Релігія давніх скандинавів. Вступ.

Posted by on June 20, 2012

вікінги

Величні фіорди, скелясті береги, засніжені гори, холодне море та суворі вікінги – це Скандинавія, мальовнича місцевість розташована на самому півночі бабці Європи. Сьогодні скандинавські країни Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії – одні з найблагополучніших у світі, з найвищими рівнем життя, відмінним соціальним захистом та чи не найбільшою цивілізованістю у Європі. Однак так було не завжди, а їхні предки – войовничі вікінги колись наводили страху на цілу Європу, а цивілізованістю, як розумієте, і близько не пахло. Християнство доволі пізно прийшло на ці землі, ще у 10-11-му столітті скандинавські вікінги були запеклими язичниками та з великою насолодою здійснювали свої руйнівні набіги зокрема і на християнські монастирі Англії, Ірландії, Франції, нищачи та вбиваючи все на своєму шляху. «Якщо християнський Бог не може захистити свої монастирі від наших сокир, то що це за Бог? А ми будемо молитись своїм рідним богам, які день від дня дарують нам перемогу у битвах та багату здобич», – може, десь так думали середньовічні язичники-вікінги, поклоняючись своїм суровим богам-воїнам Одіну, Тору. Поміж тим язичницька релігія давніх скандинавів надзвичайно цікава, та багатогранна, із захоплюючим епосом, міфологією…, та культом сили, який просто пронизує її наскрізь.

По інакшому і бути не могло, адже вікінги жили у надзвичайно сурових північних умовах, де навіть, щоб просто вижити, треба докласти чималих зусиль. Це не могло не вплинути на всі сторони їхнього життя, зокрема й релігію. По великому рахунку життя будь-якого скандинавського мешканця від давніх часів і аж до пізнього середньовіччя було одною великою неперервною боротьбою: боротьбою за виживання, боротьбою за місце під сонцем, боротьбою за здобич, боротьбою, у якій завжди перемагав сильніший. (Як виглядало правосуддя по вікінгськи – правий той, в кого більша сокира). Такими були і їхні боги, сильними кремезними воїнами, які в разі чого, любого негідника могли провчити, так що ого-го. Недарма одного з головних їхніх богів – Тора, частенько зображали з велетенським молотом, яким він певно, що не цвяхи забивав, а голови ворогів рубав.

Тор-громовержець

Тор-громовержець за роботою.

Сувора релігія давніх скандинавів гармонічно доповнювала їхнє не менш суворе існування та просто ідеально вписувалась у вікінгську картину світу. Може саме завдяки їй (релігії) середньовічні вікінги були такими хоробрими та успішними воїнами, просто вони зневажали смерть та безстрашно йшли навіть у найстрашнішу битву, адже померти у битві з мечем чи сокирою в руках рахувалось самим почесним, що тільки могло бути для будь-якого чоловіка-воїна. (А у скандинавському суспільстві взагалі все було дуже просто та ясно, будь-який чоловік – це або воїн, або раб, вибір за вами малята). Воїни-вікінги, які гинули у битвах за скандинавськими язичницькими віруваннями, після смерті одразу потрапляли у Вальггалу, райські чертоги бога Одіна, де сиділи та пирували за довгим столом на чолі із самим Одіном, та в компанії прекрасних валькірій – войовничих дів, прислужниць Одіна. Саме валькірії на свої крилатих конях переносять душі загиблих воїнів з полів битв у Вальггалу, на божественний банкет до самого Одіна.

Валькірія

Валькірія.

У Вальгаллі душі відважних воїнів гуляють (зокрема з валькіріями), п’ють вино з пивом (щодо горілки не знаю), гамають м’ясо (щось вони зовсім не були вегетаріанцями) і так до кінця світу – міфічного рагнарока, під час якого всі темні сили повстануть на великий бій із світлими силами, Одін та компанія зійдуться у вирішальній битві із злими демонами, велетнями, тролями, та іншими крякозябрами, все буде зруйноване, настане велика перезагрузка того комп’ютера під назвою всесвіт (сподіваюсь не 2012 року))) …

Свого часу язичницька релігія давніх скандинавів мала величезний вплив на всю культуру народів північної Європи, деякі сліди цього впливу простежуються і сьогодні. От, скажімо, візьмемо дні тижня в англійські мові, деякі з них походять від імен богів давньоскандинавського пантеону : з Одіном, (якого давні германці ще називали Вотаном) пов’язана середа – Wednesday, з Тором четверг – Thursday, п’ятниця, улюблений день всіх офісних працівників названий на честь прекрасної богині кохання Фреї – Friday. А що цілком логічно, п’ятниця, нарешті попереду вихідні, можна відпочити від роботи, зайнятись коханням, чого всім і бажаю.

А попереду нас чекає пантеон войовничих скандинавських богів.

P. S. Духи вещают: Все-таки некоторые отголоски старинной скандинавской религии сохранились и в наше время. Так порой норвежские или шведские мастера делают двери металлопластиковые с изображенными на них героями и богами скандинавской дохристианской мифологии.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers