Сьогодні мені довелось взяти інтерв’ю у одного цікавого чоловіка, свого тезки, керівника молодіжної громадської організації “КРОТУС”, менеджера проектів Українського Інституту позитивної психотерапії у місті Львові Павла Бачинського.

– Доброго дня Павло, розкажіть, будь-ласка, кілька слів про себе?

Працюю в школі №50 ім. Антона Макаренка, педагогом-організатором та вчителем інформатики, цю школу сам закінчив, робота подобається, зарплата не подобається, тому змушений різними ще речами займатися, це тренерство, психологічне консультування, організація тренінгів. Друга моя фактична робота – представляю інтереси Інституту позитивної психотерапії у місті Львові, організовую навчальні проекти від імені інституту, збираю групи і організовую приїзд тренерів до міста Львова.

– Метод позитивної психотерапії (позитивки), що це взагалі таке, в чому його суть

Взагалі методів психотерапії, про які десь є згадка, їх більше 1000. Всесвітньою радою психотерапії (WCP) визнано тільки 15 методів. Серед них і позитивна психотерапія. Кожен з методів психотерапії є відображенням свого засновника і дуже залежить від того, яка людина створила цей метод. Засновником позитивної психотерапії був доктор медицини Носсрат Пезешкіан, він сам за національністю перс, походить з Ірану, але десь в студентські роки приїхав до Німеччини, займався медициною, а саме психіатрією, психотерапією і базуючись на своїх дослідженнях створив свій окремий метод. Принциповість цього методу в тому, що він дослідив у своїх наукових дослідженнях більше ніж 50 культур світу. Багато їздив по світу, спілкувався з різними людьми і всім задавав одні і ті самі питання: “Що значить для вас щастя?” “Що таке для вас здоров’я?”, “Яким бачите свій успіх?”, “Як справляєтесь з невдачами?” І це все узагальнював. Зробивши потужне крос-культурне дослідження, він вивів загальні закономірності, які не залежать від культури і є універсальними для всіх людей та дозволяють людині за досить короткий час справлятися зі своїми проблемами, іти до більшої самореалізації, та відкривати нові грані своєї особистості. Сам метод позитивки базується на трьох принципах:
1. Перший принцип – принцип надії. Надія, як позитивна природа людини, не позитивна в сенсі, що треба посміхатися, що людина ніколи не має сумувати, це не так. Взагалі назва позитивна, походить від латинського слова – positum, яке перекладається як дане, наявне, фактичне, те, що є насправді. Тобто – це вміння бачити як світлі, так і темні сторони. І спираючись на світлі сторони, підтягувати темні сторони, їх просвітлювати і робити своє життя кращим. Принцип надії полягає в тому, що в кожній людині є здібності для того, щоб боротись зі своїми недоліками, темними сторонами.
2. Другий принцип – принцип балансу. Для прикладу, є такий баланс: знати-любити, так звані базові здібності людини. Іншими словами, баланс розуму-серця, інтелекту-емоцій, сходу-заходу.

– Метод балансу це ніби як пошук золотої середини?

Оскільки людина – динамічна структура, то не буває сталої золотої середини. Є відповідна збалансована реакція на конкретну ситуацію, виклик життя. Якщо будемо однією і тою самою золотою серединою реагувати на всі випадки життя, то вона не буде золотою серединою.
3. Третій принцип – принцип самодопомоги. Ідея позитивної психотерапії – не просто вилікувати людину, покращити її самопочуття, а і навчити її цей шлях проходити самостійно без допомоги психолога-консультанта чи психотерапевта. Якщо казати старою давньою притчею: “Щоб допомогти голодній людині, треба не дати їй рибу, щоб вона наїлась, а дати вудочку і навчити її ловити рибу”.

– Які є переваги позитивки над іншими методами?

Перевагами є самодопомога – не має залежності клієнта від консультанта. Відносна коротка терміновість методу, якщо брати класичний психоаналіз, там можна роками працювати з психотерапевтом над однією і тою самою проблемою. Позитивна психотерапія за 5-20 сеансів опрацьовує глибокі проблеми. Також проста і універсальна мова, що застосовується у позитивці, вона дозволяє інтегрувати різні техніки і методики з інших психотерапевтичних методів.

– Якщо є тих три принципи, на яких тримається позитивка, чи можна з них виділити якийсь головний принцип?

Головний виділити не можна, але це як ніби один принцип базується на іншому. Якщо не буде надії, якщо людина не вірить в те, що вона від природи здібна, то не має сенсу працювати з самодопомогою, вона не навчиться сама собі давати раду. Перше, людина має повірити у себе і мати надію на свої здібності. Пезешкіан казав так: “Просящему руку помощи, напомни, что у него есть свои две”. Людина має точно знати, що вона здібна, хоча вона і не ідеальна, але має здібності і при бажані може їх розвивати.

Друге, людина має збалансувати своє життя. Якщо, наприклад, у людині 80% її життєвої енергії іде на роботу, то це є явний дисбаланс і людина через деякий час може захворіти, тоді в сфері тіла буде 100% енергії, навколо неї всі будуть бігати, вона нічого не зможе робити в сфері діяльності. Ідея в тому, хто перший встигне: ми вирівняти баланс, чи баланс вирівняє нас. І тільки потім може бути використана самодопомога, коли я сподіваюсь на щось, коли я свідомо починаю балансувати своє життя, і це запускає процес самодопомоги.

– Чи застосовується у методі позитивної психотерапії якісь принципи з релігій? Типу того як в Гештальт-терапії дещо взято з Дзен-буддизму. Може суфійські техніки? (Оскільки Пезешкіан іранець за походженням)

Є декілька аспектів. По перше – те що він взяв зі сходу – багато притч, метафор, алегорій. Вони всі застосовуються при моделюванні ситуацій у позитивці. Друге, Пезешкіан називає віру однією з актуальних здібностей людини. Якщо брати чотири сфери життя, так звану балансову модель або кристал Пезешкіана, вона включає в себе тіло, діяльність, контакти, і четверту сферу – це сферу сенсів. Сюди входять фантазії, майбутнє, уява, релігія та віра. Ця сфера є однією з чотирьох головних сфер, без якої не можна. Якщо немає віри, немає пошуку сенсу життя, то це є дисбаланс. Відповідно він не буде давати людині гармонійно розвиватись.

– Яка є історія розвитку методу позитивної психотерапії?

Метод було створено у 1968 році, існує вже понад 40 років. Свого часу Пезешкіан багато займався психосоматикою, тобто зв’язком тілесних захворювань із психологічними проблемами. Після того, як він захистив наукову дисертацію, починає читати лекції та семінари, спочатку для медиків, де навчає медиків лікувати пацієнтів не тільки різними ліками, а й психологічно підтримувати, давати пацієнту надію. Щоб пацієнт розумів, що його хвороби не тільки тілесні, а ще залежать від стану його душі, від життя, балансу тощо. Пізніше то все вилилось у Вісбаденську Академію позитивної психотерапії та окремий метод позитивної психотерапії, який поширився на інші сфери життя. Так вийшло, що цей метод застосовується не тільки в психотерапії, а і в бізнесі, соціальній роботі, психологічному консультуванні та освіті. Як вчитель, я використовую принципи Пезешкіана на своїх уроках.

– А ось це цікаво. В чому полягає практичне застосування цих принципів на шкільних уроках?

Є основний баланс – баланс знати-любити, наша формальна система освіти перевантажена залученням здібності “знати”. Дуже мало “любити”, дуже мало творчості, гумору, креативності, образів і так далі. Моя ідея – вкрапляти в освітній процес залучення базової здібності “любити” для балансу, і це точно сприяє ефективності навчання. Якщо я бачу, що клас втомився, я можу взяти смішний чи повчальний ролик з Інтернету, показати на великому екрані, ми всі посміємось, обговоримо, підключимо образи, і далі повернемось до навчального процесу. Набагато ефективніше зробити на уроці таку вставочку, ніж просто 45 хвилин працювати в строгому режимі. Хочемо, щоб діти свідомо брали відповідальність за своє навчання. Це не можна зробити доки діти не відчують, що вони здібні. Кожен здібний по своєму, інакше, ніж інші учні, але точно здібний. В кожного є свої унікальні здібності, та є унікальний ключ до його навчання. Тут працює принцип надії і далі при балансуванні різних методів навчання, дитина поступово вчиться вчитися, і далі бере на себе ініціативу. Діти починають з мене вже самі висмоктувати інформацію. Так набагато легше працювати, ніж постійно мотивувати на навчання, якимось шаблонними фразами.

– Які організації в Україні здійснюють навчання з позитивної психотерапії?

В Німеччині є Вісбаденська академія позитивної психотерапії. Це основна інституція, яка здійснює навчання і підготовку спеціалістів. Люди завершують базовий курс, потім майстер курс і при наявності відповідних здібностей, бажання, вони можуть стати базовими тренерами, вести базовий курс, пізніше ще майстер-тренерами і готувати вже психотерапевтів. Український інститут позитивної психотерапії є офіційним представником Вісбаденської академії в нашій країні. В інституті працюють 4 майстер-тренери і 5 базових тренерів, декілька перспективних тренерів мають статус тренерів-консультантів, здійснюючи навчання лише у ко-тренерстві з більш досвідченими колегами.

– Чи потрібно для навчання мати спеціалізований диплом (наприклад вищу освіту з психології) чи будь-яка людина з довільною освітою може записатись на навчання та отримати сертифікований диплом

Вже як рік часу було прийнято рішення, що Вісбаденські сертифікати будуть видаватися людям з базовою соціо-гуманітарною освітою. Як правило, це медики, психологи, педагоги, соціальні робітники. Але сам сертифікат українського інституту позитивної психотерапії може отримати будь-яка людина, яка досягла 21 рік, завершила базовий курс і виконала усі сертифікаційні вимоги. Але багато людей, які проходять навчання, вони це роблять суто для себе, щоб покращити якість свого життя, а не ставати психотерапевтами і когось консультувати.

– Скільки часу триває навчання методу позивної психотерапії?

Базовий курс триває приблизно рік часу (4 модуля). А щоб стати сертифікованим психотерапевтом, необхідно ще три роки (12 модулів) навчатись на майстер-курсі.

– А що входить у програму навчання на базовому курсі позитивної психотерапії?

Програма навчання на базовому курсі складається з 4 модулів: основи консультування, основи позитивної психотерапії, методи та техніки позитивної психотерапії, супервізійний колоквіум. Четвертий модуль дуже цікавий, люди проходять супервізію вже у досвідчених спеціалістів, вони консультують незнайомих їм людей, прямо на модулі. Після того йде обговорення та оцінка їхньої консультації, де клієнти часто також присутні, їм це дуже цікаво.

– Яка вартість навчання базового курсу позитивки?

Вартість навчання 100 євро за модуль, тобто 400 євро за цілий курс. Але якщо є студенти, люди, які працюють з людьми, педагоги, їм може бути надана скидка. Вони пишуть мотиваційний лист на адресу інституту, обґрунтовуючи потребу у відповідній знижці.

– І на завершення, чи можна описати суть методу позитивки одною фразою?

Хочеться декілька фраз. Перша фраза: “Якщо хочеш отримати те, чого ніколи не мав, почни робити те, чого ніколи не робив”. Цією фразою власне і називається книга Пезешкіана.
Друга фраза Пезешкіана, яка мені дуже подобається: “До щастя та успіху не ходять ліфти, туди треба підійматись сходами”. І фраза про вудку та рибу теж одна з ключових.

– Дякую Павлу за цікаве інтерв’ю. Детальніше ознайомитись з позитивною психотерапією можна на сайті Українського інституту позитивної психотерапії http://positum.org.ua/. Про детальну програму та умови навчання на базовому курсі у Львові можна дізнатись на сайті спільноти Позитивної психотерапії у Львові: