Інтуїція і її експериментальне дослідження

Posted by on February 4, 2014
Журнал Пробудження

Інтуїція
Німецький філософ і математик Лейбніц, мріючи про той час, коли два філософа замість нескінченних суперечок засядуть за стіл, подібно до двох математиків, візьмуть у руки пір’я і замінять суперечку обчисленням. З тих пір минуло кілька століть. Математична логіка, про яку мріяв Лейбніц, отримала великий розвиток. За допомогою цієї науки дійсно виявилося можливим «обчислювати висловлювання». Однак за допомогою сучасних засобів математичної логіки ще не можна «обчислити» винаходи і відкриття, отримати щось принципово нове чи то в науці і техніці, чи то у сфері високих духовних матерій – релігії, мистецтві, пізнанні і самопізнанні. Кожен, хто хоча б раз пережив чудовий момент інтелектуальної творчості, знає, що за допомогою однієї логіки не можна не тільки зрозуміти суть творчого процесу, а й дати йому задовільний опис. І справа тут у тому, що, крім міркування, крім більш-менш струнких і закінчених логічних схем, в процесі цьому є така складова частина, яку людина, що вирішує завдання, навіть не усвідомлює, але в результаті якої і виникає провідна до вирішення послідовність міркувань. Саме цей неусвідомлений компонент інтелектуальної творчості називають часто інтуїцією.

З цим загадковим поняттям нерідко пов’язують щось таємниче і навіть містичне. Були філософи, які вбачали в інтуїції якусь непізнавану першопричину світу. Але завдяки зусиллям багатьох великих умів зараз вже можна вважати встановленим, що інтуїтивна діяльність повинна розглядатися як реальний і необхідний компонент пізнавальної діяльності людини. Про це говорять праці Декарта і Спінози, Гете і Ейнштейна, Пуанкаре і Адамара, про це дуже добре сказано в книзі відомого філософа В. Асмуса, присвяченій аналізу поняття «інтуїція» в історії філософії та математики.

У чому ж полягає особливість інтуїтивного пізнання, в чому його відмінність від послідовних логічних міркувань? На це питання в якійсь мірі відповідає значення самого слова «інтуїція», яке пішло від латинського intuitos, що буквально перекладається як «споглядання», «розсуд» , « бачення ». Крім знання, отриманого за допомогою послідовних логічних висновків, за допомогою доказів, можуть існувати знання, що здобуваються за допомогою деякого «бачення» умов завдання.

Такого роду пізнання реально існує не тільки в науці, а й у повсякденному житті, в щоденній роботі людини. Дійсно, часто-густо те чи інше рішення приймається не за допомогою послідовних міркувань, а на основі «очевидності», коли виникла незнайома ситуація видається «ясною».

Логіка та інтуїція не протистоять одна одній. Це різні види єдиного процесу пізнання, різні його етапи . Візьмемо, наприклад , роботу слідчого. Після того, як злочинець знайдений і злочин розкрито у всіх його деталях, оформляється обвинувальний висновок, який пов’язує всі обставини справи в єдину струнку логічну систему. У цій стрункій, завершеній будівлі немає і натяку на ті зигзаги пошуків, на ті тупики, помилки, які нерідко супроводжують розслідування складної справи і які виконують роль лісів у будівництві. А вирішальним моментом у розслідуванні досить часто є те, що слідчий, не знаходить відповіді на поставлені питання в логічних міркуваннях, що пов’язують відомі факти, раптом «побачив» одну з обставин справи в інших відносинах, побудував іншу її модель.

Зрозуміло, тут йдеться не про буквальне ведення предметів, хоча в роботі слідчого має значення і безпосереднє зорове сприйняття предметів. Ми говоримо про своєрідне розумове «бачення», яке зустрічається і в творчості фізика і в такій, здавалося б, абстрактній діяльності, як діяльність математика або музиканта.

Неважко зрозуміти, як важливо було б розкрити закономірності інтуїтивних процесів, що входять у вирішення складних завдань, визначити, що таке інтуїція як компонент реальної розумової діяльності людини, які особливості процесу «бачення» умов завдання в ході його рішення. Відповісти на ці питання повинна експериментальна психологія мислення.

ЧИ МОЖНА ЗАРЕЄСТРУВАТИ РОЗУМОВІ «БАЧЕННЯ»!

Вивчення інтуїції ставить перед наукою великі методичні труднощі. Як, наприклад, об’єктивно зареєструвати процеси «бачення» умов завдання? «Бачення» це особливе, воно приховано від спостереження, тому що відбувається всередині людського мозку. Умови задач носять чисто абстрактний характер, і особливості процесу рішення не виявляються в зовнішніх рухах. Вовні виявляється лише результат рішення задачі.

Разом з тим треба об’єктивно зареєструвати хоча б деякі процеси пізнавальної діяльності, без цього неможливо експериментальне вивчення мислення і його компонентів. Як же бути? Виникла приваблива думка реєструвати рухи очей при вирішенні таких завдань, які людина в значній мірі «вирішує очима», оскільки їх умови дано наочно.

З цієї точки зору особливо цікаві шахи. Тут є ті самі неусвідомлювані, не виражені в мові і в логічних схемах компоненти, які з повним правом можуть бути названі інтуїтивними компонентами. І, крім того, при вирішенні шахових задач людина зазвичай використовує свій зір. Реєструючи рухи очей шахіста, виявилося можливим виявити деякі важливі моменти в розумовій діяльності. Але шахи занадто складні. Щоб зрозуміти багато процесів, що входять до рішення шахових задач, вирішили спочатку досліджувати «бачення» на більш простих моделях.

Шахмати

Взяли гру «5» – варіант широко відомої гри «15» На шести клітинах, збудованих в два ряди, розташовані п’ять пронумерованих фішок. Одна клітка порожня. Потрібно, переміщаючи фішки на вільну клітину простим ходом тури, перейти від якогось вихідного розміщення фішок до заданого розташуванню.

Зазвичай граючі в цю гру вирішують завдання, пересуваючи фішки. Ми просили випробовуваних знаходити рішення тільки очима, до фішок не доторкатися. При цьому за допомогою електроокулографічної методики реєстрували рухи очей, які супроводжують процес рішення. Для запису цим методом на окорухові м’язи людини, яка вирішує завдання, накладали електроди. Запис йшов через підсилювач біопотенціалів на два канали записуючого пристрою.

Отримані окулограмми розшифровували і наносили маршрут руху очей на схему гри. Якщо подивитися на окулограму, то без зусиль можна помітити, що відбита на ній активність очей має два види рухів. Так, тривають кілька секунд безперервні рухи з відносно високою амплітудою і частотою («очі бігають») змінюються приблизно односекундними зупинками очей в районі тієї чи іншої фішки. Перший зафіксований вид рухів показує, що людина, яка вирішує завдання гри «5», знову і знову повертається поглядом до різних фішок, «вивчає умови завдання», хоча вони гранично прості. Враховуючи, що ніхто з гравців не усвідомлює своєї діяльності по огляду умови, можна припустити, що в цей час мозок як би «автоматично» збирає інформацію про взаємозв’язки елементів завдання, оцінює ситуацію для необхідних у вирішенні перетворень. Зазначені нами зупинки очей викликані не втомою м’язів і не бажанням людини відпочити від завдання, а, мабуть проявом все тієї ж «автоматичності мозку», що полягає на цей раз у припиненні збору інформації для швидкої її обробки. Розшифровка окулограмма показала обґрунтованість зроблених припущень. Були складені маршрути руху очей в періоди між зупинками, і, таким чином, процеси реального вирішення завдання розділилися на три окремих етапи.

Отже, на простому завданню, використовуючи прості способи реєстрації, вдалося об’єктивно зафіксувати деякі особливості «бачення» умов проблемної ситуації, особливості тієї розумової діяльності, яка, незважаючи на свою простоту, з повним правом може бути названа інтуїтивною. Наприклад, був наочно виявлений найважливіший компонент процесу мислення – діяльність мозку щодо встановлення зв’язків, між елементами завдання. І при цьому істотно, що зареєстрована діяльність не усвідомлюється випробуваним. У свідомості «спливає» лише вже сформований варіант рішення. Міркування з’являється потім, коли людина намагається оцінити виниклий у неї варіант рішення і хоче знайти більш оптимальну послідовність перетворень, що налічує найменшу кількість ходів.

ЛАНКИ ІНТУЇТИВНОГО РІШЕННЯ

В описаному експерименті об’єктом для розумової діяльності є всього-навсього фішки, у той час як об’єктом роботи вченого можуть бути особливості структури речовини, математичні поняття й інші дуже складні елементи. Природно, виникає питання: якою мірою досліджувана в даному експерименті діяльність може бути співвіднесена з інтуїцією вченого, наприклад, фізика або математика?

Але вся справа в тому, що вчений, вирішуючи навіть абсолютно абстрактне завдання, подумки розкладає перед своїм поглядом всі його дані, і, перш ніж виникне варіант рішення, він з більшою чи меншою швидкістю переводить свою увагу з одного елемента умови на другий, подумки співвідносить їх один з одним, встановлює між ними зв’язок. Отже, і в самій абстрактній математичній діяльності, яка не знаходить ніякого свого зовнішнього вираження, здійснюються ті ж самі пізнавальні процеси, які зареєстровані в розглянутих нами маршрутах.

В описаних дослідах кінцева ситуація, є та мета, яку потрібно було досягти, була дуже проста і без зусиль запам’ятовувалася людиною. Це ситуація 12345, знайома нам ще з дитинства послідовністю перших п’яти цифр числового ряду. Випробовувані не замислювалися над розташуванням фішок в кінцевій ситуації, уявне перетворення умови йшло тому як би автоматично, і при описаному методі реєстрації не було отримано повної картини, що показує всі ланки інтуїтивної розумової діяльності людини.

Можна припустити, що фіксування рухів очей при уявному рішенні завдання, в якому кінцевою ситуацією була 12345, а будь-яка інша з розв’язуваних, дасть нові цікаві результати.

Автор: В. Пушкін.

P. S. Духи вещают: Все-таки интуиция очень любопытная вещь, великий дар, которым обладают некоторые люди. Скажем, настоящие целители с помощью одной только интуиции видят болезнь человека, правда таких людей среди современных врачей увы не так уж и многу поэтому порой приходится прибегать к различным медицинским обследованиям, там делать МРТ в Саратове отзывы о которых очень хорошие, идти на рентген, ультразвук и прочие медицинские «прелести».

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers