Всі ми пам’ятаємо знайому з дитинства казку про такого собі пана Колобка. Очевидно він був трохи нечемний (а може просто народився природженим мандрівником?) бо майже одразу після того як його спекли дід та баба, накивав від них п’ятами і тільки його й бачили. І котився він так собі та котився, зустрічав всіляких цікавих персонажів: зайця, вовка, ведмедя. Всі вони хотіли поласувати нашим головним героєм, але жодному це не вдається, поки колобок на свою голову не зустрів хитру лисику-сестричку, яка йому і зробила ням-ням.

Здавалося б, який такий символізм можна відшукати в цій чи не найпростішій дитячій казці, яку батьки розповідають самим маленьким діткам. Хоча певний виховний зміст казки видно вже навіть не озброєним оком. Колобок аки блудний син, втік від своїх творців – діда та баби і покотився у світ за очі. Там зустрівся з різними звір’ями від яких теж успішно втікає, поки врешті не зазнається у своїй крутості. А зазнайство веде до пихатості, пихатість до гордині, а гординя до загибелі (не обов’язково фізичної). І поява хитрої лисички була лише питанням часу, можна сказати, лисичка була втіленою кармою Колобка. Ось такий нехитрий поворот долі, колобок і сам круглий покотився далі по колесу Сансари, цьому буддійському символі безперервних циклів життя і смерті.

А може і сам круглий колобок є втіленням колеса Сансари, безперервної циклічності буття? Казкові персонажі, які намагаються його з’їсти, і яким це не вдається, себто – заєць, вовк та ведмідь – це різні шукачі істини, які намагаються вийти за межі привичного буття, знайти свій шлях, а не котитись по загальній течії разом з Колобком (та всім людством), не жити за схемою, розірвати одвічні шаблони, зламати стереотипи та вийти з Матриці. Але їм це не вдається, бо зайцю заважає страх, вовку – гнів, а ведмедю – лінь (особливо зимою ведмеді бувають страшенно ліниві). І тільки хитра лисичка змогла перехитрити Колобка (а заодно і перебороти свої стереотипи та подолати шаблони). Може, вона була не стільки хитра, скільки мудра, хто зна…?

Таке трошки буддійське трактування казки про Колобка ото щойно нафантазував, але мої фантазії на тему символізму казки про Колобка далеко не єдині. Ось як тлумачить цю казку всім відомий гуморист, (хоча він більше філософ) М. Задорнов:

Колобок символізує нашу улюблену (чи в кого як?) планету Землю, яка крутиться навколо Сонця. А чотири звіря, що зустрічаються Колобку по дорозі – це чотири ведичні епохи індуїзму (тут в нас про це була окрема стаття). По завершенню четвертої епохи – Калі-юги (у яку ми ніби то живемо) закінчиться «день Брахми» (індуського бога-творця) та настане «ніч Брахми», а це значить, що великий комп’ютер світоустрою буде вимкнено – настане велике перезавантаження всесвіту (тобто лисичка згамає Колобка – наш грішний світ). Хто не в курсі, М. Задорнов далеко не тільки гуморист, а серйозно цікавиться ведичною культурою, тож таке трактування відомої казки зовсім не дивує. Єдине, що радує – Лисичка не стала їсти Колобка 21 грудня 2012 року, а всі так чекали…

P. S. А ще казка про Колобка в наш час має чимало сучасних варіацій, в одній наприклад пан Колобок озброєний сучасними гаджетами, там має із собою naprawa ipad та останню модель iphone. Та й навіть суперсучасні гаджети на рятують Колобка від підступу хитрої лисички.