір. Пам’ятайте, що раджа Бірбал був не тільки нашим воєначальником, а й особистим другом рідкісної відданості та вірності. Такі люди народжуються раз на мільйон років. Чекаю від вас крайньої старанності в пошуках. Впевнений, що раджа Бірбал живий».

Щоб уникнути подальших неприємностей намісник доповів, що «особистість цирульника перевірена, і він виявився не Бірбалом, хоча схожість вражаюча». Таємниче зникнення людини – товариша в радощі та прикрощі протягом двадцяти з гаком років – глибоко засмутило Акбара. Але Бірбал загинув. Тіло його так і не було знайдено.

Крім Бадауні, багато було ще придворних, які не приховували ворожості до померлого Бірбала. Чи не його обсипав щедротами і милостями імператор? І чи не його вина, що імператор звернув з шляху істинної віри? У інших обурення викликало те, що імператор засмучений смертю одного Бірбала, а адже тоді загинуло чимало інших гідних людей. Але Акбар був невтішний. «На жаль! – Вигукував він. – не могли навіть врятувати його тіло! Ймовірно, його піддали кремації». Але, врешті-решт, Акбар втішився думкою, що тепер Бірбал «вільний від усіх земних оков і пут».

Акбар віддавав собі звіт в тому, що прийшов кінець влади витонченого гумору та сміху. Бірбала не стало. Образ Бірбала, відлуння його дотепів і пісень супроводжували імператора до кінця його днів і дійшли до нас завдяки літописцям того бурхливого часу.

Автор: Мюріель Джеханара Дасі.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers