Микола Костянтинович Реріх. 65-ті роковини з дня смерті.

Posted by on December 19, 2012

Реріх

Вже 65 років немає з нами російського художника Миколи Костянтиновича Реріха, унікальної особистості, людини світового масштабу — всесвітньовідомого громадського діяча, Академіка живопису, – його творча спадщина більше 7 тисяч картин розсіяні по усьому світу, філософа, безпрецедентного мандрівника і вченого, дослідника в багатьох наукових сферах,- це і археологія, географія, картографія, ботаніка і багатьох інших. Залишив після себе незліченні літературні твори: книги, нариси, статті, щоденники. Сьогодні, відзначаючи цю дату, віддамо данину пам’яті і поваги прекрасній, багатогранно обдарованій людині, коротко нагадавши основні віхи його життя.

Микола Реріх народився в 1874 році в Петербурзі у сім’ї нотаріуса. Там же закінчив гімназію, а потім юридичний факультет університету і паралельно Академію мистецтв у класі українського професора Архипа Куїнджі, котру закінчив у 1897р.

Микола Реріх у юному віці перебував під впливом таких видатних українців свого часу, як Шевченко, Гоголь, Куїнджі, Костомаров. Ось що розповів найстарший син Реріхів, Юрій, під час перебування у Києві в січні 1959 року: «Кобзар» належав до улюблених книжок батька і часто читався в сімейному колі Реріхів. Батько впродовж всього життя дуже любив Шевченка”. І Індію вперше ознайомив з Кобзарем саме Микола Реріх. Він багато подорожував і захоплювався Україною, її мовою і культурою. «Я не знаю таких співучих і музикальних народів, як український і прибалтійський» — писав він на схилі життя.

Олена і Микола Реріхи

Олена і Микола Реріхи в молодості

У 1899 р М.Реріх знайомиться з Оленою Іванівною Шапошніковою, що стала для нього вірною супутницею і духовним соратником на все подальше життя. Єдність поглядів і глибока взаємна симпатія дуже швидко переросли в сильні почуття, і в жовтні 1901 року молоді люди одружилися. Все своє життя вони пройдуть пліч-опліч, творчо і духовно доповнюючи один одного. Олена Іванівна розділить всі прагнення і починання Миколи Костянтиновича. У 1902 р. у них народиться син Юрій, майбутній вчений-сходознавець, а в 1904 р. – Святослав, який обере ту ж дорогу, що й батько.

Реріхи

Сини.

У 1900 році Реріх в Парижі, де продовжує роботу над «Слов’янською серією», використовуючи досвід нових французьких художників, опановує колір і малюнок в живописі. У Парижі написано ним ряд картин.

Гості

М.Реріх Гості

Гімалаї. Рожеві гори.

Гімалаї. Рожеві гори.

Благословенна душа Рамакришни

Благословенна душа Рамакришни

У 1903 – 1904 рр. М.К. Реріх і О.І Реріх подорожують по староруських містах. Вони побували більш ніж у 40 містах, відомих своїми древніми пам’ятниками. Метою цієї «поїздки по старовині» було вивчення коренів староруської культури. В цей час за ескізами Реріха виконано дві мозаїки, в селі Пархомівка, а також для Троїцького собору нашої Почаївської Лаври:

Церква Покрови Богородиці

Церква Покрови Богородиці і Почаївська Лавра

Село Пархомівка

Село Пархомівка Київська область з 1906 р.

Як бачимо, Микола Реріх прикипів серцем до України-неньки і його праця, уподобання, подорожі тісно пов’язані з нею. Багатогранний талант Реріха яскраво проявився також в його роботах для багатьох театральних постановок. У 1909р обирається Академіком Російської Академії Мистецтв.

З 1915 р. веде активну роботу по охороні і захисту культурних, історичних, наукових пам’яток. У 1929 р. за поданням Миколи Реріха розроблений проект Пакту Охорони пам’яток культури.

1916 р. — лікується у Фінляндії за порадою лікарів від легеневої хвороби, де й вимушений був залишитися. Розпочалася російська революція і кордони виявилися закритими, але фатум його не покинув, поступають один за одним запрошення: оформлення Лондонської Опери, виставки по Скандинавії. Далі — Європа, з мистецтвом Миколи Реріха знайомиться Париж, Венеція, Берлін, Рим, Брюсель, Лондон. У Лондоні вони з Оленою Іванівною зустрічають духовного Вчителя Морія, котрий справив на них величезне враження. Образ Вчителя став для М.Реріха внутрішнім духовним центром, котрому митець посвятив не одну роботу, переважно оформлену і пов’язану з ликом Сергія Родонежського.

М. Реріх приймає запрошення на поїздки з виставками по 30-ти містах США, де був дуже тепло прийнятий і визнаний провидцем, Гуру. Спонсорують будівництво в Нью-Йорку Музею творчості митця, який зайняв два нижні поверхи гігантської будівлі.
Вони з дружиною вступають в «Товариство Агні-Йоги», засноване О. П. Блаватською в 1875 р., для поширення навчання «Живої Етики», покликаного морально вдосконалити Людство. Далі далека, важка дорога в Індію.

В 1923 Микола Реріх з сім’єю здійснює безприциндентну Трансгімалайську експедицію з метою історичного й топографічного вивчення Азії, пройшовши через важкодоступні райони Індії, Монголії,Тибету (двічі). Часто вперше були відмічені на картах десятки нових гірських вершин і перевалів, відкриті археологічні пам’ятники, знайдені рідкісні манускрипти, зокрема, відносно перебування Ісуса в Індії, котрі зберігалися в таємниці. Був зібраний величезний науковий матеріал, написані книги («Серце Азії», «Алтай – Гімалаї»), створені близько п’ятисот картин, на яких художник зобразив особливий і дивовижний світ, світ високої неповторної краси. В майбутньому в честь Миколи Реріха, сім’ї Реріхів було названо багато географічних одиниць, в т.ч. гірські вершини, льодовики і, навіть, планету, які увіковічнили ім’я “Реріх”, їх достойне життя і працю.

Постійною резиденцією Реріхів в Індії стає з 1929р в долині Кулу, Інститут Гімалайських досліджень, Інститут “Урусваті” – від санскритського слова, що означає «ранкову зорю». В честь Блаватської, швидше за все, саме так називали її Вчителі, або скорочено “Ур”. Всі спроби повернутися на батьківщину були невдалі: 40-ві, воєнні роки, відмова Радянського Союзу у візі… А, 13 грудня 1947 року Миколи Костянтиновича не стало.

М.К. Реріх входив у плеяду тих небагатьох мислителів XX століття, які глибоко розуміли істинне значення Культури, її визначну роль у розвитку Людства. Відомий вислів Достоєвського “Краса врятує світ” М. Реріх перефразував по-своєму “Усвідомлення краси врятує світ”. «Культура опирається на Красу і Знання», – писав він. Про це говориться і в книгах Живої Етики, безпосередню участь у створенні яких брали Реріхи. Олена Іванівна записувала, а Микола Костянтинович увічнював космічні ідеї Живої Етики в прекрасних художніх образах.

Одна з малих планет, не астероїд, як дехто вважає, у Сонячній системі, названа на честь сім’ї Реріхів. І була відкрита 15.10.1969 р – планета «Реріх», – це міжнародне визнання творчості і видатних досягнень Реріхів.

Музей М.Реріха в США

Музей М.Реріха в США, 2а нижні поверхи

Інформація підготовлена за матеріалами: Міжнародного Центру Реріхів Центр-Музей імені М.К.Реріха, Інтернету

Автор: Пані Марта.

P. S. Духи віщують: А ще цей великий чоловік, художник, письменник, мислитель володів неперевершеним шармом та діяв на душі оточуючих людей так само піднесено, як вишукані парфуми, такі як, Christian Dior, Clinique, Dana діють на наш нюх.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers