Головним героєм сьогоднішньої публікації є ще один геніальний митець, художник, поет, скульптур, архітектор епохи Відродження, молодший сучасник Леонардо да Вінчі – Мікеланджело Буонарроті (1475-1564). Народився Мікеланджело у невеличкому італійському містечку Капрезе, поблизу міста Флоренція. З самих ранніх років у хлопця проснувся величезний потяг до творчості, і батько віддає його у художню школу при дворі герцога Лоренцо Медичі, який був великим покровителем науки та мистецтва. (А шляхетне сімейство Медичі на той час правило містом Флоренція).

Там, у флорентійській художній школі молодий юнак Мікеланджело вперше знайомиться з красою античного мистецтва, гуманістичними цінностями епохи Ренесансу, надихається творчістю своїх видатних старших сучасників – Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті, Сандро Боттічелі та іншими талановитими діячами мистецтва.

Перш за все Мікеланджело більше відомий як скульптур та архітектор, а вже потім як художник. На превеликий жаль, не всі з його скульптур збереглись до нашого часу.

Це скульптурне зображення видатного Біблійного героя із старого заповіту, майбутнього царя Ізраїлю Давида. Молодий Давид на скульптурі готується до свого двобою з велетенським богатирем Голіафом, якого перемагає, влучивши тому з пращі каменюкою прямісінько у лоба. На скульптурі оголений Давид спокійний та зосереджений, впевнено дивиться на свого невидимого супротивника, ліва рука вже закинула пращу за плече, ось вже за кілька митей Голіафу настане кінець. Скульптура зроблена у 1504 році і самими флорентійцями була сприйнята як символ Флорентійської республіки, яка неначе Давид протистояла у двобої таким політичним велетням як Рим та Венеція.

А ось ще одна видатна скульптура митця, на ній зображена матінка Божа Марія, яка тримає на руках знятого з хреста мертвого Ісуса. Скульптура називається “Оплакування Христа”. Копії цієї скульптури можна знайти у багатьох католицьких церквах західної Європи.

Це скульптурне зображення великого єврейського пророка Мойсея сидячого у роздумах.
Цікаво, що на скульптурі пророк зображений з ріжками. З ріжками його зобразив Мікеланджело через дещо неправильний переклад Вульгати¹, а саме кількох рядків старого Завіту. Там де мова йшла про Мойсея, в оригінальному тексті Тори на івриті було сказано, “що євреям було важко дивитись на обличчя Мойсея, бо воно світилось променями”, однак слово “промені” на івриті має кілька значень, одне з яких якраз рога. Тож і переклали спершу неправильно текст як рога, а Мікеланджело, тому і зобразив рогатого Мойсея.

Всі скульптури Мікеланджело були зроблені з мармуру. За легендою, якось один чоловік спитав Мікеланджело:
– Як вам вдається робити такі чудові скульптури з цих кусків мармуру?
– О дуже просто! – Відповів митець: “Я лише беру кусок мармуру і відсікаю з нього все зайве”.

Окрім скульптур Мікеланджело прославився ще й як архітектор, це саме він спроектував прекрасний собор святого Петра у Римі.

Але найбільшу заслугу та славу на поприщі мистецтва йому приніс знаменитий розпис стелі Сікстинської капели у Ватикані.

У 1508 році Мікеланджело був запрошений папою Римським Юлієм другим до Риму, де папа доручив митцю розмалювати стелю славетної Сікстинської капели. Сама Сікстинська капела була побудована у 1481 році архітектором Джордже де Дольче на замовлення папи Римського Сікста четвертого (звідси і назва “Сікстинська”) та є однією з найвідоміших архітектурних пам’яток епохи Ренесансу.

Стеля сікстинської капела – велике мистецьке творіння Мікеланджело, є плодом його безперервної та важкої праці, яка тривала на протязі чотирьох років, з 1508 по 1512 роки. Сам розпис стелі, яким займався майстер, був справжнісіньким героїчним вчинком, адже Мікеланджело доводилось його робити у дуже важких умовах, при поганому освітлені, лежачи на спині, на спеціальному помості. Площа стелі Сікстинської капели складає біля 600 квадратних метрів, на яких було намальовано близько 300 фігур. Розписом Мікеланджело займався один, без жодних помічників, а замовник роботи – папа Римський Юлій другий виявився дуже нетерплячим та постійно турбував майстра, бажаючи бачити, як йде робота. Кажуть, навіть якось розгніваний художник скинув з свого помосту дошки на папу, що дошкуляв йому своїми зауваженнями знизу.

Тим не менше, попри всі труднощі, розписана стеля капели виявилась геніальним та грандіозним творінням Мікеланджело на якому зображена вся історія людства, починаючи з перших днів і до всесвітнього потопу.

Це, мабуть, найвідоміший фрагмент стелі, який зображає створення першого чоловіка Адама.

Цей фрагмент зображає створення Богом світил – Сонця, Місяця та зірок.

Тут гріхопадіння Адама та Єви

І наслідок гріхопадіння – їхнє вигнання з Раю.

Тут вже зображено світовий потоп, на задньому фоні можемо бачити силует ковчега, який побудував Ной.

Окрім розпису самої стелі Сікстинської капели Мікеланджело було зроблено розпис однієї з її стін, де художник намалював монументальну фреску – “Страшний суд”.

Фреска “Страшного суда” була зроблена вже у другій половині життя великого майстра, робилась ним з 1536 по 1541 роки на замовлення папи Римського Павла третього. На фресці панує атмосфера всесвітньої катастрофи, близиться момент істини, ангели у сурми трублять про початок страшного суду, грішників волочуть у пекло, а праведників піднімають у небо. В центрі фрески зображено Ісуса Христа, який наче грізний язичницький бог-громовержець вершить свій суд.

Останні роки життя Мікеланджело були не дуже солодкими, для Італії настали інші часи, які супроводжувались тиском католицької церкви на гуманістичну культуру епохи Ренесансу, якій все життя був відданий Мікеланджело. Творіння Мікеланджело почали викликати різку критику у церковному оточенні. Папа римський Павло четвертий Карафа, який прийшов на зміну Павлу третьому, взагалі рахував творіння Мікеланджело непристойними, оскільки в них було багато оголених фігур. Він навіть почав вимагати, щоб той затер деякі фігури. На, що обурений художник сміливо відповів: “Скажіть папі, щоб спершу світ привів до ладу, а тоді я і картини виправлю”. Взагалі в Мікеланджело був дуже сміливий, та прямолінійний характер. Останні роки свого життя Мікеланджело зовсім не займався живописом та скульптурою, а лише поезією та архітектурою. У архітектурі його проекти стали початками архітектурного стилю бароко.