Є три речі на які людина може дивитись нескінченно: як горить вода, тече вогонь і як хтось працює (здається, нічого не наплутав). Чому ми полюбляємо дивитись, як хтось працює зрозуміло – така вже наша ледача природа, лиш би самому нічого не робити, хай краще хтось інший працює. А от наша пристрасть до двох одвічних стихій: воді і вогню має куди більш глибоке коріння і ще не аби яке символічне значення. Справді з води ні багато ні мало, а народжується Життя. Якщо вірити у наукову теорію еволюції (яка на мій скромний погляд ніяк не суперечить із релігійною концепцією творіння світу Богом), перше життя на нашій планеті з’явилося саме у воді і вже потім поширилось на сушу.

Але якщо навіть не йти на стільки глобально, а просто спробувати пригадати, що було з нами до того, як ми народились на світ, а тільки-тільки перебували у животику нашої мами. Так от, перебуваючи у животику, ми були неначе у воді, і лишень народившись, ми зіштовхнулись з іншими стихіями, але вода була першою. (До речі зверніть увагу , як маленькі діти люблять купатися – це їм нагадує про той блаженний час, коли вони перебували у маминому животику).

Та й сама людина на 70% складається з води, якби неймовірним це не здавалося. Цю наукову істину ще з древніх часів чудово знали наші предки, в яких вода була овіяна ореолом таємничих легенд, міфів, казок. Частенько воді приписувалось магічне значення, можна згадати про казкову живильну воду, або ж навпаки воду, здатну перетворювати чоловіка в рогату худобу (не пей из лужи, козленочком станешь). Звісно, всі ці казки мають глибокий символічний зміст і мовою символів та алегорій передають по суті практично-наукові знання наших предків про воду.

І саме в наукових дослідженнях води, сучасна наука зустрічається з багатовіковою міфологією, науковці раптом відкривають те, що було відомо ще багато століть тому всіляким шаманам, друїдам, волхвам. Наприклад, те що вода є найкращим провідником енергії, причому, як позитивної, так і негативної, і відповідно в залежності від напряму свого заряду, може давати життя або сіяти руйнування і смерть. Під енергією тут мається на увазі дуже таємнича сила – сила нашої думки. До прикладу, якщо ви з поганими думками вип’єте просто стакан води – цілком реально отримати харчове отруєння (можете самі спробувати задля наукового експерименту). А ось цілком реальний факт, підтверджений науково: якось зібралась група вчених на симпозіум, де вони обговорювали… створення водневої бомби. Протягом симпозіуму вчені пили просту воду. І що ви думаєте, невдовзі майже всі учасники симпозіуму були госпіталізовані із важкими харчовими отруєннями. Про причину цього здогадайтесь самі.

Більше того, є навіть думка (і я поділяю її), за якою більшість наших хвороб походить через погані думки (заздрість, гнів, образи, печаль, розчарування). Теорія ж про воду дає чудову можливість в такому випадку зрозуміти сам механізм виникнення хвороб, пригадуєте – ми на 70% складаємось з води, то-то і воно. Якими думками зарядимо воду всередині нас, такий і матимемо результат.

А тепер про позитивний вплив води – він надзвичайний. Свята вода у християнстві відіграє велике значення, але вона існує далеко не тільки у християнстві, але й у багатьох інших релігіях. Ще задовго до Христа язичницькі друїди, волхви, браміни користувалися священною водою у своїх обрядах. Індуси вважають святою всю воду річки Ганг, і незважаючи, що в ній, пардон, какашки плавають, для них вона справді має цілюще, священне значення. В чому справа? В тому самому – у заряді води, який передається силою думки, нашої думки.

Чому свята вода така цілюща? Бо вона заряджається силою нашої віри, любові, милосердя і хай це буде навіть брудна вода з річки Ганги, по своїй якості вона значно випередить кришталеву чисту воду, але заряджену поганими думками.

P. S. Також є дуже гарний науковий фільм про воду, який раджу всім переглянути.