Ось вже скоро підходить найбільше християнське свято Пасхи, свято Весни, та воскресіння Христового. Однак свято це не тільки християнське а і язичницьке, бо сягає своїми корінням глибокої давнини, часів коли про Християнство не було ані згадки. Мабуть то одне з найдавніших та найвеличніших свят, які існували на землі. З давніх часів люди різних народів інтуїтивно відчуваючи зміни в природі, святкували ці зміни народними гуляннями та веселістю, з радістю прославляючи давніх язичницьких богів. (які уособлювали ті чи інші сили природи.)

Наші предки – давні слов’яни на Пасху святкували прихід Весни та розквітання природи. Дівчата малювали та фарбували яйця, робили писанки. Як бачимо цей давній язичницький звичай зберігся і по наш час. Самі пасхальні яйця символізують відродження життя, по закінченню Пасхи цими яйцями годували домашню худобу (щоб плодилась добре). Також молоді люди в той день водили хороводи, співали пісні про кохання (це був неначе магічний обряд, який мав прикликати добробут та процвітання) та катались на качелях. Чим вище качелі підлітали вгору, тим більші мали вирости колоски та трави.

Давні скандинави та німці так само в цей день малювали писанки, та дарували їх один одному. В них цей день був присвячений богині весни Остарі. Англійське слово Пасха – “Easter” скоріше за все походить від імені цієї богині.

Народи Середземномор’я свято Пасхи святкували після весняного рівнодення, в період з 22 по 25 березня. (мабуть в силу більш південного географічного положення в них все розквітало дещо швидше ніж в слов’ян та германців з скандинавами). Саме цей період припадав на воскресіння бога Атіса. Атіс – чоловік Кібели – фракійської богині плодючості. Він був богом відродження рослинного життя, за легендою – народжений від діви, щороку помирав, та знову воскресав на свято Пасхи. (Ніщо не нагадує?) На зорі Християнства, бувало перші християни та язичники-послідовники культу Атіса та Кибели сильно сперечались, хто справді воскресав: Атіс чи Христос.

У євреїв – в одного перших з народів, що став вірити в єдиного Бога, свято Пасхи (Песах) було пов’язане з виходом єврейського народу з Єгипту. На згадку про ці події в Єрусалимському храмі треба було принести в жертву ягнятка. Ісус разом зі своїми учнями прийшов в Єрусалим якраз під час святкування Песаху. Урочисто в’їхав до Єрусалиму верхом на віслюку, далі влаштував розгром в єрусалимському храмі, потім зраджений одним з своїх учнів – Юдою, був схоплений людьми первосвящеників Анни ти Кияфи (які вже давно хотіли Його погубити), виданий для суду римському прокуратору Іудеї Понтію Пілату. І врешті, засуджений Пілатом до страти на хресті, будучи розп’ятий в “страсну п’ятницю” Він воскрес на третій день – неділю. Для його учнів, апостолів – перших християн ця подія стала великим чудом. Відтепер християни на Пасху святкують велике таїнство – воскресіння Христове, його перемогу над смертю та духовне відродження.

Відродження після зимової сплячки матінки природи чудесним магічним чином поєдналось з відродженням, воскресінням сина Божого – Ісуса Христа. Святкування християнської Пасхи стало однією з найбільших християнських містерій. До сих пір зберігається традиція театралізованого відтворення тих біблійних подій, коли молоді хлопці у формі римських легіонерів цілу ніч стоять на варті перед печерою, в якій ніби то поховане тіло Ісуса. Під ранок гріб Господній виносять назовні, та відкривають, а він пустий. Так починається великий день – Великдень, люди вітають один одного словами “Христос Воскрес!” та “Воістину Воскрес”. Ну а далі хто вже як святкує, бажаю всім смачної пасхи та святкових настроїв.