У воріт Едему – наркоманія і психологія. Частина третя.

Posted by on

Аліса та ЛСД

За визнанням Кеплера, під час роботи, яка привела до відкриття третього із законів, він знаходився в якомусь гарячково-захопленому стані, йому здавалося, що він марить. Бальзак і Діккенс, Гуно і Вагнер, Боттічеллі і Крамський переживали галюцинації, зміст яких їм залишалося тільки відобразити у своїх творах. «Ідеї осяють мене, коли їм заманеться, а не коли захочу я, – говорив Руссо. – Чи їх зовсім немає, або ж вони цілим натовпом наповнюють мій розум, пригнічуючи і захоплюючи мене своєю чисельністю і силою». Так невже, запитаєте ви, генії людства – свого роду наркомани? О ні, далеко не так.

Генії – не хворі безумці, як стверджував Ломброзо. Це істинні небожителі, які отримали у творчості своїй «землю обітовану», великі поціновувачі інтелектуальних радостей, гурмани Духа. Тяжкою працею і подвижництвом вони щодня знаходять шлях, що веде «до Храму», не спотворюючи себе хімічним насильством, а лише постійно самовдосконалюючись. Відомий біолог В. П. Ефроімсон писав: «Людський мозок – такий, який існує у маси людей, володіє гігантськими, але в нормі не використовуваними резервами. Біологічні, внутрішні, що виробляються самою людиною «допінги» дозволяють їх власникам мобілізувати ці резерви. Але якби основна маса людей зуміла хоча б наполовину мобілізувати дані їм від природи ресурси мозку, ми зустрічалися б з геніальністю в тисячі разів частіше, ніж це відбувається нині».

Не дивно, що ще в дитинстві ми інстинктивно тягнемося до багатообразної творчості. Тут і нескінченні питання, звернені до дорослих, і прагнення скласти, намалювати, жадібна тяга до гри. Потім це іде, щоб знову спливти з прихованих глибин духу і проявитися вже в юності. Криза юності – таємничий і дивовижний час життя. Підліток, юнак в умовах фізіологічної перебудови організму схильний до дії «внутрішніх наркотиків». Звідси яскраво виражена емоційна нестійкість, «ломка характеру», прагнення до самовираження.

Відбувається переоцінка цінностей, людина раптом розуміє особливу велич і неповторність своєї особистості. А. Н. Толстой писав про цей вік: «… Вірте собі в той великої важливості час, коли в перший раз загориться у вашій душі світло свідомості свого божественного походження. Не гасіть це світло, а всіма силами бережіть його і давайте йому розгорітися. В цьому одному, в горінні цього світла, єдиний великий і радісний сенс життя всякої людини».

Давня мудрість говорить: «Лише той буде щасливий в житті, хто пізнає в ній таємницю праці». Людина, яка не звикла до труднощів і самообмеження в житті, не бачить в ньому – повсякденному і повсякчасному – органічно притаманних йому радощів, їй просто нудно. Інформаційне пересичення завжди народжує нудьгу, лише творчість постійно руйнує її, породжуючи нову інформацію. Втеча ж від буденності й нудьги – шлях в нікуди, в обійми спокус, з бездумним розгойдуванням внутрішнього ехо-маятника. До цього ж часто штовхає підлітка і жага здобуття зрілості, наслідування дорослим – сигарета, вино та ін. Але адже там, у дорослому світі, є досвід поміркованості, воля і відповідальність, а ці якості людини, як визнають психологи, розвиваються пізніше всіх інших.

Отже, ось вона, пастка! Людина, найбільшою мірою схильна дії своїх внутрішніх наркотиків, по суті, стимулюючих інтелект (що, до речі, відзначалося у всіх геніїв), найбільш емоційно неординарна, ризикує більше за інших (тому так близькі геніальність і божевілля). Тут якраз і спадковість взаємодіє в двох формах: і генетична, і соціальна. Відбувається перша зустріч з наркотиками («треба все спробувати в цьому житті»). Ну, спробував чоловік раз, другий і начебто лише безхмарно-радісні переживання одержав на додаток до природного юнацького оптимізму. Адже спочатку правопівкульні тайники замкнені, а брами, що ведуть до них, відкриваються з чималим зусиллям (довготривала пам’ять завжди захищена інформаційним бар’єром від постійно використовуваної, оперативної), і людина деякий час тримається на гармонійному менталітеті, навіть під впливом зовнішньої хімії.

Підйом є, а через скупість ейфорії муки «ломки» проходять досить спокійно, іноді їх просто «погашають у сні». Це поки ще простий, непаталогічний, особистісний гедонізм, і багато західних споживачів слабких наркотиків, так звані «культурпитейщики» (якщо це алкоголь), тримаються на цьому рівні все життя (в тім часом помірне споживання якісних та елітних алкогольних напоїв, які зокрема можна придбати в інтернет-магазині https://winelibrary.com.ua/ може бути навіть трішки корисним). Але ніхто не знає своїх істинних меж. Тим більше ми, євразійці, за своїми душевними якостями і без того схильні до симбіозу Логосу і Почуття, або, у всякому разі, далекі від чисто раціонального менталітету. І ось одного разу проб’є гонг долі, і ворота Едему відкриються багато ширше, ніж раніше. Розум захлесне хвиля емоційного шквалу, і він потоне під її напором, кане в безодню.

Як відомо, в більшості релігійно-філософських систем постулюється внутрішня єдність мікро-і макрокосму, людського і природного початків в цьому світі. Дійсно, якщо ми подивимося на землю «космічним» поглядом, то побачимо, що крихкий і тонкий шар Ноосфери на нашій планеті розвивався між двох стихій – лавини жорсткого космічного випромінювання, з одного боку, і відносно легкого радіаційного фону Землі, з іншого. Точно так само і людське «я» формується й існує в постійній взаємодії наркогенних чинників – зовнішніх, хімічно жорстких, руйнівних і внутрішніх, органічних для нервової системи кожного з нас, вироблюваних самим мозком.

Космічне іонізуюче випромінювання в загальному планетарному масштабі могло б вбити все живе (паралель – наркотична деградація), якби йому не протидіяв озоновий шар. Випромінювання ж самої Землі, навпаки, підтримує продуктивний мутагенез, породжує різноманітність видів, стимулює освоєння всіх екологічних ніш і в підсумку формує людську свідомість, Ноосферу. Але ж і в людині те ж саме: чужі, привнесені ззовні наркотичні фактори або речовини-імітатори руйнують особистість, а внутрішні «генератори» емоцій одухотворяють її.

Дві альтернативи пропонуються нам долею на порозі зрілого життя: або працями здобуття нових знань (вчення, зацікавлену увагу до світу), створення нової інформації (творчість), самопізнання (духовність, любов) і самовдосконалення (віра) йти до осягнення Гармонії і Істини, або віддати перевагу швидкому, радикальному пограбуванню особистого Едему, що чревате прийдешньою токсикоманією Духу. Інтуїція підказує нам, що впливати на найтонші механізми свідомості, якими обдарувала нас Природа, можна лише тим, для чого він і створений, – емоційно забарвленої, ціннісної інформації.

Отже, богонатхненна Природа, створивши колись механізм прояву духу, емоційної пам’яті, зовсім не готувала пастку прагматично витонченій людській свідомості, як, втім, і будь-якій космічній свідомості. Навпаки, цим механізмом вона вказала єдино істинний шлях, на якому ми знаходимо загальне спасіння і благодать етичного світоустрою. Вона ж вказала нам і «область додатка» зростаючу духовну міць Ноосфери – не вторгаючись у зовнішнє середовище, вже гармонійно організоване протягом мільярдів років, настільки ж гармонійно організувати середовище власне, внутрішнє, яке, самоускладнюючись в постійному зростанні духовності людських поколінь, вічно прямує на боротьбу з ентропією і хаосом. Так Ноосфера сходить до Природи, а через неї і до власного Слова.

Давайте ж підемо разом «важкими шляхами», бо лише вони, як сказано в Біблії, «ведуть в Царство Боже». А Істина, яка чекає нас на цих сокровенних вершинах, завжди таємничо мерехтить у вівтарі Храму Життя, і вона невимовно прекрасна…

Автор: Володимир Коршиков.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Рубрики (Categories)

Последние комментарии (Recent comments)

Архив (Archive)


UA TOP Bloggers