Символіка з дерева й каменю

Posted by on May 25, 2016

церква середньовічної Русі

Покрівля, бані та інші архітектурні елементи церков середньовічної Русі були так перейняті символічністю, що віруючі могли збагнути закладену в кожну з них духовну ідею ще звіддаля.

Із давніх літописів відомо, що на найперших церквах на Русі було щонайменше 5 бань. Кількість бань мала важливе значення: 6 бань символізували єдність у молитві Церкви Земної та Церкви Небесної; 5 бань означали Спасителя й чотирьох євангелістів, які молилися на чотири боки виднокраю; містичне число 7 нагадувало як правило сім дарунків Святого Духа, так і про сім днів Творення світу.

13 куполів представляли Христа, втілення Небесної Мудрості, в колі його 12 учнів. Число 25 походило від апокаліптичного зображення Святої Трійці, де Бог велично сидить на престолі, а навколо нього 24 апостоли та пророки.

32 куполи двох церков славнозвісного монументального ансамблю острова Кижі на Онезькому озері на півночі європейської частини Росії разом із маківкою, якою прикрашено дзвіницю, складають число 33, що нагадує про земний вік Христа.

церква середньовічної Русі

ШАТРОВІ ПОКРІВЛІ

Покрівля в формі шатра вкорінилася в руській релігійній архітектурі ще в Середньовіччі. Восьмисхильний дах разом з банею утворював містичне число 9. Якщо дивитися на таку покрівлю знизу, то можна побачити сторони 3-х трикутників, що знову ж утворювали число 9. Дах, яким було покрито центр восьмикутника, символізував Бога в центрі Всесвіту, а хрест над ним був символом Христа. Величними зразками цього стилю є Успенська церква у Варзузі на Кольському півострові та церква в Кондапозі в Карелії, їхні покрівлі символізують славу Непорочної Діви Марії, яка сидить на небесному престолі поруч свого Сина.

Успенська церква у Варзузі на Кольському півострові

У другій половині XVII століття зростає кількість об’ємних, кубічних або октогональних надбудов, які ростуть вгору, аби викликати відчуття вертикальності, сходження в небо. В різних поверхах втілюються образи Церкви Земної та Церкви Небесної, об’єднаних спільним пориванням до престолу Творця. Що вища, то вужча споруда вказує на зменшення кількості душ, які мають найбільше святості, бо ж, за словами Євангелія, «багато покликаних, та мало обраних». У стрімкому злеті так званих стовпових церков втілився християнський символ драбини Якова, сходинок поступу до духовного вдосконалення, описаних у творі «Сходи до раю» ченцем св. Іваном Лествічніком, який жив у VI столітті. Тож і не дивно, що найвеличнішу руську стовпову церкву — дзвіницю Івана Великого у Кремлі названо на честь цього святого ігумена.

дзвіниця Івана Великого

Її чудовий передзвін — благовіст — сповіщає про священну місію Пречистої Діви Марії, до якої Бог спустився на землю, в такий спосіб поєднуючи Благовіщення з Нового завіту з драбиною Якова зі Старого завіту. Кам’яні церкви пірамідальної форми часто завершувалися дзвіницями. Одна з найкращих серед таких церков — Покровська у Філях під Москвою.

ЯЗИКИ ПОЛУМ’Я

З початку XV століття на Русі почали з’являтися перші елементи полум’яної архітектури, в якій широко використовувалися круглі або гілчасті арки — так звані кокошники. Кокошники, що спершу мали функціональне, а пізніше — суто декоративне призначення, прикрашали головну баню і символізували полиски небесного вогню, у розмаїтті яких вгадувалися різноманітність та численність ангелів та святих. Основна кубічна частина будівлі втілювала Церкву Земну, верхня частина з кокошниками — Церкву Небесну, а баня над ними — Бога, Голову Церкви.

Найдавніші церкви полум’яного стилю зводилися на знак важливих історичних подій. Найдовершеніший взірець цього стилю можна бачити в двох нефах Преображенської церкви, спорудженої в 20-х роках XVI століття на місці церкви, збудованої Дмитрієм Донським на честь перемоги над татарами в Куликівській битві 1380 року. В середині XVI століття перемогу над татарами в Казані та Астрахані було вшановано добудовою чотирьох подібних нефів до собору Святої Трійці на Червоній площі в Москві, який неправильно називають храмом Василія Блаженного.

Храм Василія Блаженного

У деяких церквах поєднувалися різні стилі. Преображенська церква в Острово недалеко від Москви є дивовижним зразком суміші шатрового даху, полум’яного та багатокупольного стилів. Найвище досягнення давньоруської архітектури — собор Святої Трійці на Червоній площі — також дивовижна суміш стилів. Вся будівля зцентрована навколо церкви Покрови Богоматері з дахом у формі шатра, на кожному з чотирьох боків — стовповий неф, у кожному з чотирьох кутів — полум’яна каплиця, а завершується собор величним злетом розкішно прикрашених бань, що є яскравим втіленням руської концепції християнської церкви.

Автор: Михайло Кудрявцев.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers