Спонсор публикации – аренда авто Харьков для украинцев и иностранцев. Взяв в аренду автомобиль, на нем можно отправиться путешествовать в Бельгию или любую другую страну Европы, пользуясь полной свободой передвижения. Путешествуйте с комфортом!

Хороша дорога на Антверпен йде повз Гент, але є і більш коротка, поблизу голландського кордону на естуарії Шельди, до її гирла, де і стоїть один з найбільших портів Європи. Антверпен відомий з VII століття. «Антверпен отримав від бога Шельду, а все інше – від Шельди» – така є приказка. Зараз разом з передмістями він майже не відстає від мільйонного Брюсселя. Але тут відчувається грунтовна північ – в величезності портових споруд, які показують туристам як атракціон. У величезних пивних залах з сотнями відвідувачів, спокійно, без особливого шуму питущих своє пиво. У масивності старих будинків.

Практично всі історичні пам’ятники зосереджені поблизу Шельди, на її правобережжі, демонструючи прив’язку до морських шляхів.

Замок Стен, цитадель XII століття, в кладці якого, можливо, перші камені міста – весь точно з казки, невеликий, з точеними башточками, містком через рів. Тут була темниця для бранців, резиденція Альби і інквізиційний суд, якому багато було роботи у вільнодумаючому купецькому місті. Збереглися пергаментні справи єретиків і томи, де перераховують єретичні тлумачення Писання…

Століття Антверпена – шістнадцяте, він затьмарив Брюгге. Але розмах його ширший – це океанський, атлантичний порт. Нав’язло у всіх путівниках, що він відняв «клієнтуру» від затоки Звин. Ні, – від Венеціанської лагуни! Антверпен – місце перебування німецьких купців-найбільших покупців прянощів, він не міг не стати тим місцем, куди в першому році нового, XVI століття пристав португальський корабель з прянощами, привезеними щойно відкритим шляхом навколо Африки. На тисячолітньому торговому шляху через Близький Схід, який щільно тримали венеціанці, в якісь десять років були поставлені хрест і жирна крапка. Антверпен тепер постачав східним товаром всю Західну Європу. Але фламандці не були великими мореплавцями, і захоплення міста іспанцями, страти та інквізиція, відлякували іноземних купців, врешті призвели до того, що зірка міста закотилась…

Лише з минулого століття почався його новий підйом, а тепер у штучних басейнах міста розвантажується щорічно сотня мільйонів тонн вантажів. І знову, як і в середньовіччі, Антверпен – аванпорт Німеччини: суду «ріка-море» й перевалочні баржі піднімаються по каналу Альберта в Маас, і далі – на Рейн …

А в замку Стен, на який, можливо, наводив гармати гез Уленшпігель, тепер Морський музей з візерунчастими рулями, різьбленими клотікамі і корабельними статуями тієї минувшої епохи. Стоїть поблизу на приколі старовинний парусник, він називається «Меркатор» – на честь знаменитого фламандського картографа, який забезпечив моряків тієї епохи математично точними картами. Їх розмножували в будинку друкаря Плантена Моретюса, там зараз музей і серед експонатів – зокрема книга англійського капітана Дженкінсона про Росію часів Івана Грозного: карти до неї також надруковані тут.

На торговій площі – середньовічна ратуша в стилі італійського Ренесансу, зал олдерменов прикрашений живописом художника Лейса … Антверпен – батьківщина фламандської школи живопису: вона залишилась під церковним впливом, в той час як живопис Нідерландів дуже сильно просунувся в світську сторону. Першим у всіх відносинах «фламандцем» вважають Пітера Брейгеля Старшого, період самостійної творчості якого (1551-1569) припадає на заключний етап розквіту міста.

Він народився в селі, але навчався і творив тут. Його називали «мужицьким», тому що в своїх картинах, завдяки дивовижній пам’яті і енциклопедичним знанням, він буквально по-комп’ютерному «роздрукував» Фландрію своєї епохи у всіх відтінках, деталях побуту, подібно до того як Гюстав Доре створив детальне живописання Біблії. Перший він населив модні тоді пейзажі живими людьми, «змусив» натуру жити за сезонами року. У своїх «Великих пейзажах» він захоплює величезну далечінь, розміщуючи на задньому плані гори та скелі, які вразили його під час подорожі до Італії. А попереду – свій, добрий світ фламандської «глибинки», його дитинства. Його сільські гулянки, бійки – небачена раніше справа! … Але далеко не всі брейгелівські картини, на жаль, дійшли до нас.

… Кафедральний собор Богоматері XIV-XVI століть прикрашений величезною дзвіницею – він один з найвеличніших у Бельгії. Усередині зберігаються кращі полотна великого Рубенса “Зняття з хреста» і «Розп’яття». Рубенс був уродженцем Антверпена. Тут дбайливо зберігають будинок, перебудований за його проектом, в якому він жив і творив у першій третині XVII століття. Тут і його могила.

Але що це, як гармонійно звучить передзвін? Це карильйон – набір дзвонових дзвонів, наявних в соборі кожного великого фламандського міста. Найвідоміший – в Малині, де 47 дзвонів створювали з півтонів гаму в чотири октави! На карильйоні грають за допомогою гігантської клавіатури і педалей, від яких тягнуться дроти до дзвонів, і карільонер грає найскладніші речі, пробігаючи вздовж ряду і б’ючи в них. Як раз в Антверпені влаштовуються цілі концерти! Любов до музики, як і до квітів, живе в душі будь-якого фламандця. Карильйон був дітищем епохи ремісничих і торгових гільдій, на кошти яких зводилися собори і відливалися дзвони. Тому його називають «душею Фландрії».

Але доберемося таки до Рубенсівського будинку. Пітер Пауль Рубенс (1577-1640) п’ятнадцять років навчався живопису, спочатку у художників, потім – в Італії, копіюючи картини великих майстрів Відродження, що жили за сто років до нього. Він шукає своє. Повернувшись, Рубенс незабаром стає володарем моди у фламандському мистецтві, правителька Фландрії Ізабелла Австрійська призначає художника головним придворним живописцем.

Вхід в його будинок прикрашений бюстами діячів античності, він захоплювався ними і сам став зразком для наслідування. Яскраві, повні життєствердної людської краси і сили дикої природи (нехай вигаданої, умовної) картини принесли Рубенсу незвичайну славу: це сталося у другому десятилітті XVII століття. Вираз «рубенсівські форми» став прозивним. Його новий будинок був «конвеєром», майстернею, де допомагали учні – знамениті згодом портретист Ван-Дейк, «деревенщик» Джордане. З 1625 року на протязі п’яти років Рубенс виконує важливі дипломатичні доручення з місіями в Голландію, Мадрид, Лондон. Тільки чоловік його слави і талантів міг завершити їх успішно. Але останні десять років він проведе, відмовившись від світського життя, в товаристві своєї другої дружини, білявої Олени, натурниці, яка послужила моделлю для таких його пізніх і найбільш відомих нащадкам картин, як «Андромеда» та «Вірсавія».

Картини майстрів фламандської школи зберігаються в знаменитому художньому музеї Антверпена, в палаці Художньої академії.

Можна розповісти про те, що Антверпен сьогодні – найбільший центр обробки алмазів і торгівлі діамантами: уздовж Пеліканстраат розташовуються майстерні гранильщиків, магазини і унікальний музей алмазів «Даймондленд». Можна – про знаменитий антверпенський зоопарку, розташований біля центрального вокзалу … Але, мабуть, досить цього разу.

Автор: Максим Войлошніков.