Єрусалим. Сюди приходив Бог. Кінець.

Posted by on December 7, 2016

Стіна Плачу

Стою в пошані у Стіни. Навколо жінки. Плачуть. У всякому разі, багато хто з них. Вони притискають до Храму долоні, змочені сльозами, що котилися по щоках. Щось швидко і нерозбірливо бурмочуть. Я чіпаю шорсткий камінь. А адже він і мій, цей Храм. Той, хто сказав: «Не має ні елліна, ні іудея», коли стояв тут на плоскому даху, а навколо нього вився когтисто-крилатий морок і спокушав: «Стрибни. Адже ти не розіб’єшся об каміння. Ти — Син Божий». Тут ходив Він з гнівним обличчям, виганяючи торгівців, перевертаючи столики з гірками мідних грошей і розкриваючи очеретяні клітини з жертовними голубами. Тут сперечався з фарисеями і, високо піднявши монету з римським профілем над головами присутніх, дзвінко виголошував: «Віддай же кесарю кесареве!». Але Він переріс Храм. Він не зміг би оселитися тут, тому що Він прийшов у світ і віддав Себе всьому світу. І християни були байдужі до Храму.

В Єрусалимі для християн священними є зовсім інші місця — світлиця Таємної вечері, Гетсиманський сад, Голгофа, Гроб Господній, Віа Долороса — хресний шлях Ісуса. Навіть зараз більшість туристів лише поспішно пробігає повз Храм, біля якого гіди гучно скандують п’ятихвилинну скоромовку, з тим, щоб тут же погнати свою групу до храму Гробу Господнього, де гул натовпу і різномовні крики пояснюють кожну годину та заглушаються п’ятнадцятихвилинним дзвоновим боєм. Ми відійшли від Стіни і ще постояли мовчки і зосереджено вдивляючись і вслухаючись у те, що відбувається, слухаючи дзвони. Повз галопом мчали німці, американці, французи. Всім потрібно було поспішати — одноденна єрусалимська програма жахливо роздута, потрібно встигнути оглянути все.

храм Гроба Господнього

— Марк, — запитали ми, — а скільки днів потрібно витратити на те, щоб дійсно подивитися весь Єрусалим?
— Тридцять — сорок. Мінімум.
— Значить, ми не встигнемо?
— Ми будемо обережні і уважні. Головне все-таки не кількість переживань, а їх якість.

Втім, ви завжди можете сюди повернутися. Є люди, які приїжджають до нас з року в рік, пізнають у місті біблійну історію і навчають своїх дітей.

вулочки Єрусалима

Стоїмо на оглядовому майданчику, що знаходиться на гірському схилі. Над містом, як блакитна корона, височіє «Купол Скелі». Залишок Храму Соломонового звідси навіть не видно. В епоху Візантійського панування на місці, де колись стояв храм, було влаштоване грандіозне міське звалище. Це блюзнірство так обурило халіфа Омара, наступника і найближчого сподвижника пророка Магомета, що, завоювавши Єрусалим в 638 році, він змусив тодішнього патріарха довго стояти на колінах посеред цього смітника, після чого халіфу довелося наказати розсипати по смітнику кілька кілограмів срібних і золотих монет, щоб місцеві жебраки розтягнули і перебрали все сміття.

І все-таки Храм ніколи не переставала існувати. Він був свідченням любові Бога — і він залишився ним. Навіть якщо останній його камінь розсиплеться в пісок, та понесеться вітром у пустелю, Храм не зникне. Він завжди буде єдиним Храмом євреїв — до того дня, коли до них прийде месія і відновить древнє святилище. Відновлення храму стане свідченням його приходу. А прийде він, за давнім пророцтвом, тоді, коли народ спокутує свої гріхи стражданням.

Стіна Плачу

Сьогодні євреї, як ніколи раніше, вірять, що День спокути близький. Хіба не торкаються вони теплих благодатних стін Храму? Хіба не відродився Ізраїль? І вже лунають окремі вигуки про можливість відновлення святині. У готелю Холіленд побудована детальна копія стародавнього Єрусалиму. Все абсолютно справжнє: і матеріали, і архітектура, і навіть дрібні деталі. Ось і храм — він стоїть у всій своїй красі і пишноті, виблискуючи золотом в променях сонця. Але він дуже маленький — мені по пояс. Коли ж ці стіни зметнуться над містом на всю свою справжню висоту?

копія Єрусалимського храму

Заковика в одному — хто стане месією? Пророцтво говорить, що храм буде відновлений тільки ним. Нетерплячі готові визнати месією будь-якого з видних діячів Ізраїлю — від Моше Даяна до Іцхака Рабина. Але месії поки немає. І Храм терпляче чекає його. Може бути, він вже народився? Може бути…

Розумний вчений гід все водить нас кругом по Єрусалиму. Він неспішно і з задоволенням розповідає про справи давно минулих днів з такою детальністю, що практично відтворює ці дні. Його довга вицвіла футболка і розтоптані літні черевики вже давно трансформувалися в моєму розм’якшеному сонцем і новими знаннями мозку — вони представляються мені хітоном і сандалями освіченого садукея. Густа борода Марка підстрижена рівним півколом — правильно, садукеї «псували краї бороди своєї», порушуючи Мойсеєве законодавство.

— Зараз ми їдемо в готель відпочивати, – відповідає мені Марк… — Ввечері у протестантській церкві на Сіонській горі буде концерт органної музики. Вважаю, нам цікаво його відвідати. Завтра, якщо будуть сили і настрій, прогуляємося в околиці Єрихону, скупаємося у водоспадах, поблукаємо в ущелинах. Подивимося збудований на скелі православний монастир Святого Георгія. А потім поїдете у Ейлат — купатися і засмагати… морське повітря, вітаміни. В Ейлаті ви відпочинете, розслабитеся. Все буде відмінно.

— Біла палуба яхти, баранці на хвилях, білозубі засмаглі яхтсмени, — підхоплюю я.

Марк посміхається. І в його обличчі я бачу спокій людини, що живе у рідній країні. Такої далекої і незрозумілої для мене, і такої близької для нього. У країні Ізраїль, простір якої сухий й безлюдний, а час перенасичений великими подіями. (Мертве море — сіллю.)

— Марк, — кажу я, змовницьки підморгуючи. — Це не ви в сімдесятому році від Різдва Христового, сидячи на широких східцях храму в обложеному Єрусалимі, описували Його життя і Його діяння? І шум далекої битви, і пергамент на колінах…

Марк хитає головою і посміхається:
— Тут так сплетена тканина історії, що іноді проступають давно минулі події, дивуючи свідків. Тут можна побачити те, чого давно вже немає.
— І храм царя Соломона?
— Так. І храм. І може бути, навіть самого царя Соломона.

Автор: Тетяна Олійник.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers