Головними богами індуїзму є божественна тріада найпопулярніших індійських богів Брахми, Шиви, та Вішну. Незважаючи на все велике та різноманітне багатобожжя індійської релігії, можна сприймати індуїзм і як релігію з вірою в одного Бога. А всіх цих багато чисельних індуських богів як різні проявляння того одного єдиного великого Бога. Ну а трійку найбільших богів – Брахми, Шиви, та Вішну можна навіть порівняти з християнською Трійцею. Адже для індуїзму також властива ідея троїчності та триєдності божественних сил. Ці три боги являють собою одну божественну сутність, але в кожного з них своя сфера діяльності.

Брахма – бог творець. На самому початку існування світу не було нічого, лиш хаос та темрява навкруги. З хаосу появились води, води породили вогонь, а від тепла вогню появилось велетенське яйце. Згодом з того яйця вилупився прабатько всього живого Брахма¹. Він розколов яйце надвоє, і стала нижня половина його землею, а верхня небом. Потім Брахма розійшовся, створив живий дух, думки, повітря, час, планети, зорі, річки, гори, моря, інших богів, людей, тварин, комах, демонів, депутатів та пиво. Взагалі за віруваннями індусів Брахма творець всього живого (та неживого теж). Його зображають з чотирма головами та руками², адже для тої титанічної роботи, яку він робить, одної голови та рук явно замало. Брахму ще можна образно порівняти з олівцем, який постійно малює картину життя на величезному полотні світобудови.

Шива – дуже цікавий та суперечливий бог. Шива – бог руйнівник, адже втілює собою руйнівні начала всесвіту. Якщо Брахма то олівець, котрий малює картину життя, то Шива – це ластик, який витирає все зайве та непотрібне. Грізний бог Шива є справжнісіньким втіленням Божого гніву, це меч, караючий грішників та нечестивців, очисний вогонь котрий спалює все брудне та мерзенне. Але також Шива не тільки руйнує, а подекуди дарує нове життя, немов птаха фенікс, яка спалює сама себе, а потім відроджується з золи ще гарнішою та ще кращою, так і Шива дарує нове народження з золи. Культ бога Шиви дуже популярний в Індії серед різноманітних аскетів та факірів (то якраз ті хлопці, що люблять спати на цвяхах та дихати вогнем) бо і сам бог Шива в індійській міфології виступає як великий аскет. Але не лише як аскет відомий грізний Шива, а і як палкий коханець та танцівник. Один з епітетів Шиви – владика танцю, а сам Шива за індійськими віруваннями є винахідником багатьох земних танців. Також славиться дітородний орган (лінгам) Шиви, який, кажуть, велетенського розміру, і в Індії навіть є храм, в якому головним об’єктом поклоніння є саме дітородний орган цього грізного бога.

Це лінгам Шиви прикрашений квітами.
Культ поклоніння Шиві в Індії називається шиваїзмом.

Вішну – мабуть найпопулярнішій бог індуїзму, причому не лише в Індії, а і далеко за її межами, адже чисельні осередки людей по всім великим європейським містам, відомі в народі як кришнаїти, верховним своїм богом вважають саме шановного пана Вішну. Культ поклоніння богу Вішну називається вішнуїзмом (або вайшнавізмом) а його послідовники – вайшнавами. Якщо Брахма олівець, Шива ластик, то Вішну – саме велетенське полотно світобудови, всеохоплююче божество, початок, середина і кінець всесвіту. Вішну бог який керує та зрівноважує творчі пориви Брахми, та руйнівний танець Шиви, також Вішну бог-спостерігач за багатобарвною грою всесвітнього життя. У індійській міфології Вішну ще є владикою райського світу – вайкунтхи. Також любить господь Вішну являтись у світ людей, через так званих аватарів.

Аватар то звісно не той недавній голлівудський блокбастер, і не картинка юзерів на комп’ютерних форумах. Аватар то давній індуський термін, який означає сходження Бога на землю і втілення Його у тіло звичайної смертної людини. З точки зори індуїзму Ісуса Христа теж можна назвати аватаром Бога. Тобто аватар – це людина, яка є втіленням Бога на землі і несе в собі його волю, мудрість та вчення. За індійською міфологією бог Вішну десять разів сходив на землю в якості аватарів, причому три рази аватарами Вішну були звірі – риба, черепаха та кабан. Відомим людським аватаром Вішну є Рама – герой індійського міфічного епосу Рамаяни. Але найвідомішим аватаром Вішну, який користується найбільшою повагою серед вайшнавів, є Крішна.

Це Крішна з своєю чарівною флейтою. Крішна – головний герой найвідомішого релігійного індійського епосу Махабхарати та найважливішої її частини – Бхгавадгіти, в якій Крішна дає повчання божественної мудрості своєму найближчому учню – Арджуні, спадковому принцу царської династії Пандавів. Про Бхгавадгіту та вчення Крішни якось буде окрема стаття.

Продовження про богів індуїзму буде в наступній статті.