А тепер скажіть собі фразу: «Я і є те Зло, про яке все говорять. Я і є Диявол. Той самий, з рогами ». Страшно її прийняти? А знаєте, чому страшно? Не тому що це жахлива фраза для усвідомлення, а тому що у вас є Страх. А він там, де є Темрява. Ви і є та Темрява, яку вам треба перемогти. Вона не десь там, не в людях, не в тому, що вони роблять по відношенню до інших або навіть до вас. Вона у вас. Вона в тому, що Ви робите чи думаєте, чи відчуваєте.

Насправді, усвідомити цю фразу вам доведеться, швидше за все, в кінці шляху. Можливо, навіть коли ви будете думати, що вже знайшли Просвітлення або, принаймні, привідкрили до нього двері, коли ви вже усвідомили, що все що ви про себе досі думали – це всього лише думка, а суть ваша – Душа – це Світло. У той момент, коли ви будете так думати, ви все ще будете відокремлювати Зло від себе. Ви будете відокремлювати, але це буде непомітно для вас самих. Так от до тих пір, поки ви відокремлюєте, пам’ятайте – ви чогось боїтеся. Не розділяйте, що не відокремлюйте себе, від чого б то не було. Все є суть одне і те ж.

В кінці шляху, коли ви вже усвідомлюєте себе Світлом, ви підійдете до усвідомлення фрази «Я і є той Диявол» і повинні будете прийняти на себе відповідальність за Все Зло, що було скоєно через вас, у цьому і минулих життях, за все те, що ви впустили в себе не тільки діями, а й думками, вухами, очима. Ви зрозумієте, що вам потрібно усвідомити і прийняти через образи, що з’являються перед вашим поглядом, картини болю, мук і страждання. Які жили у вас весь цей час. Ви бачили і досі бачите Зло в навколишньому світі тільки тому, що воно є всередині вас…

Зло для вас перестане існувати, коли воно помре у вас самих. Прийняти це буде важко, а пробачити ще складніше. Ви захочете пробачити себе, але це буде не просто. Ви проробили дуже великий шлях, а виявляється все, чого ви боялися – це себе. Ви стільки боялися поглянути на себе, ви так боялися, а це був страх перед самим собою. Диявол боїться сам себе. Він уникає побачити справжнього себе, бо це страшно. І він ховається в людях і вчить їх теж не дивитися на самих себе. Кожен дивиться не всередину, а назовні. Дивиться на те, як роблять інші, як інші помиляються і творять беззаконня. І в цей момент миготить фраза: «Це ж не я»…

Він вислизає сам від себе через безліч облич, які також, як і він, заперечують свою сутність. Коли ви істинно приймете фразу «Я і є Диявол» ви не будете відчувати радість і це не потрібно. Не потрібно змушувати себе радіти всупереч цьому, незважаючи на те, що все, чого ми вчилися досі – це завжди перебувати в радості. Радіти в цей момент означає не приймати свою природу, темну, по суті, уникати її. Значить, чинити опір самому собі. Ви повинні прийняти свою природу і пробачити. Це тонкий момент переходу темної енергії в світлу, по суті є одним і тим же, просто він змінює свою якість. Прощення є властивість Любові. Диявол у вас повинен пробачити самого себе.

Ви запитаєте, а як же люди, які не бояться говорити: «Я – Диявол» і навпаки займаються всякими непотребством без страху, а з задоволенням? Всяка відсутність страху і сила йде від Душі. Диявол полонив Душу сильну, але то не його Сила. Диявол користується силами нашої Душі, у нього немає сили. Жодної. Яке б беззаконня не творила така Душа, їй буде легше повернутися Додому, ніж тим, хто приховує факт усвідомлення свого беззаконня. Тому що, по-перше, це сильна Душа, яка не відчуває страху і по-друге, вона вже приймає на себе відповідальність за діяння. Їй залишиться усвідомити темну суть свого буття і пробачити себе за це. Коли ж ви приймете темну сторону себе, у вас не залишиться страху. Майже…

Ви пізнали себе у всій повноті. Але всередині все одно буде щось не так. Це останній рубіж. Це страх самого страху. Зізнайтеся собі. Ви боїтеся боятися. Ви пригнічуєте його, применшуєте його важливість, не помічаєте. Але це є опір…

Так Бійтеся. Але бійтеся з любов’ю. Це і є чудо Трансформації. Всі інші чудеса – всього лише наслідок вміння перетворювати себе на Любов. Кожен момент у світі чийсь страх перетворюється на Любов, а чиясь Любов у страх. Який варіант обираєте ви? Де ви істинно бажаєте бути? Це момент – остаточної смерті Его. Після неї ви не зможете боятися нічого і нікого. Навіть тарганів. Тому що усвідомлюєте, що ви і є тарган.

Ви зрозумієте, що все, що ви коли-небудь робили в своєму житті, було тільки для вас самих і заради вас. Це було і добре, і зле. Це не когось ви вчили жити, але самі себе, ви приходили до себе через події, інших людей, тварин, через все.

У вашому істинному Домі ви не будете відчувати неприємні відчуття. Не тому що ви навчилися ними керувати, а тому що їх там немає по суті. Там є Любов, не та, яка проходить і обумовлена наявністю об’єктів в житті, а з їх зникненням зникає теж. А та, яка Безумовна. Тому що вона вже у вас. Ви і є Любов. Не дім робить для вас затишне місце, а ви робите місце затишним своєю Любов’ю. Об’єкти, що викликають любов, будуть приходити і йти завжди: з розставанням, смертю, зникненням. А якщо ви до зустрічі з об’єктом вже маєте Любов у собі, ви її зможете тільки дати іншому, вам нічого буде брати в нього, тому що у вас вже є Все. І при його відході з вашого життя ви не будите відчувати негативного почуття, тому що ви як і раніше будете сповнені Любов’ю. Її не можна всю віддати або розтратити. Вона є до тих пір, поки Ви є. А істинний Ви неминучі. Час і простір є тільки у фізичному світі. «Любов не бере, вона дає». Віддавати можна тільки те, що вже є.

Можливо, ваш Розум зараз питає: а це нормально взагалі завжди і всіх любити, я буду як блаженний? Чи не виснажаться мої емоції весь час любити? По-перше, виснажуватися дійсно можуть тільки емоції. Пристрасть проходить, тому що це не більше, ніж емоція. Пародія Его на любов у сексуальному контексті. По-друге, чи нормально це любити всіх і все – це питання вашого Розуму. Він недосконалий, і зверніть увагу, що ви ніколи в вашому нинішньому тілі не відчували цієї Абсолютної Любові до всього і тому поки не пізнаєте, не зможете відповісти йому на це питання. Все, що він може заперечити – це не більше, ніж припущення. І хіба любити – це погано?

Ви повинні навчитися не те що не хотіти, а перестати слухати свій Розум, що він говорить вам: треба так, хочу так, так не може бути. Ігнорувати його і слухати свою Душу до тих пір, поки ви не усвідомлюєте, Хто Ви. Відпрацьовувати цей процес кожен день, в кожній ситуації, кожній події, кожному бажанні, дії і думці. Все має приносити вам Радість. До цього треба прагнути. По початку відчувати радість від незадоволеного бажання буде складно, тому що Его буде страждати від того, що не отримує бажаного. І буде говорити Розуму збунтуватися, і кричати, щоб ви почули і почали творити розпусту, давати негативним емоціям життя. Як і раніше. Але потім ви почнете помічати мир і спокій у своїй Душі. І коли осягнете ці перші плоди, перестати слухати розум стане легше.

У кожному судженні, в кожній думці, що спонукає до дії ви повинні навчитися чути голос Душі. Інакше ваші дії і думки будуть приносити вам страждання. На початку голос Душі буде тихим. Він буде відчуватися як «тут щось є, є зерно Істини, десь всередині я відчуваю, що це правда…» Не залиште цей голос непоміченим. Слухайтесь його.

Я не прошу вас повірити мені або комусь ще. Вірте своїм відчуттям, своїй Душі і Богу всередині вас. Все погане – відчувається погано. Гарне – добре. Це просто. А коли ви усвідомлюєте фразу «Я просто думка», «Вас» не стане. Це буде початком Пробудження.

Так ви повернетеся Додому. Туди, звідки ви прийшли. Туди, де «Вас» немає, але є Все. Де ви усвідомлюєте, що «Я» це тільки думка у вашій голові. Але ваша голова – це не є ваша справжня природа. Ваша Істинна природа – це Світло, це Бог. А у Бога немає особистості, є тільки Любов.

Автор: Олена.