Ведучи століттям прийдешнім рахунок – Данте в мистецтві

Posted by on March 30, 2014

Данте

Лишь по ночам, склонясь к долинам,
Ведя векам грядущим счет.
Тень Данта с профилем орлиным
О Новой Жизни мне поет…
А. Блок, Равенна.

Цими рядками означена підтверджена сім’ю століттями вічність Данте. «Нове життя» – назва його раннього твору, що став передоднем великої «Божественної комедії». У «Новому житті» Данте оспівав свою кохану Беатріче; потім саме вона вела його по колами «Раю», що вінчає «Божественну комедію». «Нове життя» Данте почав словами, які стали афоризмом: «У тому місці книги пам’яті моїй, до якого лише небагато що можна було б прочитати, стоїть заголовок, який говорить: “Incipit Vita Nova”» – починається нове життя. Великий поет пояснює сенс цих слів. На його думку, високе почуття кохання настільки змінює людину та її світовідчуття, що можна говорити про нове життя, яке з цього часу починається.

І в серці скорботу
любові плекає Бог
Для нового всесвіту
розуміння …

Проникнення в сенс життя, в першооснови сущого, простору, Всесвіту, його структури зробило творіння Данте вічно сучасними. Попередник «титанів» Відродження з їх універсальністю, він підсумовував всі знання своєї епохи – теологічні, філософські, юридичні, історичні; природничо-наукові знання – космогонії, астрології, географії, математики, природознавства. Цікавився він і алхімією і кабалістикою, займався політикою.

«Новим життям» було і пояснення почуттів поета не на латині, прийнятій в той час, а на народному діалекті – volgare, мовою його батьків і предків.

Данте іменують «батьком» італійської мови. Літератор Дж. Джудіче стверджує: «Мова» тут повинна писатися з великої літери, щоб означити її природу, витікаючу від Великої Особистості. За сім століть італійської поезії немає мовної придумки, яка б не мала свого кореня у Данте… Італійська мова, зрештою – винахід Данте… І ми говоримо і пишемо і зараз на “дантівській”».

Данте живе у своїй країні і донині. У лотереях Італії розігруються «дантівські числа». У Флоренції зберігається його будинок, а на щаблях, ведучих на гору, до древньої церкви Сан-Мініато аль Монте, де він сповідався, вигравірувані терцини з «Чистилища». Вічний блукач, він ніби бродить по містах і селах. На стінах жител в найглухіших селищах попадаються дошки з написом: «Тут ночував Данте». Неважливо, бувальщина це чи небилиця. Якщо італієць дуже везучий … йому, бути може, вдасться навіть за все своє життя жодного разу не піддатися штрафу. Але немає на світі такого італійця, якому вдалося б уникнути цитат з Данте, – розповідає публіцист Е. Рава.

До наших днів «Божественна комедія», а з її написання минуло близько семи століть, залишається найсучаснішою серед багатьох інших, тих, що продиктовані людським натхненням.

Не тільки в Італії, а й за її межами, починаючи з гуманіста Відродження А. Манетти, який обчислює геометричні побудови «Комедії» (окружність «Пекла» і т. п.), до Галілея, Ньютона, найбільші фізики, математики, астрологи, філософи, філологи, літературознавці, історики нашого часу знову і знову звертаються до Данте. Круг – основоположна фігура Дантової геометрії, на якому будувався його Всесвіт, – використовувався родоначальниками архітектури Відродження Брунеллески і Браманте в їхніх творах. Замальовки на полях «Комедії» архітектора Дж. Сангадло представляли свого роду коментар до наукової стороні поеми – оптики, акустики, природознавства. Їх довгий час приписували Леонардо да Вінчі, знавцеві і інтерпретатору Данте.

Велика образотворча фантазія Данте так близька до сутності просторових мистецтв, що приклади втілення образів, одиничних епізодів, просто духу творінь Данте в різних видах, формах мистецтва воістину незліченні. Від сучасника Данте Джотто, А. Орканьи в XIV ст., Л. Сіньорелі в XV ст., Рафаеля і знавця поезії Данте, який оспівав його у своїх сонетах Мікеланджело в XVI ст., божественного болонця Г. Рені в XVII ст., глави англійської академії Дж. Рейнольдса в XVIII ст., О. Родена, Д. Енгра і Е. Делакруа в XIX століттях до безлічі художників ХХ століття, всі вони зверталися до Данте.

Данте

Данте, картина Джотто.

За тлумаченням і сприйняттям Данте можна встановити рух наукової думки, навіть світогляд того чи іншого часу. А за творами композиторів і особливо митців; так чи інакше присвяченим Данте, можна простежити шляхи розвитку цих мистецтв у віках. У багатстві та розмаїтті звернень до Данте постають перед нами епохи і держави. І кожне століття має свого Данте.

Не тільки прочитання, але і оформлення, видання творів самого Данте багато чого може розповісти про характер і культуру епохи.

… Як відомо, автобіографічний оригінал «Комедії» був подарований синами Данте Якопо і П’єро в 1322 році Гвідо Новелло де Полента, володарю Равенни, де знайшов вічне заспокоєння Данте. Але цей безцінний скарб було загублено. Найстаріший з відомих – манускрипт, написаний Ф. Віла в 1343 році, через двадцять два роки після смерті Данте.

Данте

Перша друкована інкунабула з Фолиньо – 1472 рік. Примітно друковане флорентійське видання 1481 року, де розташування і організація тексту, верстка, шрифт створюють різні варіації просторового визначення сторінки. Перше ілюстроване видання зі слайдами Г. Джіралдн у вишуканому смаку феррарського двору – Урбінський кодекс – відноситься до 1482 році. Це видання належало пристрасному любителю книг, власнику примітної тоді бібліотеки герцогу Федериго де Монтефельтро, увічненому в знаменитому портреті П. Делла Франческа.

Федериго да Монтефельтро

Кращим серед найбільш визнаних ілюстраторів Данте вважають С. Ботічеллі (кінець XV століття). Прекрасні лінії його малюнків вторять музиці Дантових терцин. Часто в межах одного листа зустрічаються кілька повторень зображень фігури Данте, чим визначається проходження дії в часі. Ботічеллі не просто шукає сюжетне співвідношення зображень і тексту, а організовує цілісне, послідовне їх поєднання. Це перші в сучасному сенсі ілюстрації до «Божественної комедії».

Ілюстрація Ботічелі до Божественної Комедії

Видання XVI – XVIII століть, дорогоцінні і прекрасні з оформлення, переплетам, хоча здебільшого неілюстровані, відповідали висоті Дантових творінь.

Особливе місце, як і С. Ботічеллі, серед ілюстраторів Данте займає художник XIX століття Г. Доре. Таку популярність він заслужив найбільшою точністю передачі змісту поеми, величезним досвідом і майстерністю художника, хоча багато хто, наприклад художники-неореалісти і відомий теоретик мистецтва А. Тромбадорі, звинувачують Доре в занадто прямому ілюструванні і тим самим «віддаленні» від Данте.

Ілюстрація Доре до Божественної Комедії

У XIX столітті примітні ілюстрації витонченого англійського поета і художника У. Блейка. Його оформлення скоріше відіграє роль прикраси книги. Виступає вперед смакове начало, якому повинні відповідати всі елементи книги в деталях, в кольорі, що передбачає захоплення від середини XIX століття і в перших десятиліттях двадцятого стилізованими під старовину виданнями.

У XX столітті за ілюстрування Данте беруться виразники певних напрямків у мистецтві: футурист Д. Северіні, «метафізик» Де Кіріко, експресіоніст Г. Гросс, неореалісти Р. Гуттузо, поп-художник Р. Раушенберг та інші.

Оригінальне оформлення «Нового життя» в 1934 році виконано В. Фаворским. Його гравюри тісно пов’язані з текстом, кожне зображення – це елемент розвитку логіки читання. Книга дуже красива і зручна.

Знаменитий сюрреаліст С. Далі пропонує свою просторово-часову концепцію, побудовану на чуттєвих і асоціативних аспектах. Завдяки блискучому виконанню і цікавому набору деталей Далі створює гостре смислове та просторове звучання вигаданої ним сюрреальності. Він зіставляє її з світом Данте, поміщаючи кожен малюнок поруч з текстом, як би змагаючись з поетом.

Ілюстрація Далі до Божественної Комедії

Інтерес до Данте не тільки не тьмяніє і не слабшає, – здається, навіть зростає. «Читати Данте сьогодні – це значить … вжити інструменти, які ми маємо, щоб виявити аспекти, мабуть, невловимі для інструментів культур, що передують нашій, – пише Ж. Ріссе. Очевидно, він правий – кожна культура, читаючи Данте, знаходила в ньому щось нове, збагачуючи свій час. Справедливими залишаються і сьогодні слова, сказані в ХІХ столітті літератором Н. Томмазело: «Читати Данте – борг, перечитувати – необхідність».

Автор: Е. Херсонська.

P. S. Духи вещают: Подумалось, а ведь великий Данте, живи он в наше компьютерное время, мог бы вести очень интересный блог о самопознании, развитии и фотографии, живописи и поэзии, разумеется, и еще много о чем. Ведь это был настоящий человек-энциклопедия.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers