Полювання на краба.

Posted by on February 22, 2013

Полювання на краба

Вранці нас будить розкотистий бас Діонісія:
- Вставайте, все коверчіком покрилось білим, листяний весь відпав. Ніяк не можемо збагнути, що він хотів сказати. Виглянули у вікно, все стало ясно. Вночі пішов сніг, і якщо ввечері білими були тільки вершини гір, то вранці вже вся земля була вкрита снігом. Джек Лондон розповідав у своїх книгах про страшні морози, про «біле мовчання». Збираючись на Аляску, ми ґрунтовно запаслись теплими речами, які не знадобились.

Хребет Брукса, що проходить з заходу на схід, ділить Аляску на дві частини. Верхня частина по клімату нічим не відрізняється від Чукотки. Там і знаходиться знаменитий Доусон – «джеклондівське» селище золотошукачів. У нижню частину Аляски хребтом Брукса повітряні холодні маси з півночі не пропускаються. Та ще південь її підігрівається теплою течією Куросіо, що йде від Японії. В результаті клімат там практично нічим не відрізняється від нашого.

Хребет Брукса

Швидко перекусивши, виїжджаємо. Ще з вечора була домовленість йти на ловлю крабів. Засніжена дорога серпантином в’ється вниз до океану. Просимо знизити швидкість, так як 80 км. на годину по засніженій гірській дорозі, яка до того ж весь час йде вниз, нам здається забагато. Діонісій посміхається:

- 25 років їжджу по цій дорозі, кожен поворот знаю, тут в замет з’їхав, тут з зустрічною машиною ледве розминувся і все живий ще, добре.

Під’їжджаючи до Хомера відчуваємо полегшення від того, що «всі живі ще, добре». Від Хомеру в океан йде вузька смужка землі шириною 300-400 метрів і довжиною 4 кілометри, звана «The spit» – «плювок». В кінці цього «плювка» розташовані причали, біля них – кілька сотень невеликих човнів. Діонісію належить «Player» – 20-метровий човен, на якому вільно можна дійти до Японії. У катері дві каюти, душ, три сучасних навігаційних комп’ютера. Цей човен побудований ним самим. У Ніколаєвську є невелика верф, що належить громаді, і взимку, коли закінчується рибальський сезон, тут займаються будівництвом човнів, які користуються великою популярністю у рибалок Аляски і називаються «руськими». Один з головних конструкторів цієї верфі, священик отець Кіндрат, не мав перш ніякого відношення до човнобудування. Несповідимі шляхи твої, Боже.

Будівництво човнів – непоганий бізнес для зими. Човен продають за 150 тисяч доларів. З них 60 тисяч іде на купівлю потужного двигуна, радіонавігаційного обладнання, рідкого склопластику. 80-90 тисяч з човна заробляють. Останніми роками, після аварії танкера, риби стало менше. Відповідно, впала і кількість замовлень. Народ роз’їжджається в пошуках роботи по всій Алясці. Працюють в основному теслями. Хороший тесля коштує не менше 30 доларів на годину, але роботу знайти взимку складно. Вся Аляска занурюється на зиму в сплячку.

Запускаємо двигун, і, повільно маневруючи, покидаємо порт. Діонісій вставляє в комп’ютер диск з координатами місця, де поставлені пастки на крабів. Ходу приблизно годину, і ми сідаємо пити чай. Автопілот сам приведе нас до точки призначення. Пастка для крабів влаштована дуже просто: зварений з металевих прутів ящик, звужується всередину горловина і наживка – сітка з оселедцем. Приблизно так само ми ловили в дитинстві раків. Відмінність одна: ми брали з пастки всіх раків, тут же – суворі обмеження. Необхідно відпускати самок і молодих крабів з діаметром панцира менше 17 сантиметрів. Ці обмеження виконуються всіма, хоча ніким, здавалося б, не контролюються.

- Діонісій, звідки така законослухняність?

- Краба багато, зловиш, наскільки треба. Будеш самок з ікрою брати – на інший рік наскільки треба не впіймаєш. Ось і весь контроль. А літо все на палтуса ходимо, на лосося. Раніше багато більше риби було, кілька років тому з танкера нафта витекла, загинуло багато. На наступний рік обіцяють багато риби, як раніше. На рибі добре заробляємо, за сезон (з травня по вересень) – від 100 до 200 тисяч доларів.

Почувши ці цифри, ми побажали негайно зайнятися ловом риби. Але виявилось, що для початку нам потрібно буде купити корабель за 150 тисяч, потім ліцензію на лов риби за 300 тисяч. Вона для довічного користування, її можна буде навіть передати у спадок. Далі необхідно закінчити курси і отримати ліцензію капітана, потім придбати мережі та рятувальне обладнання на корабель – ще 50 тисяч. Так що для початку лову 500 тисяч доларів – просто в обріз.

Полювання на краба

- Діонісій, а як ти починав?

- Підріс, одружився, взяв кредит у банку – так і починав. За 4-5 років зазвичай кредит виплачують. Але робота важка. Інший раз лягаєш увечері, все болить від верхівки до п’ят, але це на початку сезону, а потім – нічого, втягуєшся.

На човні капітан і два помічники. Помічників зазвичай підбирають серед молодих родичів або знайомих. Хлопцям і заробіток непоганий, і практика.

- Краще знайомих брати. В океані всяка людина себе показує, чого вона варта. З чужим потім клопоту не оберешся, і коли один зле працює, тут же гроші втрачаєш. На лося ходимо полювати, на оленя. Всяк звіра тута багато.

- Стріляєш добре?

- Не знаю, як сказати. У дитинстві білок багато бив, городи були раніше,білки багато все з’їдали. А зараз карабін з оптикою, важко, однак, не потрапити. Останній раз йшли з рибалки, посеред острова Кодьяк шторм сильний був, в бухту зайшли перечекати. А на березі олені ходять, повище в гору – лось. Вийшли на берег, одного оленя взяли і одного лося …

Неспішна розповідь переривається зумером автопілота, ми на місці. На відстані 500 метрів один від одного плавають чотири червоних буя. Маневруючи, підходимо до першого. Діонісій чіпляє багром буй, відв’язує і зміцнює мотузку до електролебідки. Глибина тут близько 50 метрів. З’являється перша пастка. У ній кілька десятків крабів. Починаємо розбирати. Самки відразу ж випускаються. Заповнюємо сітку оселедцем для наживки і опускаємо пастку назад. Поки йшли до місця, качка була сильна, але переносилась легко. При витяганні пастки катер стоїть на місці, і хвилі розгойдують його на всі боки. З кожною витягнутою пасткою стан погіршується, після третьої відчуваю появу холодного поту. Діонісій, бачачи мій стан, радить:

- Вдалину дивись, не дивись на воду.

З думкою «ловити мені пічкурів в Підмосков’ї, а не крабів в океані» біжу на корму … Відразу стає легше. Витягуємо останню пастку і починаємо обробляти крабів. У нішу йдуть тільки клешні і ноги. Тулуба з їх гіркуватим м’ясом викидаються за борт, де вони миттєво з’їдаються з гучними криками чайками.

Полювання на краба

Зважуємо розібраних крабів, виходить близько 25 кілограм, але наші захвати охолоджує Діонісій:
- Це – не рибалка, так, забава.

Щось я тоді не розумію, яка кількість крабів називається риболовлею. Наливаю води.

- Прісну воду вилий. Краб, в ній зварений, не краб. У морській воді варити треба, наскільки треба солі – настільки він і візьме, та й сіль в океані зовсім інша.

Вода за бортом досить холодна. Опустивши руку, витримую кілька хвилин, рука починає німіти.

- А скільки хвилин людина витримує у воді?

- 15 хвилин витримає, а далі вмирає. У сильну качку падали за борт, але добре -
швидко витягали.

Краби повільно з сірувато-рожевих перетворюються в жовтувато-малинових. Дістаємо темне пиво, спеціальні кліщі, але “через хвилину кліщі відкидаються убік, смачніше і зручніше руками і зубами. Гарячі краби, які тануть у роті, покриваємо холодним пивом. Правда, після з’їдених 400-500 грамів смакові враження притупляються і розумієш, що для місцевих жителів краби – як незабутньому Верещагіну ікра (а для нас картопля).

- Пастки зарядили оселедцем, треба б завтра піти знову перевірити …

Під розмірене погойдування починає хилити в сон. А на березі нас чекає лазня. Описувати справжню російську лазню не будемо, тільки порадимо. Відкиньте справи в сторону. Знайдіть зрубану з колод лазню, що стоїть на краю соснового лісу, засипану під самий дах кучугурами снігу. Пошукайте також професіонала, для якого це – не пересічне миття, а мистецтво, що переходить у священнодійство. Не забудьте віники, правильно висушені, зібрані з беріз, що ростуть на південних схилах пагорбів. І коли ви будете сидіти, закутавшись у простирадло (переконливе прохання не брати накрохмалені простирадла) і відпиваючи журавлинний морс або холодне пиво, то самі зможете розповісти, що таке російська лазня …

Потім ми ще не раз виходили в океан на крабів, палтуса, але згадується перший вихід … Риболовля на річці виявилася нудною. Незважаючи на те, що хід на нерест закінчувався, лосося було багато, і механічне витягування риби швидко набридло. Хоча чавичі домашнього копчення – страва дуже смачна. Діонісій запрошував ще й на полювання, але ми відмовились. Якось не піднімається рука вбити звіра. Ми не засуджуємо мисливців і не є вегетаріанцями, але коли в оптичному прицілі бачиш лося, щось не дає натиснути на курок. Тому ми обмежилися стріляниною з карабіна по «кока-кольним» банкам, взявши на пам’ять гільзи і смак свіжого вітру з океану.

Автор: Володимир Сеньков.

P. S. Духи вещают: Вот такая она, охота на краба, интересная вещь, что порой даже не зазорно воспользоваться такой услугой, как прокат яхт, чтобы хоть раз в жизни испробовать на себе, что это такое.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers