Зухвала башта Вавилонська

Posted by on December 2, 2015
Журнал Пробудження

Вавилонська башта

«І була вся земля — одна мова та слова одні. І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там. І сказали вони один одному: «Ану наробимо цегли і добре її випалимо!». І сталася цегла для них замість каменю, а смола земляна була їм за вапно. І сказали вони: «Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі». І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її. І промовив Господь: «Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити. Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного». І розпорошив їх Господь по поверхні всієї землі, — і вони перестали будувати те місто. І тому-то названо ймення йому: Вавилон…»

Ось так згадується в Біблії («Книга буття», XI) Вавилонська башта. Символізуючи собою людські надмірності та пиху, ця пам’ятка завжди сильно збуджувала уяву. Те, що лишилося від ступінчатої храмової вежі (зіккурату) на місці колишнього Вавилона, який впродовж століть розтягався на будівельні матеріали, заливався повенями Євфрату й заростав очеретами, хоч і не дуже в’яжеться з численними відтвореннями, породженими уявою митців та вчених, однак саме про цю пам’ятку мовиться у Біблії.

Давньогрецький історик Геродот у своїй «Історії» дає такий опис: «У центрі (храму) височить башта, що має в основі квадратну стадію, на ній стоїть друга башта, на якій тримається третя, і так далі — аж до восьмої башти. До останньої веде спіральний пандус, десь напівдорозі розміщено балкон з лавами, де можна сісти й перепочити. В останній башті — велике святилище, де стоїть розкішне ліжко, а поруч із ним — золотий стіл. Жодної статуї тут немає; єдина особа, що має право спати в цьому ліжку,— це обрана Богом жінка, як твердять халдеї, жерці цього божества».

Джерелом для цього звіту Геродота були клиноподібні написи на вавилонських табличках, які датуються епохою Селевкідів (III ст. до н. е.) і ґрунтуються на давніших текстах, де описано величний храм Мардука, Бога-покровителя Вавилона, що його відбудували десь на початку шостого століття до нашої ери халдейські царі Набополосар та його син Навуходоносор II. Той храм називався Esagila — «храм, що підводить голову». Приналежний йому зіккурат, він же біблійна Вавилонська башта, мав назву Etemenanki — «будівля основи всесвіту». Довжина кожної стіни в основі становила понад 91 метр, подібною була й висота, а сама башта нараховувала сім ступінчатих поверхів із храмом нагорі.

Вавилонська башта

Ерозія знищила всі сліди від храму, тому важко сказати з певністю, для чого використовувався зіккурат, центральна будівля величного релігійного комплексу. В релігійних обрядах давніх шумерів та семітів, які проживали на берегах двох рік — Тигру та Євфрату, ступінчата башта напевно наділялася якимось, ще й не одним, значенням, а разом із храмом була, зрештою, втіленням містичного погляду на світобудову.

Певні підстави для такого тлумачення дають назви різних зіккуратів, такі, як «будинок-гора, що сягає неба». В деяких текстах зіккурати подаються як Божі будинки, тож можна припустити, що там відбувалися обряди священних шлюбів. До того ж у вавилонських переказах про творення світу згадуються і місця спочинку — перехрестя небесних та земних шляхів, де після створення двох складників світу Боги неба й землі зібралися навколо головного Бога Ану, де боги «Апсу» — первісних вод, на яких плавала земля,— зустрілися з благодійником людства Еа.

Тож месопотамський зіккурат виглядає саме як містичне єднання землі і неба, як центр Всесвіту. Це ще в VII столітті до нашої ери відзначив сам вавилонський цар Набополосар: «Бог Мардук наказав мені закласти підвалини Etemenanki так глибоко, щоб вони досягли підземного світу, аби вершина храму сягнула самого неба».

Автор: Домінік Бейє.

P. S. А еще было бы очень любопытно узнать, как выглядело внутреннее убранство знаменитой Вавилонской башни, например, были ли там ступени из керамогранита, из каких материалов были построены внутренние стены, пол и много еще другого.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers