Отже, мислення людини складається не тільки з логічних міркувань і оперування ними. Проста «кухня» психологічного експерименту дозволяє виявити характерні для вирішення завдань чіткі закономірності деякої іншої діяльності, закономірності розумового «бачення» умов завдання. У реальному розумової діяльності два компоненти мислення – неусвідомлюване моделювання мозком умов завдання і свідоме рішення, – взаємно доповнюючи один одного, утворюють єдину тканину людського інтелекту.

Багато галузей сучасної науки зацікавлені в розкритті закономірностей інтуїції. Незнання цих закономірностей ускладнює вирішення важливих питань наукової організації праці людей, зайнятих інтелектуальною діяльністю. Багато дуже важливих для сучасного людства проблем могли б бути по-іншому освітлені, якби була побудована наукова теорія інтуїції.

Але такої теорії ще немає. Подібно до того, як до XVIІ століття існувало протиріччя між геометрією і алгеброю, між безперервним характером простору і дискретними засобами його алгебраїчного відображення, в даний час чітко виступає протиріччя між динамікою моделей у реальному процесі мислення людини та існуючими засобами формального опису проявів інтелекту. Протиріччя в математиці було подолано створенням аналітичної геометрії.

Сучасні засоби математичної логіки, використовувані зазвичай логічні схеми відображають лише алгебру мислення, в той час як формування та робота моделей предметів зовнішнього світу в голові людини – геометрія її розумової діяльності. Характерно, що для творця аналітичної геометрії Декарта між геометричними побудовами і алгебраїчним їх виразом існувало таке ж відношення, як між безпосереднім пізнанням (інтуїцією) і логікою (дедуктивним методом). Декарт показав роль наочних геометричних уявлень в математичних операціях. Використання геометричних образів розглядалося ним як один з важливих принципів реального мислення математика.

Сучасна логіка виглядає, зрозуміло, істотно інакше, ніж дедуктивний метод у часи Декарта. Однак проблема побудови наукової теорії інтуїції – проблема величезної пізнавальної важливості – пов’язана, мабуть, із створенням такої математичної галузі, яка дозволила б описати динаміку моделей предметів зовнішнього світу в голові людини. Ця галузь для сучасної теорії мислення могла б зіграти ту роль, яку зіграла аналітична геометрія в математиці XVII століття.

Результати психологічних досліджень вирішення завдань надають вже певний вплив на сучасну науку і техніку.

Багато століть пройшло з тих пір, як вченими вперше була усвідомлена важливість проблеми інтуїції. У наш час починається розкриття природно наукових основ цього загадкового компонента мислення. Проблема інтуїції – стикова проблема, яка повинна об’єднати для свого рішення цілий комплекс наук. Крім представників психології та філософії, у розробку цієї проблеми повинні включитися фахівці по деяких розділах математики, а також фізіології вищої нервової діяльності. Це комплексне дослідження розумового «бачення» дозволить істотно просунути вперед сучасну науку, приведе до розкриття нових секретів роботи людського мозку.

Автор: В. Пушкін.