На схилах Головного Кавказького хребта можна побачити одні з найдивовижніших архітектурних споруд стародавньої людини – кам’яні «будиночки». Вони складені з масивних плит. Археологам давно вже відомі ці могильні споруди. У науці вони називаються дольменами, а у місцевих народів – «могильними», «карликовими», «кам’яними», «древніми» будиночками, або «богатирськими хатками». Тим не менш, до cих пір немає однозначних відповідей на питання, яким народом залишені вони, як використовувалися.

Встановлено, що з’явилися вони тут в середині III тисячоліття до н. е. і побудовані племенами, які прийшли здалеку. Звідки? Деякі дослідники вважають, що будували дольмени вихідці з Малої Азії. В архітектурі дольменів явно простежуються південні риси, і подальше вивчення недавно відкритих подібних споруд в Туреччині, дольменів Індії та Середземномор’я допоможе відповісти на питання про їх походження.

Дольмени – це гробниці. Вчені досі сперечаються про обряд поховання в них. Це питання не пусте, оскільки сам обряд поховання є однією з характерних рис культури будь-якого древнього народу.

Найбільш ранні дольмени використовувалися для поховання одного небіжчика, покладеного в скорченому вигляді. Пізніше в дольменах ховали по кілька небіжчиків, яких розташовували в сидячих позах по кутах камери дольмена. Потім дольмени стали використовувати як оссуарії, тобто камери, куди захоронювали кістяки, перенесені з місць первинних поховань.

У середині II тисячоліття до н. е. будівництво дольменів припинилося. Чи означає це, що племена, що мали такий характерний поховальний обряд, пішли з Кавказу? Швидше за все, вони змішалися з місцевим населенням, грані культури тих і інших стерлися, придбавши нові риси. Близько 2 тисяч дольменів відомо археологам, але лише 20-30 відсотків з них підносяться у відносно цілому вигляді. Важливо їх зберегти.