Велике театральне мистецтво

Posted by on

Театр

Театр – народний, як італійська комедія дель арте; придворний, як тайський театр кхон; ритуальний, як африканський; релігійно-містичний, як середньовічний європейський, або релігійно-міфічний, як індійський театр катхакалі, – завжди був сконцентрованим вираженням культури, черпаючи натхнення в народних переказах, легендах, звичаях і асиміляційним всі форми мистецтва, вираження і людського спілкування.

У світі існує величезне різноманіття театрів: від вражаючих своєю видовищністю вистав Каaбукі, європейської опери та північноамериканського мюзиклу до аскетичних, позбавлених декорацій і реквізиту постановок японського театру Но і «театру убогості» непрофесійних труп Латинської Америки. Театральні вистави можуть проходити в традиційних, спеціально збудованих будівлях або під відкритим небом, на вулицях і площах. Театр може бути строго канонізованим, як Пекінська опера, або імпровізованим, як авангардистські експерименти з «Лівінг Тіетр». Він може, подібно грецькому, африканському або тайському, відтворювати епізоди з міфології, релігії та історії або приймати форму активних дій на захист інтересів найбільш знедолених соціальних груп, як в Північній і Південній Америці.

Театр може популяризувати твори класичної драматургії або, як в деяких роботах Петера Гандке і Роберта Уїлсона, скинути «тиранію слова». Він може, як в Індії, Єгипті та Китаї, продовжувати древні традиції сценічного мистецтва або, навпаки, послідовно відкидати їх (як в деяких країнах Заходу, де відмова від традиції практично стала традицією). Але, так чи інакше, театр завжди стимулював творчі здібності особистості і суспільства і відображав їх самобутність.

Театр також є точкою дотику різних культур і засобом їх взаємозбагачення. «Антігона» Софокла була перекладена на креольську мову на основі афро-гаїтянських вірувань, «Макбет» Шекспіра втілений у виразних формах індійського театру якшагана, «Кавказьке крейдяне коло» Брехта – в традиціях Грузії, а твори Софокла і Аристофана адаптовані до своєрідної політичної обстановки в Каталонії. Театр сприяє утвердженню та зміцненню культурної самобутності, в той час як східні сценічні форми, властиві, наприклад, театру Кабукі, освоюються в Європі, Шекспіра грають у постановці, здійсненій під впливом китайського цирку, а Пітер Брук гастролює зі своєю інтернаціональною трупою акторів по африканським селам, країни, що розвиваються відправляють кращі зі своїх традиційних театральних колективів на міжнародні фестивалі і використовують новітні авангардистські прийоми для створення вистав, що розкривають хвилюючі їх проблеми.

Ці та інші аспекти театру в світі будуть розглядатися на сторінках нашого віртуального журналу в дуже близькому майбутньому. А цей допис є лишень початком цілого циклу статей про велике театральне мистецтво.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers