Витоки народної медицини та цілительства на Русі залягають своїм корінням в ще дохристиянські часи. Історія її виникнення пов’язана з волхвами, яких вважали чарівниками, чаклунами, наділеними незрозумілою силою. У ті часи народна медицина була частиною язичницької культури. А волхви були посередниками між людиною і силами природи. Основним принципом їх лікування було єднання з природою через пізнання себе. Тому цілительські здібності волхвів були пов’язані не з темними потойбічними силами, а з благословенням їхніх дій язичницькими богами в ім’я життя на землі. Адже лікування знахарів тих часів нагадувало очищення від хвороб за допомогою скоєних ними магічних обрядів.

Послідовниками волхвів стали:

Знахарі. Вони займалися безпосередньо лікуванням, звертаючись до сил природи за допомогою, збираючи трави, готуючи відвари, мікстури. Саме знахарі стали прабатьками сучасної медицини.

Відуни. Вони володіли екстрасенсорними здібностями. Люди зверталися до них за допомогою, якщо не знали причину своїх бід.

Чаклуни. Вони вважалися найбільш небезпечними серед всіх лікарів. Пов’язано це з тим , що поряд з позитивним впливом на людину, вони могли приносити їй шкоду у вигляді заклинань і порч. Тому люди побоювалися чаклунів і намагалися до них не звертатися.

Сучасні методики народних цілителів

Не дивлячись на те, що сучасна медицина ґрунтується на знаннях народних цілителів, далі вона стала розвиватися, створюючи препарати для лікування хімічним шляхом. Ефект від дії лікарських засобів, синтезованих в спеціальних лабораторіях, звичайно, був набагато сильнішим, ніж від натуральних. Згодом офіційна медицина стала відхрещуватися від досвіду знахарів, перестала їх зовсім визнавати.

Природно, в наше століття постійно мутуючих вірусів і бактерій без сучасних медичних досягнень не обійтися. Але наші офіційні лікарі з дипломами здатні лікувати тіло людини і впливати тільки через нього (це стосується навіть хвороб психічного та психологічного характеру). А народні цілителі, будь то Іванов чи Дюсупов, вирішують проблему зсередини. Вони лікують не симптоми, а причину хвороби, використовуючи механізм самовідновлення організму.

Звичайно, не слід кидатися з крайності в крайність і повністю відмовлятися від традиційних методів лікування, але й ігнорувати народної медицину теж не зовсім правильно, адже в ній зосереджена вся мудрість багатьох поколінь.