Психологія для чайників

Posted by on May 1, 2011

чайник

Нещодавно плаваючи у всесвітньому інформаційному океані Інтернету, натрапив на дуже цікаву і смішну статтю про те, як просто бути психологом. Хоча всі статті на нашому сайті до сих пір були авторськими та унікальними, сьогодні я таки вирішив зробити маленький виняток із правила (справді, що за правило, якщо немає з нього винятків) і опублікувати цю статтю. У заголовку назвав її як психологія для чайників, пам’ятаєте, колись була ціла серія прокольних книг, яка так і називалася: “для чайників” (Між іншим, колись давно в дитинстві вивчав давній Windows 95 саме за книгою “Windows для чайників”) . Отже, психологія для чайників.

Бути психологом зовсім нескладно. Це зможе хто завгодно, і ви теж зможете. Подружкам по телефону страждати помагали? Рідним дітиськам в лоба не заїхати, коли вони собачку приклеїли до унітазу, змогли? Бабцю через вулицю насильно переводили? Дуже добре. Насамперед тре визначте, який ви психолог. Запам’ятайте: не буває “просто психологів”, психолог – він обов’язково який-небудь. Ось вчитель, він або фізики, або початкових класів, або пасть порву, моргали виколю. У кожного свій предмет. Є варіант, звичайно, представлятися як “вчитель життя”, але це може напрягти тих, кого ви спробуєте вчити. З психологами те ж саме. Назви складних психологічних спеціалізацій вам без потреби, тому що жоден нормальний пацієнт їх все одно не пригадає. Запам’ятайте три різновиди психолога: “дитячий”, “дорослий” і “клінічний”. Клінічний – це не той, який має останню стадію проблематичності, а той, який працює з метою вилікувати. Дитячий – це зрозуміло, який, а “дорослий” – це той, який дітей не любить, а лікувати не вміє. Достатньо.

Як тільки ви вирішили стати дорослим психологом, напустіть на себе таємничий вигляд. Як можна менше відповідайте на дурні питання, типу “а де ви навчалися” або “а що ви вмієте”. Дайте навколишнім зрозуміти, що неважливо, де вчитися і що вміти, важливо бути Телепатом і знати все про навколишніх людей. Психологи, зрозуміло, всі до єдиного вміють читати думки і чудово знають, в чому полягають ваші проблеми. І ваші. І ваші теж. Психолог, який заявляє “я не вмію читати думки” – шарлатан. Психолог, який читає у вас в голові якісь незнайомі вам думки – геній. Він просто читає ті думки, які ви ще не встигли подумати. Адже після того, як він вам про них сказав, ви їх подумали, так? Отож-то.

Тепер про пацієнтів. Пацієнтів найкраще приймати вранці. Чим людина гірше виспалась, тим у неї слабші захисні механізми. Захисні механізми – перший ворог психолога, це вам будь-який психолог пояснить. По-перше, вони можуть спрацювати завчасно і взагалі не дати людині звернутися за кваліфікованою психологічною допомогою. По-друге, вони протягом всієї психологічної роботи будуть вам заважати. Тому на них слід негайно вказувати, якщо пацієнт з чим-небудь не згоден. Ви йому, наприклад, говорите – це в тебе таємні пороки! А він вам – та ніфіга! А ви йому – а це в тебе захисні механізми! Все, один-нуль. Нехай йде додому і переварює.

Методів у психологів небагато. Власне кажучи, їх всього три: парафраз, діагноз і порада. Є ще мовчання і кивання. Мовчання – це коли пацієнт говорить, а ви слухаєте. Це дає пацієнтові відчуття, що він вам важливий і цікавий. Мовчання становить приблизно дев’яносто відсотків від вашої роботи, тому бажано навчитися мовчати з розумним виглядом. Недобре, якщо психолог позіхає, гикає або читає газету. Краще постукувати пальцями по столу або обмахуватися віялом. Кивання – це коли пацієнт говорить, а ви киваєте. Це дає пацієнтові відчуття, що ви з ним згодні. Кивати слід часто, але обережно, тому що якщо забутися і почати кивати занадто сильно, пацієнту здасться, що у вас відвалюється голова.

Парафраз – це коли ви говорите пацієнту те, що він вам тільки що сказав. Психологи зі стажем вміють повторювати сказане зовсім іншими словами, так, що воно звучить абсолютно новим. Наприклад, їм кажуть – “я відчуваю бажання дати кому-небудь по морді”, а вони відповідають “ви відчуваєте потребу застосувати фізичну силу”. Або їм повідомляють: “мені погано кожен раз, коли мене лають”, а вони у відповідь – “вам не до вподоби чути критику на свою адресу”. Пацієнт дізнається багато нового і радіє. Психолог не напружується і радіє теж.

Але подібний вищий пілотаж необов’язковий. Досить поміняти інтонацію фрази або просто сказати її кілька разів. Сенс парафразу полягає в тому, що пацієнт отримує можливість почути і оцінити себе з боку.
Наприклад.
– Я боюся вранці ходити на роботу, – говорить вам пацієнт.
– Ви боїтеся вранці ходити на роботу, – кажете ви пацієнтові. – Ви боїтеся ходити вранці на роботу. А, зрозуміло. Ви боїтеся ходити на роботу вранці.
Всі задоволені.
Додаткова функція парафразу – надання пацієнтові можливості з вами погодитися. Це приємно і створює корисне відчуття спільної діяльності.
Наприклад.
– Мені здається, я не люблю свого чоловіка, – говорить вам жінка.
– Вам здається, що ви не любите свого чоловіка, – кажете ви жінці.
– Саме так! – Погоджується жінка.
Консенсус.

А що робити, якщо жінка все-таки не погодилася? Негайно видавайте фразу про захисні механізми.
– Мені здається, що я не люблю свого чоловіка.
– Вам здається, що ви не любите свого чоловіка.
– Ні, ну не те що б не люблю … Я взагалі-то ще не впевнена …
– А це у вас захисні механізми.

Діагноз – це коли вам вже все ясно, а цей бовдур все ще чогось не розуміє. Знаючий психолог, зрозуміло, розуміє про вас абсолютно все безпосередньо в той момент, коли ви вперше переступили поріг його кабінету. Діагнозів небагато і всі вони дуже прості.

Гомосексуальність – це коли у пацієнта проблеми з татом.
Гетеросексуальність – це коли у пацієнта проблеми з мамою.
Бісексуальність – це коли у пацієнта проблеми з обома.

Є ще істерики, невротики і шизоїди. Істерики – це ті, кому постійно мало. Шизоїди – це ті, кому постійно тісно. Невротики – це всі інші.

У загальному цілому, це всі. Ще добре працює фраза “ну що ж ви хочете, вас же в дитинстві недолюбили”. Запам’ятайте. У дитинстві недолюбили абсолютно всіх. Якщо комусь здається, що конкретно його долюбили, це в нього захисні механізми.

Найціннішою зброєю психолога є порада. Поради потрібно давати якомога більше, бажано до того, як вас про це попросять (це дає гарантію, що порада не буде дана занадто пізно). Якщо до вас звертається дівчина двадцяти восьми років зі скаргою на те, що вона все ще незаймана, негайно радьте їй почати жити статевим життям. Бажано додати “обов’язково”, “терміново” і “навіть не думаючи”. “Навіть не думаючи” – взагалі хороший оборот для психолога, він стимулює розумову діяльність пацієнта і нейтралізує його мінімум на півгодини. Якщо до вас прийшла людина п’ятдесяти років і вона неодружена, нехай швидше одружується. Якщо у жінки будь-якого віку немає дітей, радьте їй завести дитину. “Навіть не думаючи”, так. Всі проблеми жінок без дітей пов’язані з тим, що у них немає дітей. Всі проблеми жінок, у яких є діти, пов’язані з дітьми. Інших проблем у жінок немає і бути не може.

Про відносини в родині. Якщо до вас прийшла пара зі своїми проблемами, негайно радьте їй розлучатися. Будь-яка пара хоче від вас вирішення своїх проблем. Розлучення є універсальним вирішенням всіх проблем в парі. Не вірите? Перевірте.

- Дружина вимагає від мене дуже багато всього.
– Розлучайтесь. Тоді вона не буде вимагати від вас взагалі нічого.

- Чоловік мене зраджує.
– Розлучайтесь. Тоді відносини вашого чоловіка з іншими жінками вже не будуть зрадою вам.

- Нам нудно разом.
– Розлучайтесь. Буде весело.

- У нас різні інтереси.
– Розлучайтесь. Про що тут взагалі говорити.

- Ми більше не займаємося сексом.
– Розлучайтесь. Якщо люди не займаються сексом, їм нема чого робити разом.

- Дружина мене дратує.
– Розлучайтесь! І йдіть звідси, поки ваша дружина не почала дратувати ще й мене.

Якщо пара хоче залишатися разом, заперечуючи запропонований варіант вирішення проблем, нехай ідуть додому, немає у них ніяких проблем.

Тим, хто приходить з розповідями про те, як багато у них романів, можете взагалі нічого не говорити. Для мінімального підтримки діалогу запам’ятайте дві фрази: “чим більше, тим краще” і “ну ви даєте”. Цього має вистачити. Подібні розмови можуть зайняти досить багато часу, зате після них дуже легко працювати з тими, у кого всього один партнер. Тому що ви вже взагалі не будете розуміти, які в людей можуть бути проблеми, якщо їх не троє.

У кінці кожного психологічного сеансу корисно нагадати пацієнту про те, як ви його добре розумієте. Просто скажіть йому: “бачите, як я вас добре розумію”. Після того, як він погодився (а як йому не погодитися, якщо ви його так добре розумієте), відпускайте його до наступного разу.

А наступного разу ми з вами розглянемо основи роботи дантиста і хірурга. Адже будь-якій людині цікаво знати, як працюють дантисти і хірурги. Тим більше, що і в їх спеціальності немає нічого складного – і нам з вами буде приємно це виявити. Бачите, як я вас всіх добре розумію. Хто сказав “ні”? Це у вас захисні механізми.

P. S. Джерело матеріалу: http://neivid.livejournal.com/253419.html
Джерелу велике дякую, я вас так добре розумію :) .

3 Responses to Психологія для чайників

  1. Maksym

    А є ще теоретичний та практичний психолог… А якщо ви зайдете на кафедру психології якогось там інституту – то побачите взагалі як все складно і запущено там :)

  2. Andr1y

    Цікаво…
    Ззовні справді діяльність психолога описана добре :)

  3. Pavlo

    То звісно жарт, але в кожному жарті доля жарту :)

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers