Якось святий Антоній під час невпинної молитви побачив доволі цікаве видіння. Йому раптом відкрились всі пастки диявола, якими він силує та спокушає всіх людей, на їхньому шляху до Бога. «Боже, – став питати у молитві Антоній, – хто ж усіх людей тільки зможе подолати всі ці диявольські перепони?!». І пролунала відповідь: «Смиренний».

За іншою версією цього переказу ангел спустився з неба та показав святому подвижнику: тільки смирення легко пройде через усі ці перешкоди та навіть не торкнеться жодної з них.

Смирення – найцінніша чеснота для всякої людини, яку до того ж більшість людей недооцінює, помилково плутаючи смирення з байдужістю, а то й пофігізмом. Впевнений, більшість думає, що нема чого навіть прагнути смирення, тим більше, коли цінності та ідеали нашого суспільства (і взагалі всякого людського суспільства) направлені в прямо протилежному керунку. При цьому смиренні люди уявляються такими собі безропотними овечками, готовими робити все, що їм скаже пастух. Це не так. Смирення не дорівнює байдужості і тим більше не дорівнює сліпій покорі. Тоді що ж таке смирення? Смирення – це вміння приймати світ (та себе у ньому) таким, яким він є (без жодних рожевих, сірих чи чорно-білих окулярів). Смирення – це вміння радіти з простих речей. Смирення – це вміння бачите чудесне у буденності. Нарешті, смирення – це довіра до Бога.

Смирення (на відміну від байдужості) зовсім не бездіяльне (як помилково думає багато людей), воно навпаки ще й яке діяльне, але на відміну від діяльності всіляких ідеалістів-матеріалістів, діяльність смирення спрямована не на результат, вона спрямована на сам процес. Як співалось в одній пісні: «Роби що маєш і будь що буде». Але роби…

Дехто до такого правильного смирення додає мудрість і називає це мудросмиренням. Принцип мудросмирення дуже влучно передала мати Тереза у своїй молитві: «Господи дай мені силу змінити те що я можу змінити. Смирення прийняти те, що я не можу змінити. І мудрість, щоб відрізнити перше від другого».

Отаке воно – мудросмирення, діяльне, але при цьому приймаюче все (зокрема і халепи) зі спокійним серцем та довірою до Бога, знаючи, що все що не робиться, робиться до кращого. А ще смирення (мудросмирення) надзвичайно практична річ, смиренний чоловік (чи жінка) буде позбавлений тривоги, хвилювань (справді, навіщо хвилюватись, коли все буде як має бути?), невпевненості, нерішучості. Смиренний буде насолоджуватись своєю працею, бо для нього важливий не результат, а сам процес.