Нещодавно до мого рідного міста Львова приїздив з лекціями відомий на пострадянському просторі спеціаліст по ведичній культурі, письменник, психолог, проповідник пан Олександр Хакімов. Самому мені так і не вдалось побувати на його лекції, зате це вдалось зробити багатьом моїм друзям та знайомим, які цікавляться різноманітними духовними пошуками. Кажуть, був повний зал. І одна з наших читачок та дописувачів пані Марта навіть вирішила поділитись своїми враженнями, які опубліковані нижче.

Не можу не поділитися з вами враженнями від виступу у нас спеціаліста ведичної культури, письменника, психолога, художника, філософа Олександра Геннадійовича Хакімова, на запрошення Міжнародного Товариства Свідомості Крішни (ISKCON),

Насамперед вразило добре підготовлене оформлення приміщення: до початку лекції лунала східна музика в живому виконанні, одягненої в індійське вбрання, молоді; пропонувалось цікаве науково-популярне видання “Нової Епохи”, смачне печиво (а печиво у кришнаїтів справді смачне. – прим. редактора). До речі все безоплатно, на добровільних пожертвуваннях. Великий, один з найкрасивіших залів Львова в Будинку Вчених, був переповнений, люди стояли в проходах, молодші сиділи на сцені з дозволу ведучого, але дехто вимушений був слухати з-за дверей. Хто би подумав, що у Львові є стільки бажаючих зустрітися із знавцем мудрості Сходу.

Але, відомо, мудрість, вона скрізь мудрість, тож пройшла вся лекція, всі 3 год., непомітно швидко, цікаво, аргументовано, добре поставленим голосом ведучого. Імпонувало його вмінням зацікавити слухача, пересипаючи розповідь притчами і прикладами з життя. Відчувався неабиякий досвід лекторської роботи, впевнено, з почуттям гумору, охопивши широкий аспект людської деградації, її причини і наслідки, взаємовідносини в сім’ї, Заповіді Божі, Олександр Хакімов поєднав: західне, що опирається на Біблію, вчення побудови християнського світогляду, моральні його засади, зі східним світосприйняттям, сформований Ведами.

Ніхто не заперечував, коли було запропоновано проспівати спільно відому хвалу Рамі і Крішні. Після співу Хакімову довелося відповісти на питання, яке прозвучало із залу: чи не є зрадою Христа прославляти інших Богів?, на що Олександру Геннадійовичу вдалося переконати нас, що наш Христос і Крішна мають спільний корінь в іменах, тобто Крішна і Христос поклоняються одному Богу – Космічному Христу (чи то Космічному Крішні), що тішить. Можливо, наближається той час, коли прийдемо до злиття всіх релігій до Єдиної Церкви, Віри, Бога.

Багато в чому хотілося підтримати, згодитися з лектором, як от:

– низькі вчинки щораз тяжче затягують людину в “трясовину” і є кармічними у Ведах, і це співпадає з гріховним шляхом у Біблії,

– розподіл чоловічих і жіночих ролей, психологічний його аспект,

– вплив на взаємовідносини у сім’ї, вибраних ними ролей…

Але, однієї тільки істини на протязі довшого часу з одних уст (чи в будь-якій книзі) чекати годі.

У виступі Олександра Хакімова неодноразово можна було знайти слабкі, бездоказові місця, що викликали сумніви. Спробуємо, наприклад, засумніватися ось у чому:

Пояснення поділу карми на види: вікарма – що означає, як було сказано, гріховна карма, проти самого себе,- тут необхідні глибші пояснення, чи це вся негативна карма, чи дії проти волі Бога? Або, – акарма, стан без карми, чи буває, такий, як було сказано, стан ? Як відомо, всі народжені, хто живе на нашій грішній Землі і робить перші свідомі дії, вже, апріорі, грішні, тобто підвладні кармі, так як кожна дія, слово, думка ефективно трансформується в певну карму, позитивну для нашої особистості, чи негативну. В наше майбутнє, яке ми самі будуємо намірами своїми. Цього не було сказано. А, стан без карми, це, швидше за все, стан людини, що виконує волю Божу, але, чи можливо це довший час?

Питання хорошого, поганого дивує, знати би, де водяться тільки хороші, розумні і як їх віднайти? Інше питання – про негативну, чи позитивну карму, яка може успішно перетворитися для людини на протилежну, якщо говорити не про фізичну особистість, а про духовну індивідуальність. Ця важлива тема лишилася поза увагою.

Мало хто знає про карму “не діяння”, тобто, нічого, що тебе може виправдати, не робиш, а карма негативна росте, бо в деяких ситуаціях, знаємо, краще таки щось зробити.

Впевненість, що нема праведників, теж дивує. Що заважає правдою жити? Або ж блаженні, ті ж праведники, вони офіційно проголошені Папою, отже, жили і живуть посеред нас.

Цікавий поділ людей, із посиланням на Веди на розумних, не дуже і зовсім нерозумних, яким нічого не світить і їх шлях безнадійний, веде до деградації, так як істину їм не знайти. А, як же “блаженні духом, їх Царство Небесне”, тут про розум не йдеться?

А, розподіл людей на підвиди теж сумнівний. Насправді, думаю, все набагато складніше. Людину – Рибу”, чи “- тварину”,”- привида” в чистому виді чи зустрінеш, як і важко знайти нині чистого, без домішок, меланхоліка, флегматика.., нюанси заважають. Але, тут ще складніше, так як факторів, котрі впливають на людей набагато більше, аніж бачиться. Це не тільки астрологічні, не тільки ситуаційні, непередбачувані, чи такі, що залежать від інших людей, вимоги часу і т. д. Але, в кінці кінців, хочеться повторити за Буддою – все не має значення!

“Счастье предопределено, если…” каже ведучий.

Чи може бути так, чи є щось передбачуване, взагалі? Ніби, щораз дивніше відносишся до обов’язків, от-от зловив щастя за хвіст, а тобі не легше, тільки ускладнення приходять на іншому, мабуть, вищому, рівні. Вислів “Тягар ноші світу цього збільшується згідно з ростом Духу”.

Сподобалось пояснення Заповідей Божих, наведені притчі, але, наприклад,

“зло не одолеет того, кто делает добро” і “понапрасну не делай добро” – взаємосуперечливі фрази.

У слухача може виникнути сумнів, чи робити добро і виникають питання, чи можна нав’язувати свою допомогу комусь, чи чекати, як попросить, чи про себе в першу чергу думати?

В яких випадках карма менша? Було б добре слухачам знати відповіді на ці питання.

Наступного дня, перед від’їздом, О.Г. Хакімов знову зібрав повний зал слухачів, на той раз в приміщенні музею Релігії. З почутого від лектора і прихильників цього вчення стало зрозуміло, що для прихильників ведичного вчення має значення любити, бачити, як ціль, персоніфікованого Бога (як це?). Приймаючи загалом Ієрархію Божу, але з дуже туманним уявленням про неї і світобудову, що не дивно, так як ніхто, здається, не знає правди про потойбіччя. Хоча тепер є досить книг, де розкриваються деякі таємниці Всесвіту. Бажано застерегти тут, щодо сприйняття їх будь-ким, так як кожна книга пишеться для певного рівня розвитку, як відомо, а, особливо, духовні тексти мають багато рівнів розуміння, тож не поспішаймо з висновками. Жодна книга, мабуть, не може вважатися істиною в останній інстанції, хоча би тому, що істини сталої чи не існує, взагалі, чи це, просто, мінлива з часом величина.

Або, швидше за все, як люди містять в собі кожен іскру Божу, освітлюють певну грань його Світла, то й в книгах, даних Богом, а все дане Богом, про що ми часто забуваємо, вважаючи себе творцями всього, що робимо, то ж, повторяю, в багатьох книгах також розкидані зернята трансцендентної істини і залежить решта від нашого вибору, іманентної здатності віднайти їх, згрупувати, осмислити. Далі будь-яке твердження, що читаємо, слухаємо залежить від світогляду автора, його усвідомлення кожного поняття. І, в результаті, помилки зустрічаються частіше, ніж ми думаємо. Особливо, коли мова йде про цифри, треба бути обережним. Наприклад, дуже сумнівно було чути від лектора про “дев’ятикратну перевагу жінки” в чомусь, не має значення в чому. На мою думку, не варто озвучувати бездоказові цифри, з чим ми стикаємося повсякчас.

Тут підійде мій улюблений вислів – Не вірте усьому, що чуєте! (Можна і мені не вірити).

Багато спраглих душ знаходять перлини істини у ведичних джерелах, як бачимо. Але, вважаю, мудрість Бог посилає, враховуючи час і місцевість, а ми її шукаємо за горами, вивчаємо старі манускрипти, дані предкам, а не нам. І, ігноруємо дане нам нині. Хоча, все по волі Божій діється, нічого категорично стверджувати не можу. Шукаймо разом, є досить нині різноманітних джерел, щоб наситити читача, було б устремління.

Загалом, вітається обмін думками, прихильники з Товариства Свідомості Крішни Львова запрошували присутніх, бажаючих детальніше ознайомитися з ними – читати на відповідному сайті в Інтернеті.

* Приведу витяг з “Калагії”, який пояснює, чому все стається так, а не інакше, доказує, що “все взаємопов’язано і людина отримує те ж, що і випромінює”…

Частина I

розділ 7-2

Так людина, в серці своєму бажаюча усьому світу добра і багатства, сама буде мати їх;

бажаюча зла, сама отримає його;

на ненавидячого звалюються хвороби розуму, душі, хвороби тіла і духа, так же, як і на злого;

до порядного (добропорядочного) Природа милостива;

до вселюблячого – з повагою відноситься;

до радісного і, хто радість іншим несе – добра;

до спраглого до високого – щедра;

хто урочисто устремляється, все представлене йому;

до співчуваючого – цілюща;

до постійно вдосконалюйочого, вона безодня знань, котрі відкривають безмежні можливості, ведуть шляхом Еволюції, в космічне буття,

лишень для безпечного Природа, як колиска для немовляти,

для безвідповідального – суддя, а

для мертвого духом – могила.

Скупого Природа робить недоумкуватим, а щедрого мудрим;

критикам вона закриває очі на істинний стан справ, а

всепрощающого нагороджує розумом проникливим;

уважного робить самого помітним вищим духам – не приховує його від Вчителя, приводить до Наставника. Це відбувається по устремлінню самої людини.

* * КАЛАГІЯ О. Наумкін Прометей !992 320ст.