Якось один молодий єврей, ідеаліст та шукач істини, прийшов в гості до дуже відомого єврейського рабина, який славився своєю мудрістю та й каже:
– Ребе, я багато всього чув про вашу мудрість, обізнаність і хочу стати вашим учнем, щоб ви мене зробили таким самим мудрим як ви. Хочу вивчати Талмуд під вашим керівництвом
Та рабин, щось був не у настрої (а може, навпаки, у настрої) та каже:
– Забирайся звідси геть! Мені не потрібно ніяких учнів.
Але той хлопець виявився наполегливим та навіть і не думав здаватись (все таки ідеаліст, а ідеалісти, вони такі) та все продовжував його вмовляти.

– Ти хоч знаєш іврит? – нарешті спитав Рабин
– Ні, не знаю.
– А арамейську?
– Теж ні.
– А може Тору хоча б в дитинстві вивчав?
– Теж ні.
– Тоді забирайся геть невіглас, і щоб я тебе більше тут не бачив!
– Ребе, хоч я і не знаю іврит та арамейську, і Тору не вивчав, але теж маю деякі досягнення! Я закінчив філософський факультет у Кембриджі та захистив докторську дисертацію по філософії та логіці Сократа. І ось тепер дуже хочу навчитися ще більше, ставши вашим учнем. Будь-ласка, дайте мені шанс! – Благав хлопець.
– Ну гаразд, якщо ти такий розумник, закінчив Кембрідж, та ще по логіці Сократа щось там захистив, я тобі влаштую маленький тест на логіку, пройдеш – буду з тобою займатись, якщо ні, то двері ось там.

Хлопчина аж засяяв:
– Ребе давайте ваш тест.
– Значить так: два чоловіка спускаються по димоходу, в одного лице чисте, в іншого брудне, хто з них піде вмиватись?
– І це тест на логіку?!, – у хлопця округлились очі
– Відповідай на питання!
– Ну звичайно, той у кого брудне лице.
– А от і не правильно. Давай думати логічно, той у кого лице брудне, подивиться на того у кого воно чисте та подумає, що у нього воно теж чисте і не піде вмиватись. А той, у кого лице чисте, подивиться на того, у кого воно брудне, та подумає, що у нього воно теж брудне і негайно піде митись.
– Точно Ребе, як же я міг так проколотись. А давайте ще якесь питання.
– Уявімо: два чоловіка спускаються по димоходу, в одного лице чисте, в іншого брудне, хто з них піде вмиватись?
– Так ми вже це вияснили, піде вмиватись, той, у кого лице чисте!
– А от і ні. Вмиватись підуть обидва. Поміркуємо логічно: після того як чоловік з чистим лицем піде вмиватись, чоловік з брудним лицем зрозуміє, що воно у нього брудне і теж піде вмиватись.
– Точно, як же я цього не побачив, Ребе я щойно допустив логічну помилку. Але давайте наступне питання
– Два чоловіка спускаються по димоходу, в одного лице чисте, в іншого брудне, хто з них піде вмиватись?
– Ну обидва підуть!
– І знов неправильно. Жоден не піде. Міркуємо логічно. Чоловік з брудним лицем подивиться на чоловіка з чистим і не піде вмиватись, а чоловік з чистими лицем побачить, що чоловік з брудним лицем не йде вмиватись, зрозуміє, що у нього лице чисте і теж не піде.

Юнак прийшов у відчай:
– Ребе будь-ласка спитайте мене щось інше! Тільки не про тих чоловіків у димоході!
– Гаразд: два чоловіка спускаються по димоходу, в одного лице чисте, в іншого брудне, хто з них піде вмиватись?
– О Боже! Жоден з них не піде вмиватись!!!
– Знову неправильно. Тепер, сподіваюсь, ти переконався, що навіть знання логіки Сократа не достатнє, аби вчитись мудрості, тим більше вивчати Талмуд. Питання це з самого початку було логічною нісенітницею. Скажи мені, як так могло трапитись, що двоє лізли по димоходу, один замазав лице, а інший ні? Це просто неможливо. І якщо ти змарнуєш своє життя, відповідаючи на дурні питання, твої відповіді теж будуть дурними та нікому не потрібними.