Чужі думки або копіпаст у наших головах

Posted by on April 16, 2012

копіпаст

Любий порядний вебмастер (власник якогось сайту) знає наскільки часом буває шкідливим та руйнівним для улюбленого сайтику та званий копіпаст чи плагіат, коли матеріали для сайту бездумно копіюються з інших сайтів. І справді цей шлях здається таким легким, магічні кнопочки Crtl+с та Crtl+v і все готово, думати вже нічого не треба, щось писати, літери складати в слова, слова в речення. Але як то водиться, легка дорога веде прямісінько у пекло… Або до бану, ну то коли пошукові системи типу Гугла (Гоші) чи Яндекса (Яші) повністю викидають такий сайт з свого пошуку. І справді нащо такий сайт здався, в якому все скопійоване з інших сайтів, його цінність стрімко наближується до нуля. Це був маленький екскурс у нехитру науку сайтопросування, яку ще називають трьома чарівними літерами – СЕО. А тепер то все потихенько помаленьку перенесемо у площину психології, адже якось так виходить, що наш вельмишановний пан копіпаст живе та взагалі файно чується не лише в інтернеті на всіляких сайтах поганої якості (так званих г-сайтів, що означає літера «г» догадайтеся самі) а і, о ні, у наших любих голівках…

Так-так копіпаст у наших головах живе вже значно довше за існування всіляких інтернетів з його трильйонами самих різних сайтиків. Як ви вже мабуть здогадалися копіпаст у головах – це чужі думки, ідеї та переконання, якими набиті наші мозки. Буває часом, коли такий копіпаст і зовсім займає ледь не 100% наших думок, але то вже в особливо запущених станах, коли людина геть лінується думати отим круглим предметом, який зветься головою. І справді, нащо думати, коли за нас і так можуть чудово подумати інші дяді і тьоті, нав’язати свої потрібні їм (але не нам) переконання, думки, ідеї. З екранів телевізору, сторінок книжок, газет, тепер вже з інтернету, то і діло, ллється шквал всілякого інформаційного мотлоху, який потрапляє у наші голови, формує наші думки, а потім маємо те, що маємо…

Але ж ті всі думки не наші, вони чужі, от ви коли небудь задавались питанням: а звідки взагалі береться думка. От скажімо, йдемо ми по вулиці і тут раптом подумалось «хочу морозива». Звідки взялась ця думка і чи справді ми хочемо того морозива? Чи може хочемо пива? Або пізнати сенс буття чи чоколяди, чи ще чогось. І як відрізнити чужу думку від своєї? Це все зовсім не просто, адже спершу доведеться відповісти на питання – «хто такий я?». І тільки тоді зможемо це все розрізнити і побачити весь той зовнішній, нав’язаний нам копіпаст всередині нас самих.

Бож як то не парадоксально – ми думаємо весь час, але по справжньому думаємо дуже мало, і тільки одиниці, які думають по справжньому багато, формують якісь нові ідеї, думки, а решта людей їх бездумно повторює, запозичує, копіює, а магічне «Crtl+с та Crtl+v» існує ще з початків світу, бо завжди були люди, які думали і люди які просто користувались думками інших.

Якось один вчений професор філософії прийшов в гості на чай до просвітленого буддійського майстра дзен, щоб розпитати його про суть дзен, просвітлення, сенс буття і далі по списку. Майстер гарно прийняв професора і як то водиться, перш ніж приступити до філософської бесіди запропонував випити чаю. Після того як чайник весело закипів, майстер почав наливати чай в чашку професора. Чашка вже наповнилась до країв, але майстер і далі, як ні в чому не бувало, продовжував лити чай, і ось чай вже ллється через край, тече по тарілці, потім по столу, починає стікати на підлогу, а майстер все ллє і ллє чай в переповнену чашку. Нарешті професор не витримує:
– Скільки можна! Ви що не бачите, що чашка вже давно повна!?
– Та невже,- спокійно відповідає майстер дзен, – чашка не повніша від вашої голови пане професоре. Ви прийшли мене розпитати про суть дзен, але як я можу вам щось про це розповісти, коли ваша голова вже і так переповнена, як ця чашка чаєм, всілякими думками, самими різними філософськими концепціями, ідеями та переконаннями?

Ось така гарна дзен-буддійська притча, між іншим реальна історія, що трапилась з великим дзенським майстром Нан-Іном. Адже, щоб чогось навчитись, перш за все, треба дати раду з своїми власними думками, більшість з яких нажаль копіпаст, який формувався та вливався в наші голови ще від дитячих років, з вихованням, телебаченням, інтернетом, книжками. Звісно, не всі запозичені знання є поганими, серед них є дуже потрібні та корисні ідеї, але й є багато всілякого сміття та мотлоху. Перед Пасхою, яка ось вже недавно скінчилась, багато людей робило генеральні прибирання у своїх помешканнях, але іноді буває дуже корисно та потрібно зробити таке ж саме генеральне прибирання, тільки у своїй голові.

На завершення невеличкий вірш.

Для того, щоб відкрити суть
Думок усіх таємних,
Та істинних, натхненних.
Звільни свій розум від сміття
Для свого ж кращого буття

Бо повна чаша – розум твій
Знаннями не своїми,
Переконаннями чужими,
Людськими думами важкими.

Щоб вчитись мудрості і правді,
Забути мусиш їх назавжди.
Опорожнити свою чашу
І заварити нову кашу.

P. S. Духи вещают: В любом случае основным выводом статьи будет такой: дабы стать успешным человеком, прежде всего, необходимо научится мыслить самостоятельно, а то никакие курсы, тренинги, даже такие эффективные как организация тимбилдинга вам не смогут помочь, если вы будете оставаться попросту попугаем, пересказывающем мысли других.

2 Responses to Чужі думки або копіпаст у наших головах

  1. Архіваріус

    Сиджу я край віконечка, та й так собі гадаю… а з чим, то пану потрібно розібратися, без майстра дзен. :D

  2. Pavlo

    Сиджу я край віконечка, та й так собі гадаю
    Чому я не сокіл, чому не літаю :)
    Ех вже той дзен, хоча може краще не дзен, а дзинь!

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers